Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"06" грудня 2016 р. Справа № 5/057-11/8
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р. у справі
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради, Київська обл., м. Ірпінь
про стягнення заборгованості
за участі представників сторін:
від стягувача: ОСОБА_1 (дов. № 175/16 від 27.04.2016 р.);
від боржника: ОСОБА_2 (дов. б/н від 27.09.2016 р.).
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. визнано недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009р. № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Комунально-побутовим підприємством “Теплоенергопостач”Ірпінської міської ради; позов задоволено частково; стягнуто з Комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач”Ірпінської міської ради на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 627846 грн. 75 коп. основного боргу, 132924 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 47853 грн. 92 коп. 3% річних, 288 грн. 76 коп. пені, 8089 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 222 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 р. рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 - скасовано в частині визнання недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009р. № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради; припинено провадження у справі № 5/057-11 в частині визнання недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009р. № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради; в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 залишено без змін.
25.08.2011 р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 р. було видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 р. рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 року по справі №5/057-11 в частині щодо визнання недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу від 23.09.2009 р. №06/09-1588 БО-17 та в частині позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про стягнення пені в розмірі 48 449,68 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області; в іншій частині рішення та постанову залишено без змін.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2011 р. позов дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” до комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради про стягнення заборгованості за договором від 23.09.2009 року за №06/09-1588 БО-17 в частині стягнення пені, - задоволено повністю; стягнуто з комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” заборгованість за Договором від 23.09.2009 року за №06/09-1588 БО-17 у вигляді пені у сумі 48449,68 грн.
07.02.2012 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 р. було видано наказ.
До господарського суду Київської області надійшла заява комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р., в якій заявник просить суд визнати наказ господарського суду Київської області № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р.
В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що на виконання вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», згідно з Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р., ним було створено комісію по списанню заборгованості за спожитий природний газ згідно з наказом № 291 від 05.09.2011 р. Протоколом засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ, який затверджений директором комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради та підписаний 05.09.2011 р., була списана заборгованість за наказом № 5/057-11. Посилаючись на ч. 4 ст. 117 ГПК України та ст. 598 ЦК України, заявник просить визнати наказ господарського суду Київської області № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р.
01.11.2016 р. до господарського суду Київської області від стягувача надійшли заперечення № 31/13-4034 від 31.10.2016 р. на заяву боржника про визнання наказу господарського суду у справі № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню, в яких стягувач заперечує проти задоволення заяви, посилаючись на Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», який набрав чинності 04.06.2011 р., та Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р., та зазначає, що для списання даної заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій необхідна наявність таких критеріїв як існування судового рішення, яким передбачено стягнення на користь компанії пені, штрафу, інфляційних та 3% річних та несплата їх станом на 04.06.2011 р., а отже така заборгованість повинна бути нарахована в обліку стягувача до 04.06.2011 р. Враховуючи те, що постанова Київського апеляційного господарського суду у даній справі набрала законної сили лише 02.08.2011 р., то станом на 04.06.2011 р. дана заборгованість не обліковувалась в бухгалтерському обліку суб'єктів списання станом на 04.06.2011 р., отже, на думку стягувача, вказана заява не підлягає задоволенню.
Крім того, стягувач зазначає, що згідно з актом звірки розрахунків від 30.10.2015 р., підписаним обома сторонами, залишок боргу станом на 30.09.2015 р. за договором № 06/09-1588-БО-17 від 23.09.2009 р. склав 221693,58 грн. та станом на даний час залишається незмінним і згідно з наказом господарського суду Київської області від 25.08.2011 р. № 5/057-11 складає 173243,90 грн. Таким чином, на думку стягувача, твердження боржника про списання заборгованості на підставі протоколу про списання заборгованості від 05.09.2011 р. не відповідає дійсності, оскільки вказаний протокол датований 05.09.2011 р., тоді як акт звірки розрахунків - 30.10.2015 р.
09.11.2016 р. до господарського суду Київської області від боржника надійшли заперечення на пояснення стягувача, в яких боржник зазначає, що згідно вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. «Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» підлягає списанню заборгованість із сплати пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, незалежно від того, чи встановлена вона рішенням чи нарахована кредитором; при цьому, списання заборгованості не ставиться в залежність від набрання рішенням суду про стягнення штрафних та фінансових санкцій законної сили до вступу в дію Закону або після; Закон також не вимагає щоб заборгованість із штрафних та фінансових санкцій обліковувалась в бухгалтерському обліку; необхідним лише є те, щоб основна заборгованість існувала станом на 01.01.2010 р., а штрафні та фінансові санкції були нараховані на заборгованість за спожитий газ з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., що встановлено рішенням суду, і не були сплачені станом на 04.06.2011 р.
17.11.2016 р. до господарського суду Київської області від стягувача надійшли додаткові письмові пояснення № 31/13-4284 від 16.11.2016 р., в яких стягувач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. «Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», зазначає, що оскільки учасниками процедури списання є як боржник так і кредитор (контрагенти), то і боржник і кредитор мають створити комісію з питань списання заборгованості та провести списання цієї заборгованості на підставі протоколів комісії, що створені як кредитором так і боржником, тому що для такого списання необхідно визначення обсягу та його затвердження обома сторонами. Крім того, стягувач зазначає, що 21.12.2012 р. боржником були частково проведені розрахунки з стягувачем.
У судових засіданнях 03.11.2016 р., 17.11.2016 р. та 29.11.2016 р. судом оголошувались перерви до 17.11.2016 р., 29.11.2016 р. та до 06.12.2016 р., відповідно.
Представник стягувача у судових засіданнях 03.11.2016 р.,17.11.2016 р., 29.11.2016 р. та 06.12.2016 р. проти задоволення заяви заперечував з підстав, викадених у запереченнях та додаткових поясненнях.
Представник боржника у судових засіданнях 03.11.2016 р.,17.11.2016 р., 29.11.2016 р. та 06.12.2016 р. підтримав заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р. з підстав, викладених у заяві та уточнив, що він просить визнати таким, що не підлягає виконанню наказ від 25.08.2011 р. у справі № 5/057-11.
Розглянувши заяву комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р. у справі № 5/057-11 , заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
04.06.2011р. набув чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» № 3319-VI від 12.05.2011р.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок».
Тобто, дія зазначеного закону поширюється на комунально-побутове підприємство “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради, на Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні підприємства, зокрема -ДК «Газ України.
Пунктом 2.5. вказаного закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №894 від 08.08.2011р., передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Наказом № 291 від 05.09.2011 р. КПП “Теплоенергопостач” про створення комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ, підписаним директором КПП “Теплоенергопостач”, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р. «Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», створено постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі: голови комісії - ОСОБА_3 (директор КПП “Теплоенергопостач”), заступника голови комісії - ОСОБА_4 (заступник головного бухгалтера КПП “Теплоенергопостач”), члена комісії - ОСОБА_5 (юрисконсульт КПП “Теплоенергопостач”).
Відповідно до вимог п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р. до комісії з питань списання заборгованості обов'язково входить, зокрема, головний бухгалтер. Проте, у зв'язку з перебуванням головного бухгалтера КПП “Теплоенергопостач” ОСОБА_6 у щорічній відпустці у період з 01.09.2011 р. по 21.09.2011 р., що підтверджується наказом (розпорядженням) № 274-К від 25.08.2011 р. про надання відпустки, в якому також вказано, що обов'язки головного бухгалтера покладено на його заступника, до складу комісії, а саме заступника голови комісії, було призначено заступника головного бухгалтера КПП “Теплоенергопостач” ОСОБА_4
Отже, склад комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ КПП “Теплоенергопостач” відповідає вимогам п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р.
Як вбачається з протоколу КПП “Теплоенергопостач” від 05.09.2011 р. списання заборгованості за природний газ на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р. «Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», затвердженого директором КПП “Теплоенергопостач”, комісією у складі: голови комісії - ОСОБА_3 (директора КПП “Теплоенергопостач”), заступника голови комісії - ОСОБА_4 (заступника головного бухгалтера КПП “Теплоенергопостач”), члена комісії - ОСОБА_5 (юрисконсульта КПП “Теплоенергопостач”) вирішено провести списання заборгованості станом на 05.09.2011 р., зокрема, згідно договору № 06/09-1588-БО-17 від 23.09.2009 р. заборгованість складається згідно з рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. з 627846,75 грн. основного боргу, 132924,86 грн. інфляційних втрат, 47853,92 грн. 3 % річних, 288,76 грн. пені, 8089,14 грн.
Пунктом 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №894 від 08.08.2011р., передбачено, що Учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.
Про списання зазначеної заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних та пені боржник повідомив стягувача листом № 262 від 09.09.2011 р., який був йому надісланий 23.11.2011 р. разом з протоколом від 05.09.2011 р. та наказом, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0100185226675 від 23.11.2011 р. та фіскальним чеком № 2604 від 23.11.2011 р.
Згідно з пп. 2.1.1. п. 2.1. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що списанню підлягає заборгованість, яка існувала станом на 01.01.2010 р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011р.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. у справі № 5/057-11 встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір № 06/09-1588 БО-17 від 23.09.2009 р. поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу, а останній прийняв протягом жовтня - грудня 2009р. та січня - квітня 2010р. природний газ на загальну суму 2752846,75 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2009р. на суму 53743,20 грн., від 30.11.2009р. на суму 376859,82 грн., від 31.12.2009р. на суму 638032,56 грн., від 31.01.2010р. на суму 812902,91 грн., від 28.02.2010р. на суму 491669,48 грн., від 31.03.2010р. на суму 331068,48 грн. та від 30.04.2010р. на суму 48570,30 грн.
Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 627846,75 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.
Відповідно до п. 6.3. договору № 06/09-1588БО-17 від 23.09.2009 р. за наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник нараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні призначення платежу.
Отже, заборгованість у сумі 627846,75 грн. виникла за актами передачі-приймання природного газу від 28.02.2010р. на суму 491669,48 грн. (частково), від 31.03.2010р. на суму 331068,48 грн. та від 30.04.2010р. на суму 48570,30 грн.
Таким чином, оскільки вказана заборгованість виникла після 01.01.2010 р., то суд дійшов висновку про відсутність у боржника правових підстав для списання вказаної заборгованості на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Враховуючи вищевикладене, заява про визнання наказу від 25.08.2011 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості у сумі 627846,75 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до пунктів 2.1. і 2.2. ст. 2 Закону «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» підлягають списанню: заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з вказаної норми, списанню підлягає заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), яка нарахована відповідачу на заборгованість за природний газ, отриманий в жовтні-грудні 2009 р. та січні-квітні 2010 р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011р.
З рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. у справі № 5/057-11 вбачається, що стягнуті ним 132924,86 грн. інфляційних втрат, нараховані позивачем за період з листопада 2009 р. по березень 2010 р., а 47853,92 грн. три проценти річних, нараховані за період з 11.11.2009 р. по 22.10.2010 р.
Таким чином, враховуючи те, що 3% річних та інфляційні втрати нараховані на заборгованість відповідача за поставлений природний газ в жовтні - грудні 2009 р. та січні - квітні 2010 р. за період з листопада 2009 р. по березень 2010 р. (інфляційні втрати) та з листопада 2009 р. по 22.10.2010 р. (3% річних), то вони підпадають під заборгованість, списання якої передбачено п.п. 2.1 і 2.2. ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Отже, боржником правомірно списано заборгованість з інфляційних втрат у сумі 132924,86 грн. та 3% річних у сумі 47853,92 грн. на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Також, протоколом від 05.09.2011 р. комісії КПП “Теплоенергопостач” списана заборгованість з пені у сумі 288,76 грн. Проте, станом на час розгляду даної заяви рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. у справі № 5/057-11 в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн. скасовано, а отже рішення суду у цій частині не набрало законної сили, а тому в силу приписів ГПК України наказ господарського суду Київської області від 25.08.2011 р. в частині стягнення 288,76 грн. пені не підлягає виконанню.
Таким чином, заява про визнання наказу господарського суду Київської області від 25.08.2011 р. у справі № 5/057-11 в частині стягнення 288,76 грн. пені таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню з вищезазначених підстав.
Щодо тверджень стягувача про необхідність існування судового рішення, яким передбачено стягнення на користь стягувача пені, штрафу, інфляційних та 3% річних і несплата їх станом на 04.06.2011 р. та необхідність створення комісій обох підприємств та проведення ними списання заборгованості, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» підлягає списанню заборгованість із сплати пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, незалежно від того, чи встановлена вона рішенням суду чи нарахована кредитором, при цьому, списання заборгованості не ставиться в залежність від набрання рішенням суду про стягнення штрафних та фінансових санкцій законної сили до вступу в дію Закону або після. Законом та Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р., також не встановлено вимоги створення обох комісій для списання заборгованості.
Таким чином, затверджений протокол від 05.09.2011 р. комісії комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради є єдиною та достатньою підставою для списання заборгованості.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15.10.2013 р. у справі № 3-29гс13.
Враховуючи вищевикладене, та те, що протоколом від 05.09.2011 р. комісії комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради заборгованість з інфляційних втрат у сумі 132924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47853,92 грн. була списана, то суд дійшов висновку про задоволення заяви в цій частині.
Також, як вбачається з протоколу від 05.09.2011 р. комісії комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради, підприємством була списана заборгованість у сумі 8089,14 грн., які, як вбачається з рішення суду від 30.06.2011 р. у справі № 5/057-11, є витратами по сплаті державного мита.
Проте, оскільки Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» списання заборгованості зі сплати державного мита не передбачено, то суд дійшов висновку про відсутність у боржника правових підстав для списання вказаної заборгованості на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заява боржника про визнання наказу від 25.08.2011 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 8089,14 грн. державного мита не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Враховуючи викладене, судом також відхиляються посилання стягувача на те, що 7757,61 грн. інфляційних втрат вже сплачені боржником, що було встановлено cудом під час розгляду заяви, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України наслідком часткової оплати списаної заборгованості є її стягнення на користь боржника за його заявою, а не відмова в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в цій частині.
Оскільки боржником не була подана заява про стягнення на його користь частково оплачених інфляційних втрат, то заява про визнання наказу від 25.08.2011 р. таким, що не підлягає виконанню розглянута судом в межах заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
1. Заяву комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач” Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р. у справі № 5/057-11 задовольнити частково.
2. Визнати наказ господарського суду Київської області від 25.08.2011 р. у справі № 5/057-11 в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн., інфляційних втрат у сумі 132924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47853,92 грн. таким, що не підлягає виконанню.
3. В задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 627846,75 грн. заборгованості та 8089,14 грн. державного мита відмовити.
Суддя О.О. Рябцева