Справа № 755/18449/16-а
"23" грудня 2016 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Бориспіль-3», третя особа Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» про скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземця або особи без громадянства,
До Дніпровського районного суду міста Києва, як місцевого адміністративного суду, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Бориспіль-3», третя особа Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» про скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземця або особи без громадянства.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 пред'явив позов до Відділу прикордонної служби «Бориспіль-3» з вимогою «скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземця або особи без громадянства від 13 грудня 2016 року».
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України; примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі іноземців чи осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 183-5 КАС України.
Як роз'яснено у п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №1 від 25.06.2009 року "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в України" зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 20.06.2011 року та №3 від 16.03.2012 року, виходячи з положень частини першої, другої та третьої статті 18 КАС України, предметна підсудність адміністративних справ визначається залежно від того, який суб'єкт владних повноважень є стороною у справі. Оскільки у спорах щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, примусового повернення або примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорах, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, стороною у справі є орган виконавчої влади та інші державні органи, то відповідно до частини другої статті 18 КАС України такі спори підсудні окружним адміністративним судам, крім спорів щодо оскарження цими особами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення їх до адміністративної відповідальності, які відповідно до пункту другого частини першої статті 18 КАС України підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру, а також дій чи бездіяльності такого органу, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, відповідно до частини другої статті 19 КАС України вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Якщо позивач не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
До окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу подаються позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ (центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції), органів охорони державного кордону або органів Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта
Виходячи з цілісності та системного аналізу Кодексу адміністративного судочинства України можливо встановити наступні критерії визначення компетенції адміністративного суду у спорі: по-перше - наявність публічного характеру правовідносин, по-друге - хоча б однією стороною правовідносин є суб'єкт владних повноважень у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій, по-третє - між сторонами виник спір, компетенція адміністративних судів на який поширена дією ст. 17 КАС України і такий спір не віднесений до компетенції інших судів.
За суб'єктним складом сторін, Відділ прикордонної служби «Бориспіль-3» за своїм правовим статусом та обсягом повноважень, які визначені Законом України «Про державну прикордонну службу України», є суб'єктом владних повноважень - органом, що реалізує державну політику в сфері охорони державного кордону.
Предметом оскарження є рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 13 грудня 2016 року, винесене старшим зміни прикордонних нарядів відділення інспекторів прикордонної служби (ЗОД) відділу прикордонної служби «Бориспіль-3», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» старшим прапорщиком ОСОБА_2, про відмову у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1, яке носить індивідуальний характер дії, питання відносно оскарження такого рішення відповідача не є врегульованим п.6 ч.1 ст.18 КАС України та ч.1 ст.183-5 КАС України, а відтак, враховуючи положення ст.ст.18-19 КАС України, справа із вимогою щодо скасування такого рішення, підсудна окружному адміністративному суду.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачу, якщо справа непідсудна цьому адміністративному суду.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Бориспіль-3», третя особа Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» про скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземця або особи без громадянства не підсудний Дніпровському районному суду міста Києва, як місцевому адміністративному суду, тому підлягає поверненню позивачу для звернення з цим позовом до окружного адміністративного суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.18, 19, п.6 ч.3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Бориспіль-3», третя особа Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» про скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземця або особи без громадянства повернути позивачу для звернення до належного суду.
Копію цієї ухвали направити для відмова представнику позивача -адвокату Тарасюку С.М.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги, яка подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.