04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" грудня 2016 р. Справа№ 910/29228/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Пантелієнка В.О.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.
представників позивача - Хоменка М.П., Декало Л.І.,
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА", фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2016
у справі № 910/29228/15 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА"
до Громадської організації "СТОП КОРУПЦІЇ"
про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Громадської організації "СТОП КОРУПЦІЇ"
про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 залучено до участі у справі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, як власника сайту stopcor.org, до участі у справі в якості іншого відповідача; припинено провадження у справі № 910/29228/15.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Також, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 прийнято до провадження апеляційні скарги розгляд справи призначено на 20.12.2016.
Відповідач не направив в судове засідання представника, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікарняному представника ОСОБА_6
На думку колегії суддів, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволення, оскільки відповідач як юридична особа має можливість забезпечити явку іншого представника в судове засідання, враховуючи, що такий брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції. Так, в матеріалах справи міститься довіреність на представництво інтересів Громадської організації "СТОП КОРУПЦІЇ", видана ОСОБА_7 строком до 27.09.2017.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників позивача, вважає, що скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Отже, господарським судам підвідомчі справи визначені в ст. 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з необхідності залучення до участі у справі фізичну особу ОСОБА_5 в якості іншого відповідача, що і стало підставою для припинення провадження у даній справі у зв'язку з непідвідомчістю такого спору господарському суду.
На думку колегії суддів, такий висновок суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач пред'явив позов до Громадської організації "СТОП КОРУПЦІЇ" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Також, з позовом звернулась третя особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до Громадської організації "СТОП КОРУПЦІЇ" про захист ділової репутації та спростування недостовірної репутації.
Підставою звернення з позовами стали фактичні обставини розміщення відповідачем в мережі Інтернет на сайті http://stopcor.kiev.ua недостовірної інформації про господарську діяльність позивача та третьої особи, чим порушено права останніх на недоторканність ділової репутації.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз'яснено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
Пунктом 12 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення власника сайту http://stopcor.org 15.04.2016 суд першої інстанції направив до ТОВ "Хостпро", як адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, судовий запит про надання інформації.
З відповіді ТОВ "Хостпро" вих. №30 від 04.05.2016 вбачається, що реєстрантом (власником) сайту http://stopcor.org є ОСОБА_5.
Втім, місцевий господарський суд, запитуючи інформацію про власника сайту http://stopcor.org та задовольняючи клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - власника інтернет-сайту на якому розміщена інформація та яку вимагають спростувати позивач та третя особа, не звернув уваги, що підставою позову стали обставини розміщення спірної інформації на іншому сайті - http://stopcor.kiev.ua.
При цьому, будь-які докази на підтвердження розміщення спірної інформації саме на сайті http://stopcor.org, реєстрантом якого є ОСОБА_5, матеріали справи не містять.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залучення до участі у справі власника сайту http://stopcor.org - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якості іншого відповідача, а відповідно і відсутність передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підстави для припинення провадження у даній справі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було припинено провадження у справі про банкрутство за умов відсутності підстав, передбачених чинним законодавством.
Враховуючи зазначене, на думку колегії суддів, оскаржувана ухвала від 23.11.2016 підлягає скасуванню в повному обсязі, а справу належить направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА", фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі
№ 910/29228/15 скасувати.
3. Матеріали справи № 910/29228/15 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді В.О. Пантелієнко
О.М. Остапенко