про відмову у прийнятті позовної заяви
22 грудня 2016 року Справа № 915/1387/16
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача Первомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 21, м. Первомайськ, Миколаївська область
про скасування постанови про адміністративне стягнення № 138 від 16.09.2016 року
без виклику представників сторін
19.12.2016 року до господарського суду Миколаївської області звернулась фізична особа ОСОБА_1 з адміністративним позовом (вх. № 21157/16) до відповідача Первомайської міської ради Миколаївської областів, в якому просив суд винести постанову про скасування постанови про адміністративне стягнення № 138 від 16.09.2016 року, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Первомайської міської ради про накладення адміністративного стягнення штрафу 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року з останніми змінами від 16.12.2015 року у вирішенні питань, пов'язаних з прийняттям позовних заяв, господарським судам слід розрізняти поняття підвідомчості і підсудності справ. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК). Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК).
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами:
підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;
державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;
Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам" з останніми змінами від 16.12.15 року підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК).
Відповідно до п. 3.1 вищевказаної Постанови № 10 господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви предметом спору є вимога про скасування постанови про адміністративне стягнення № 138 від 16.09.2016 року, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Первомайської міської ради про накладення адміністративного стягнення штрафу 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;
пункт третій статті 213 виключений на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 року
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;
5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Приписами глави 17 КУпАП передбачено підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів.
Тобто, за змістом указаних правових норм для постанов про адміністративні правопорушення, прийнятих адміністративною комісією при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад встановлено альтернативний порядок оскарження: або до виконавчого комітету відповідної ради, або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, передбаченому КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
За приписами ч. 3, 4 ст. 62 ГПК України до ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає розгляду в господарських судах України, що є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у прийнятті адміністративного позову вх. № 21157/16 від 19.12.2016 року ОСОБА_1.
Повернути ОСОБА_1 адміністративний позов вх. № 21157/16 від 19.12.2016 року і додані до неї документи.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, ст. 106 ГПК України.
Додатки для позивача:
- адміністративний позов вх. № 21157/16 від 19.12.2016 року з додатками (всього 12 арк.).
Суддя Е. М. Олейняш