Справа № 755/5475/16-к
"23" грудня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту з майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040000630 від 16.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,
До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання заявника та обгрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді від 16.06.2016 у справі № 755/5475/16-к було накладено арешт на його майно без урахуванням положень ст.ст. 170-173 КПК України в наслідок чого сам арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні заявник заяву підтримав, просив задовольнити з вказаній в останні підстав.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволеня клопотання врховуючи відсутність передумов передбачених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України, кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Згідно положень ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, які є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до положень ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У даному випадку, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2016 накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 29469725; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 29469924 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) за цивільним позовом ТОВ “Мрія Лізинг” заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди завданої вчиненням кримінальних правопорушень (злочинів).
На цей час, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.
У той час, як вирішення цивільного позову по суті, згідно ст. 129 КПК України, відбувається на етапі ухвалення судом кінцевого судового рішення у справі.
Зазначене майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання про арешт майна суперечить вимогам КПК України та безпосередньо п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 даного Кодексу.
В подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
Сам арешт накладено з підстав регламентованих п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто обґрунтовано та з метою передбаченою в дійсності.
В наслідок чого, обставин передбачених ст. 174 КПК України, які б слугувати умовою для скасування арешту майна повністю чи частково не встановлено.
За таких умов, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає за необхідне у задоволені клопотання відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-174, 309, 372-376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту з майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040000630 від 16.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1