печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32641/16-к
17 жовтня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , осіб, які звернулися зі скаргою адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , слідчого ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на постанову слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 від 05.07.2016 про закриття кримінального провадження №42015110350001221, -
В провадження слідчого судді надійшла скарга адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на постанову слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 від 05.07.2016 про закриття кримінального провадження №42015110350001221.
Заявники вважають оскаржувану постанову необґрунтованою, передчасною і такою, що суперечить фактичним обставинам, встановленим в ході досудового розслідування, та, обґрунтовуючи скаргу, зазначають наступне.
31.12.2015 слідчим військової прокуратури київського гарнізону ОСОБА_7 закрито кримінальне провадження №42015110350001221 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні військовослужбовців Служби безпеки України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 будь-якого кримінального правопорушення. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.03.2016 зазначене рішення слідчого, як і ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2016, яким його було залишено без змін, скасовано. При цьому колегія суддів апеляційного суду м. Києва надала вказівки щодо усунення недоліків досудового розслідування, проте слідчий, ігноруючи зазначені вказівки, щойно отримавши матеріали кримінального провадження, не провівши жодної слідчої дії 05.04.2016 знов виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
29 червня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 задовольнила скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42015110350001221, матеріали кримінального провадження № 42015110350001221 повернуто Військовій прокуратурі Київського гарнізону для провадження досудового розслідування. Згідно даної ухвали слідчий суддя встановила, що слідчим не в повному обсязі виконано вказівки Апеляційного суду м. Києва, викладені в ухвалі від 28.03.2016 року, а саме: не встановлено обставини події, що мала місце 02.10.2015 року; мету перебування журналістів біля будівлі СБУ та здійснюваних ними дій; чи були обізнані співробітники СБУ ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є журналістами; на що були спрямовані дії ОСОБА_10 щодо отримання флеш- накопичувача та виготовлення копії відзнятого матеріалу; чи повноцінно виконали журналісти редакційне завдання. Однак слідчим були проігноровані висновки та вказівки судді та 05.07.2016 знов винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Також вказують, що після поновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні представником ОСОБА_8 було подано клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій, проте інформації щодо результатів розгляду клопотання станом на час звернення зі скаргою до суду не отримано.
В судовому засіданні представники особи, яка подала скаргу, заявники скаргу підтримали посилаючись на викладені в ній доводи. Також адвокат ОСОБА_3 вказала, що 05.07.2016 представник потерпілих ОСОБА_8 звернулась до органу досудового розслідування із клопотанням про допит свідків та проведення інших процесуальних дій, та вказане клопотання слідчим не було розглянуто у відповідності до вимог КПК України, оскільки відповідні слідчі та процесуальні дії не проведені, та не винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання.
Слідчий проти задоволення скарги категорично заперечував, зазначивши, що ним вивчено, належним чином перевірено всі обставини, на які посилаються особи, які подали скаргу та їх представники щодо можливого вчинення злочину співробітниками СБ України, враховано в повному обсязі та виконано вказівки, викладені у відповідних судових рішеннях, якими скасовувались постанови про закриття даного кримінального провадження, та прийнято обґрунтоване та мотивоване рішення про закриття кримінального провадження. Також зазначив, що клопотання про допит свідків та проведення інших процесуальних дій від 05.07.2016, на яке посилається представник потерпілого, особисто йому не було передано станом на момент закриття кримінального провадження, а тому і не було розглянуто, проте вважав, що це не вплинуло на повноту досудового розслідування та об'єктивність рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали закритого кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
В провадженні військової прокуратури Київського гарнізону перебувало кримінальне провадження №42015110350001221, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом перешкоджання співробітниками Служби безпеки України законній професійній діяльності журналістів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України.
Постановою слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 від 05.07.2016 зазначене кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні військовослужбовців Служби безпеки України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України (в редакції станом на 02.10.2015).
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належними особами та у строки, передбачені КПК України.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Поряд із тим, при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження зазначені вимоги не дотримані.
Так, постанови про закриття кримінального провадження №42015110350001221 вже виступали предметом судового контролю.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.03.2016 було скасовано постанову слідчого від 31.12.2015 про закриття кримінального провадження. При цьому колегія суддів Апеляційного суду м. Києва в своєму рішенні зазначила, що при здійсненні досудового розслідування слідчому належить встановити, яка подія відбулася 02.10.2015 року за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та співробітників ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , врахувавши, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, дістає вияв у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів, тобто обумовлюється належністю особи до працівників, які професійно збирають, одержують, створюють і займаються підготовкою інформації для засобів масової інформації. А після встановлення того, чи були обізнані співробітники Служби безпеки України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є журналістами, та на що були спрямовані їх дії під час затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , надати належну оцінку відеозаписам, на яких зафіксовано, що, зокрема, ОСОБА_5 пред'являв посвідчення співробітникам охорони Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області ОСОБА_16 та ОСОБА_12 і на момент затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останні спілкувались з представником прес-служби СБУ, а також і діям ОСОБА_10 , щодо отримання флеш-накопичувача та його намірів виготовлення копії відзнятого матеріалу вже після встановлення під час перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в громадській приймальні ГУ СБУ, що вони є журналістами, та показанням ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , які стверджували, що журналісти повноцінно не виконали редакційне завдання і передача вийшла із зміненим напрямком, і в залежності від встановленого прийняти процесуальне рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
На неповне виконання вказівок, викладених в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 29.06.2016 звертав увагу слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва в ухвалі від 29.06.2016, якою було скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 05.04.2016.
При цьому слідчий суддя, з огляду на досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, та, зокрема, відеозаписи, на яких зафіксовані події 02.10.2015, вважає, що слідчим не надано належної оцінки тому, що потерпілі представлялись працівникам ГУ СБУ та пред'являли службові посвідчення, а при затриманні була присутня представниця прес-центру ГУ СБУ.
Крім того, 05.07.32016 о 16 год. 30 хв. адвокатом ОСОБА_8 до Військової прокуратури Київського гарнізону подано клопотання про допит свідків та проведення інших процесуальних дій, в якому вона просила додатково оглянути відеозаписи події, яка трапилась 02.20.2015, додатково допитати потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представницю прес-центру СБУ в якості свідка, яка була присутня на місці події 02.10.2015 в момент затримання журналістів, тощо.
Поряд із тим, вказане клопотання у відповідності до ст. 220 КПК України розглянуто не було.
Поряд із тим, станом на 16-30 год. 05.07.2016 рішення про закриття кримінального провадження не було прийнято, оскільки в цей час проводились додаткові допити свідків, зокрема 05.07.2016 проведено додаткові допити: з 18-59 до 19-30 - свідка ОСОБА_11 , з 18-30 до 18-50 год. - свідка ОСОБА_12 , з 17-45 год. до 18-20 год.
Слідчий суддя вважає вказані обставини такими, що свідчать про неповноту досудового розслідування, а висновок слідчого про необізнаність працівників ГУ СБУ із тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не є таким, що не залишає місця розумним сумнівам в його об'єктивності.
На підставі викладеного оскаржувана постанова має бути скасована.
Керуючись ст. ст. 93, 94, 214, 303, 305, 306, 307,309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на постанову слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 від 05.07.2016 про закриття кримінального провадження №42015110350001221 - задовольнити.
Постанову слідчого військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 від 05.07.2016 про закриття кримінального провадження №42015110350001221 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження повернути до військової прокуратури Київського гарнізону для продовження проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015110350001221.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1