ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17719/16-а
провадження № 2-а/753/769/16
"02" грудня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Кириченко Н.О.
за участю секретаря - Палій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У вересні 2016 року до суду надійшла позовна ОСОБА_2 до Управління Патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що постановою інспектора Управління Патрульної поліції у м. Києві від 18.09.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАПУ та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 грн. Зокрема вказано, що ОСОБА_2 18.09.2016 року о 03 год. 30 хв. за адресою: місто Київ, вул. Лесі Українки 28, не має при собі полісу цивільної відповідальності, та у темний час доби не працює ліва фара.
Позивач не погоджується з оскарженою постановою з наступних підстав. Зазначає, що інспектор в порушення ст.ст. 258, 276 КУпАП незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, чим суттєво порушив права ОСОБА_2 Також, інспектор не дав їй можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Разом з тим, інспектор не надав жодних доказів згідно ст. 251 КУпАП та проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.
За викладених обставин, позивач просить скасувати постанову АР?304918 інспектора Управління Патрульної поліції у м. Києві від 18.09.2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАПУ.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, з підстав, викладений в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. Оскільки, інспектор діяв на підставі, і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами., тому підстав для скасування постанови немає, так як доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальності, позивачем не надано.
Суд заслухавши думку сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Постановою АР №304918 інспектора Управління Патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 18.09.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 грн. (а.с.7).
Як встановлено судом, позивач, керуючи автомобілем «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_1, 18.09.2016 р. о 03:30 год., у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла та не мала при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п.п. 31.4.3.в та 2.1ґ ПДР.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як пояснив представник відповідача позивачка порушила п.п. 31.4.3.в ПДР, що вона і не заперечує в своєму позові.
Враховуючи наявність правопорушення, інспектор підійшов до автомобіля, представилися та згідно пункту ПДР 2.4, та ст. 35 ч. 1 Закону України про Національну поліцію пред'явили вимогу позивачу надати для перевірки документи зазначені у пункті 2.1. ПДР.
Позивач не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила пункт ПДР 2.1.Ґ , що згідно ч. 1 ст. 126 (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки.) тягне за собою накладення штрафу 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 425 грн.
Суд бачить важливим аргумент позивача про те, що пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до чинного законодавства України можливе лише в двох випадках: 1) в разі оформлення ДТП; 2) в разі скоєння водієм адміністративного правопорушення; що узгоджується з вимогами Закону України «Про дорожній рух». В даному випадку вимога відповідача щодо пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності була пов'язана із складанням протоколу щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху України та оформленні матеріалів, проте не може його врахувати, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», а позивач допустив порушення пункту 2.1.Ґ ПДР.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції статті 126 ч.1 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 126, 247, 251, 293 КУпАП України, ст. ст. 2, 9, 11, 69, 71, 86, 159, 160 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова оскарженню не підляга.
Суддя: