Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"24" листопада 2016 р. Справа № 911/2938/16
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Еко-Буд Сервіс”,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”,
про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п. 5.7 іпотечного договору від 18.06.2009 р.
секретар судового засідання: Діхтярук Є.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 18-0009/46940 від 02.06.2016 р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_2 (довіреність № 3-132000/7693 від 14.06.2016 р.).
Обставини справи:
Національний банк України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Еко-Буд Сервіс” (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (далі - третя особа), про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п. 5.7 іпотечного договору від 18.06.2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до пункту третього ст. 7, пункту першого ст. 25 Закону України «Про Національний банк України», між Національним банком України та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено низку кредитних договорів з додатковими угодами до них. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між Національним банком України, ТОВ “Компанія “Еко-Буд Сервіс” та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір іпотеки від 18.06.2009 р. (зі змінами та доповненнями). Постановою Національного банку України № 898 від 17.12.2015 р. було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18.12.2015 р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» розпочато процедуру ліквідації банку в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно, позивач, враховуючи пункт третій ч. 2 ст. 46 зазначеного закону, набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Розгляд справи відкладався.
24.10.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 24.10.2016 р. (вх. № 22020/16 від 24.10.2016 р.), за змістом яких позивач наголошує на тому, що з моменту подання позовної заяви ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” здійснено погашення заборгованості (тіла кредиту) за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 р. в наступних розмірах: 26.07.2016 р. - 2423779,20 грн., 23.08.2016 р. - 2423779,20 грн., 19.09.2016 р. - 2423779,20 грн. Загальна сума платежів складає 7271337,60 грн. Відтак, сума заборгованості за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 р. підлягає коригуванню з урахуванням зазначених вище платежів, і заборгованість за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 р. складає загалом 14572675,10 грн.: залишок заборгованості за кредитом - 11195324,80 грн., заборгованість за процентами - 3347350,30 грн., штраф - 30000,00 грн.
Крім того, позивач зазначає, що у позовній заяві не повністю охоплена сума заборгованості за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009 р. Так, за текстом позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009 р. становить: залишок заборгованості за кредитом - 722400000,00 грн., заборгованість за процентами - 97781293,15 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 205650,16 грн., штраф 30000,00 грн. Додатковою угодою № 4 від 18.02.2010 р. сторони збільшили кредит до 1082400000,00 грн. (722400000,00 грн. + 360000000,00 грн.). Зазначений транш в сумі 360000000,00 грн. не охоплено у розрахунку заборгованості, наведеному у позові, а відтак позивач вважає за необхідне відкоригувати суму заборгованості, вказану в позовній заяві, та наголосити на тому, що заборгованість за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009 р. становить: залишок заборгованості за кредитом - 1082400000,00 грн., заборгованість за процентами - 146509512,33 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 308043,63 грн., штраф - 30000,00 грн., загальна сума заборгованості за кредитом - 1229247555,96 грн.
24.10.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання б/н від 21.10.2016 р. (вх. № 22033/16 від 24.10.2016 р.) про відкладення розгляду справи.
03.11.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення № 3-131100/11748 від 03.11.2016 р. (вх. № 22792/16 від 03.11.2016 р.), за змістом яких ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заперечує проти вимог позивача в частині 30000,00 грн. штрафу, нарахованого за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 р., оскільки із кредиторською вимогою про стягнення з третьої особи вказаного штрафу в порядку ст.ст. 45, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України не звертався, у зв'язку з чим вимога про стягнення 30000,00 грн. штрафу за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 р. є погашеною.
Крім того, третя особа заперечувала і в частині вимог позивача про стягнення пені, оскільки згідно з пунктом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку Фонд, серед іншого, відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичним даними, що містяться в розпорядженні Фонду. Тобто акцептуванню підлягають вимоги, що належним чином підтверджені. Між тим, вимога позивача на суму пені не значиться у балансових показниках третьої особи, акт звірки розрахунків сторонами кредитних договорів не підписувався, а тому вимога позивача належним чином не підтверджена, і, відповідно, не могла бути акцептована. Поряд з цим, третя особа зазначала про те, що оскільки остання зверталась до Національного банку України з клопотанням про зміну умов кредитного договору, то відповідно до пункту третього постанови Правління Національного банку України від 09.06.2015 р. № 363 штрафні санкції за невиконання умов договору під час розгляду позивачем даного клопотання не повинні нараховуватися, а нараховані - підлягають списанню.
03.11.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання № 3-131100/11749 від 03.11.2016 р. (вх. № 22793/16 від 03.11.2016 р.) про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що правомірність вимог позивача в частині пені за прострочення кредитних зобов'язань є предметом розгляду у справі № 910/13023/16, яка розглядається господарським судом м. Києва. На думку третьої особи, зазначене є підставою для зупинення провадження у справі в порядку частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
04.11.2016 р. до господарського суду Київської області від представника позивача було подано клопотання б/н від 04.11.2016 р. (вх. № 22831/16 від 04.11.2016 р.) про продовження строку вирішення справи на 15 днів, яке було задоволено ухвалою суду від 04.11.2016 р.
24.11.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові заперечення б/н, б/д (вх. № 24371/16 від 24.11.2016 р.), за змістом яких Національний банк України заперечує щодо позиції третьої особи в частині нарахування 30000,00 грн. штрафу за договором № 03/18, а також вимог про стягнення пені. Поряд з цим, позивач наголошує на тому, що обставини, які встановлюються у даній справі, були встановлені господарським судом Київської області в іншій справі № 911/2555/16, яке набрало законної сили.
Стосовно нарахування пені НБУ зазначає, що відповідно до п. 2 постанови Правління НБУ № 363 від 09.06.2015 р., клопотання про зміну умов кредитного договору та/або договору репо в частині провадження строку користування коштами має бути подано банком до настання строку виконання зобов'язань за договором. З огляду на перенесення укладеними в лютому 2015 року додатковими угодами до кредитних договорів строків сплати процентів, з лютого по травень 2015 року Національним банком України пеня не нараховувалась, аж до моменту погашення таких відсотків, а саме - до 30.06.2015 р. У свою чергу, ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в обумовлені сторонами строки заборгованість за відсотками не сплатив, у зв'язку з чим НБУ з 01.07.2015 р. правомірно нарахував пеню у зв'язку з непогашенням відсотків за кредитними договорами. Оскільки третя особа 14.07.2015 р. добровільно погасила проценти в сумі 100000000,00 грн. за кредитними договорами, з 15.07.2015 р. Національний банк України вже не нараховував пеню за вказаними кредитними договорами.
Стосовно посилань третьої особи на погашення вимог НБУ щодо пені та 30000,00 грн. штрафу, позивач наголошував на тому, що частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. У зв'язку з цим 12.01.2016 р. Національний банк України звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” із заявою про кредиторські вимоги. Тобто НБУ реалізував своє право на заявлення кредиторських вимог в порядку та строки, визначені законом. Водночас, не включення частини з вказаних вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів, на переконання позивача, не є підставою вважати їх погашеними.
Що ж до погашених вимог за основним зобов'язанням, позивач звертає увагу суду на те, що Верховним Судом України в постанові від 25.11.2015 р. зроблений висновок, що незалежно від того, що основне зобов'язання погашене відносно основного боржника, поручитель/майновий поручитель несе відповідальність за взяті на себе зобов'язання перед кредитором на умовах, що викладені у договорі (поруки, іпотеки).
Також позивач письмово заперечив проти задоволення клопотання третьої особи про зупинення провадження у даній справі, оскільки, на переконання позивача, передбачені статтею 79 ГПК України підставі для такого зупинення є відсутніми.
У судовому засіданні 24.11.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримував, проти поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження заперечував; представник третьої особи проти позовних вимог заперечувала, подане клопотання про зупинення провадження у справі підтримувала; представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Клопотання ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи господарського суду м. Києва № 910/13023/16 залишено судом без задоволення з огляду на таке.
В обґрунтування клопотання третя особа посилається на те, що господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/13023/16 за позовом Національного Банку України до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” про визнання протиправними дій. Позов обґрунтований тим, що 12.01.2016 р. із дотриманням строку, передбаченого ст. 45 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Національний банк України повідомив третю особу про наявність заборгованості, зокрема, заборгованості за кредитами, процентами за кредитами та пені. Кредиторські вимоги Національного банку України в частині пені акцептовані не були, без повідомлень про причини відхилення. Вважаючи дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині відхилення кредиторських вимог за пенею незаконними, Національний банк України звернувся до господарського суду м. Києва з даним позовом, в якому просив суд, зокрема, зобов'язати відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача за пенею та затвердити відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог. Оскільки у справі № 911/2938/16 позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, включаючи нараховану пеню, а у справі господарського суду м. Києва досліджується правомірність нарахування позивачем пені третій особі, остання вважає, що провадження у даній справі слід зупинити до завершення розгляду справи № 910/13023/16.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (пункт 3.16 постанови Пленуму ВГСУ від 26.11.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Отже, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.
Оскільки предметом розгляду у справі № 910/13023/16 є правомірність дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не правомірність дій позивача по нарахуванню пені, як твердить третя особа, тобто відсутній факт одночасного розгляду двох аналогічних вимог двома судами, а також враховуючи, що встановлення розміру та складу забезпеченої кредитної заборгованості не виходить за межі компетенції господарського суду Київської області під час розгляду справи № 911/2938/16, матеріали якої містять для цього достатньо документальних доказів, розгляд господарським судом міста Києва справи № 911/13023/16 не перешкоджає встановленню відповідно до ст. 43 ГПК України істотних обставин у справі № 911/2938/16 при її розгляді господарським судом Київської області, а відтак клопотання третьої особи про зупинення провадження у даній справі задоволенню не підлягає.
Відповідач у судові засідання представника не направляв. Відзиву на позов суду не надано.
Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 24.11.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд
Пунктом 3 ст. 7 Закону України “Про Національний банк України” передбачено, що Національний банк України виконує певні функції, зокрема, виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування.
Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України “Про Національний банк України”, Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції, а саме надає кредити банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком.
У відповідності до п. 3 ст. 7, п. 1 ст. 25 Закону України “Про Національний банк України”, 26.03.2009 р. між Національним банком України (позикодавець, кредитор) та Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та кредит” (позичальник) було укладено низку кредитних договорів з додатковими угодами до них, а саме: № 48 від 21.10.2008 року, № 03/4 від 16.02.2009 року, № 03/18 від 18.05.2009 року, № 03/23 від 18.06.2009 року, № 03/28 від 10.07.2009 року, № 03/33 від 12.11.2009 року, № 03/35 від 02.09.2010 року, № 03/36 від 11.03.2014 року, № 63/1 від 04.11.2008 року, № 63/3 від 18.11.2008 року (надалі за текстом - кредитні договори).
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 48 від 21.10.2008 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 275000000 грн. на строк з 21.10.2008 року по 20.10.2009 року з оплатою 15% річних.
Додатковим договором № 1 від 11.02.2009 року до кредитного договору № 48 від 21.10.2008 року, сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 275000000,00 грн. на строк з 21.10.2008 р. по 20.10.2009 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту. Надалі у разі зменшення облікової ставки Національного банку України застосовувати нову облікову ставку”.
Додатковим договором № 2 від 28.01.2010 року до кредитного договору № 48 від 21.10.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 275000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 21.10.2008 року по 20.01.2015 року зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 6 від 19.05.2014 року до кредитного договору № 48 від 21.10.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 275000000,00 грн. на строк з 21.10.2008 р. по 20.01.2016 р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 р. становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти”.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 330000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 700000000,00 грн. на строк з 16.02.2009 року по 22.12.2009 року за ставкою 18,00% річних.
Додатковим договором № 2 від 14.12.2009 року до кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 330000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 16.02.2009 року по 23.12.2009 року зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 3 від 28.01.2010 року до кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 330000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 16.02.2009 року по 20.02.2015 року зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 8 від 19.05.2014 року до кредитного договору № 03/4 від 16.02.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 р. № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 330000000,00 грн. на строк з 16.02.2009 р. по 20.07.2015 р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти”.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 193000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3200000000,00 грн. на строк з 18.05.2009 р. по 23.12.2009 р. за ставкою 16,50% річних.
Додатковим договором № 2 від 09.12.2009 року до кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 р. сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 193000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 18.05.2009 р. по 23.12.2009 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 3 від 22.01.2010 року до кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 р. сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 193000000 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 18.05.2009 р. по 20.02.2014 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 року до кредитного договору № 03/18 від 18.05.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 р. № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 65816151,98 грн. на строк з 18.05.2009 р. по 18.12.2015 р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти”.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 432400000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3200000000,00 грн. на строк з 10.07.2009 р. по 23.12.2009 р. за ставкою 16,50% річних.
Додатковим договором № 1 від 12.08.2009 року до кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 722400000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 10.07.2009 р. по 23.12.2009 р. за ставкою 10,75%”.
Додатковим договором № 3 від 28.01.2010 року до кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 722400000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 10.07.2009 р. по 19.06.2015 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 4 від 18.02.2010 року до кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 1082400000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 10.07.2009 р. по 20.07.2015 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 8 від 19.05.2014 року до кредитного договору № 03/28 від 10.07.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 року № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 1082400000,00 грн. на строк з 10.07.2009 р. по 20.05.2015 р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти”.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 200000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 12.11.2009 року по 23.12.2009 року за ставкою 10,75% річних.
Додатковим договором № 2 від 28.01.2010 року до кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 200000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 12.11.2009 р. по 20.07.2015 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 6 від 19.05.2014 року до кредитного договору № 03/33 від 12.11.2009 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 року № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 200000000,00 грн. на строк з 12.11.2009 р. по 20.10.2014 р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти”.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 458800000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 02.09.2010 р. по 20.07.2015 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту.
Додатковим договором № 4 від 19.05.2014 року до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 року № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 458800000,00 гривень на строк з 02.09.2010 р. по 20.11.2014 р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти”.
Додатковим договором № 5 від 18.09.2014 року до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 року № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 388769151,00 грн. на строк з 02.09.2010 р. по 10.12.2014 р.”.
Додатковим договором № 7 від 26.01.2015 року до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 30.01.2009 року № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 388769151,00 грн. на строк з 02.09.2010 року по 10.03.2015 року”.
Додатковим договором № 8 від 27.02.2015 року до кредитного договору № 03/35 від 02.09.2010 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідноелювальної кредитної лінії від 30.01.2009 року № 03 кредитор надає позичальнику кредит на суму 388769151,00 грн. на строк з 02.09.2010 року по 10.06.2015 року”.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 600000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000000,00 грн. на строк з 04.11.2008 р. по 30.10.2009 р. за ставкою 15,00% річних.
Додатковим договором № 2 від 17.12.2009 року до кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 600000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000000,00 грн. на строк з 04.11.2008 року по 30.10.2009 року зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 3 від 29.01.2010 року до кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 600000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000000,00 грн. на строк з 04.11.2008 р. по 20.06.2014 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 р. до кредитного договору № 63/1 від 04.11.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 04.11.2008 року № 63/1 кредитор надає позичальнику кредит на суму 600000000,00 грн. на строк з 04.11.2008 р. по 18.12.2015 р.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 400000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000000,00 грн. на строк з 18.11.2008 р. по 30.10.2009 р. за ставкою 15,00% річних.
Додатковим договором № 2 від 14.12.2009 року до кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 400000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000000,00 грн. на строк з 18.11.2008 р. по 30.10.2009 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 3 від 25.01.2010 року до кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 400000000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000000,00 грн. на строк з 18.11.2008 р. по 19.09.2014 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Додатковим договором № 7 від 19.05.2014 року до кредитного договору № 63/3 від 18.11.2008 року сторони внесли зміни до розділу 1 “Предмет договору” та виклали п. 1.1 в наступній редакції: “в рахунок невідновлювальної кредитної лінії від 18.11.2008 р. № 63/1 кредитор надає позичальнику кредит на суму 400000000,00 грн. на строк з 18.11.2008 р. по 18.12.2015 р.
Розмір процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти, та на день укладання цього договору становить 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 19.05.2014 року становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України плюс два процентних пункти”.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 03/36 від 11.03.2014 року кредитор надає позичальнику кредит на суму 650000000,00 грн. на строк з 11.03.2014 р. по 20.01.2016 р. шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 30.01.2009 року № 03 (зі змінами).
Розмір процентної ставки встановлюється на рівні потрійної облікової ставки Національного банку України та на день укладання цього договору становить 19,5% (дев'ятнадцять цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України станом на 11.03.2014 року становить 6,5%). Процентна ставка за кредитом є змінною, в залежності від діючої облікової ставки Національного банку України.
При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу облікову ставку Національного банку України в потрійному розмірі.
Додатковим договором № 1 від 28.05.2014 року до кредитного договору № 03/36 від 11.03.2014 року сторони погодились викласти абзац 2 п. 1.1 в наступній редакції: “розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25% (чотирнадцять цілих двадцять п'ять сотих відсотків) річних (облікова ставка Національного банку України за станом на 28.05.2014 р. становить 9,5%)”.
18.06.2009 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між Національним банком України (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Еко-Буд Сервіс” (іпотекодавець, відповідач), ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (позичальник) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 410.
Пунктом 5.7 іпотечного договору (в редакції договору про внесення змін від 22.01.2010 року) передбачено, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надає в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно (далі - предмет іпотеки), зокрема: земельна ділянка площею 6,4404 га, кадастровий номер 3220881300:04:003:0225, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку. Опис меж: А до А землі загального користування. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 200256, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 03.06.2008 року, на підставі Протоколу загальних зборів від 18.03.2008 року № 3, акту передачі майна до статутного фонду від 20.03.2008 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300057. Експертна грошова оцінка предмета іпотеки становить 16977000,00 грн.
21.05.2014 року між Національним банком України, ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, ТОВ “Компанія “Еко-Буд Сервіс” укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, за яким п. 1.1 ст. 1 “Предмет іпотеки” викладено у наступній редакції: “Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/23 від 18.06.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008”.
Національний банк України, звертаючись до суду, наголошує, що виконав взяті на себе зобов'язання, надавши ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” кредит у порядку та на умовах, визначених кредитними договорами, зобов'язання за якими забезпечені, зокрема, договором іпотеки від 18.06.2009 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 410.
Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” віднесено до категорії неплатоспроможних”, у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 “Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”.
17.12.2015 р. Постановою Національного банку України № 898 було відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 230 від 18.12.2015 р. “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”.
Відповідно до п. 15.8.2 договору іпотеки (в редакції додаткової угоди до договору іпотеки від 21.05.2014 р.) передбачено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитними договорами, зокрема в разі віднесення іпотекодавця/позичальника до категорії неплатоспроможних; прийняття рішення про ліквідацію іпотекодавця/позичальника. У зв'язку з чим 23.03.2016 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 18-0005/24283 про сплату заборгованості за кредитними договорами, яка відповідачем не виконана.
Враховуючи, що Постановою Національного банку України № 898 від 17.12.2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, а рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18.12.2015 року “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” розпочато процедуру ліквідації банку в порядку, визначеному Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив та надав докази, що Публічним акціонерним товариством “ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” зобов'язання за кредитними договорами не виконано, внаслідок чого станом на 02.07.2016 року заборгованість третьої особи за кредитними договорами становить:
- за кредитним договором № 48 від 21.10.2008 р.: залишок заборгованості за кредитом 275000000,00 грн.; заборгованість за процентами 35765068,49 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 111837,12 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9. кредитного договору) 30000,00 грн.;
- за кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009 р.: залишок заборгованості за кредитом 330000000,00 грн.; заборгованість за процентами 42918082,19 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 134204,54 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.
В ході розгляду справи позивач зазначив, що після подання Національним банком України позовної заяви, позичальником - ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” здійснено погашення заборгованості за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 року, а саме - 26.07.2016 р. сплачено 2423779,20 грн. по тілу кредиту, 23.08.2016 р. - 2423779,20 грн. по тілу кредиту, 19.09.2016 р. - 2423779,20 грн. по тілу кредиту. Загальна сума здійснених платежів складає 7271337,60 грн.
Таким чином, за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 року заборгованість складає: залишок заборгованості за кредитом - 8771454,60 грн., сума заборгованості за процентами - 3347350,30 грн., штраф згідно кредитного договору 30000,00 грн.
Також, позивач зазначав, що у позовній заяві не повністю була охоплена сума заборгованості за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009 р. Зокрема, позивач зазначає, що п. 1 додаткового договору № 3 від 28.01.2010 р., сторони домовились викласти п. 1.1 кредитного договору № 03/28 у наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 722400000,00 грн. в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 грн. на строк з 10.07.2009 р. по 19.06.2015 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”. Поряд з цим, п. 1.1 додаткового договору № 4 від 18.02.2010 р. сторони домовились викласти п. 1.1 кредитного договору № 03/28 у наступній редакції: “кредитор надає позичальнику кредит на суму 1082400000,00 гривень в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 4700000000,00 гривень на строк з 10.07.2009 р. по 19.06.2015 р. зі сплатою процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 0,5 процентного пункту”.
Тобто, Національний банк України надав третій особі наступний транш в рахунок відкритої кредитної лінії в розмірі 360000000,00 грн., а відтак наданий кредит збільшився (722 400 000 + 360 000 000,00 = 1 082 400 000,00 грн).
З урахуванням наведеного, заборгованість за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009 р. становить: залишок заборгованості за кредитом 1082400000,00 грн.; заборгованість за процентами 146509512,33 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 308043,63 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.
Поряд з цим,
- за кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009 р.: залишок заборгованості за кредитом 200000000,00 грн.; заборгованість за процентами 27071232,87 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 56935,26 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010 р.: залишок заборгованості за кредитом 388769151,98 грн.; заборгованість за процентами 52622301,25 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 110673,36 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008 р.: залишок заборгованості за кредитом - 600000000,00 грн.; заборгованість за процентами 78032876,71 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 244008,26 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.14 кредитного договору) - 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 р.: залишок заборгованості за кредитом - 400000000,00 грн.; заборгованість за процентами - 52021917,81 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 162672,17 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.14 кредитного договору) - 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014 р.: залишок заборгованості за кредитом 480434780,00 грн.; заборгованість за процентами 43140410,73 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 129498,31 грн.; штраф (п.п. 2.2.9, 2.3.15 кредитного договору) 30000,00 грн.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є кредитним договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Поряд з цим, слід зазначити, що за приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідачем та третьою особою не спростовано доводів позивача про виникнення заборгованості, в рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.
При цьому посилання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на погашення вимог Національного банку України щодо пені, а також 30000,00 грн. штрафу за кредитним договором № 03/18, відхиляються судом з огляду на таке.
Частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. У зв'язку з цим 12.01.2016 р. Національний банк України звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” із заявою про кредиторські вимоги, у тому числі - щодо сум пені, зазначених у розрахунку заборгованості у даній справі. Тобто, позивач реалізував своє право на заявлення кредиторських вимог в порядку та строки, визначені законом.
При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення Національного банку України з кредиторською вимогою про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» 30000,00 грн. штрафу за кредитним договором № 03/18.
Між тим, судом враховано, що Верховним Судом України в постанові від 25.11.2015 р. зроблений висновок про те, що незалежно від того, що основне зобов'язання погашене відносно основного боржника, поручитель/майновий поручитель несе відповідальність за взяті на себе зобов'язання перед кредитором на умовах, що викладені у договорі (поруки, іпотеки).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним належним чином порушення позичальником (третьою особою) зобов'язань за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008 р., № 03/4 від 16.02.2009 р., № 03/18 від 18.05.2009 р., № 03/23 від 18.06.2009 р., № 03/28 від 10.07.2009 р., № 03/33 від 12.11.2009 р., № 03/35 від 02.09.2010 р., № 03/36 від 11.03.2014 р. , № 63/1 від 04.11.2008 р., № 63/3 від 18.11.2008 р. на загальну суму 4250755882,11 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 589, 590 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частинами 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про заставу” застава - це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Частинами 1, 6 ст. 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Відповідно до положень ст.ст. 25, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.
Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, у вигляді продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Встановивши наявність заборгованості третьої особи перед позивачем за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008 р., № 03/4 від 16.02.2009 р. , № 03/18 від 18.05.2009 р., № 03/23 від 18.06.2009 р., № 03/28 від 10.07.2009 р., № 03/33 від 12.11.2009 р., № 03/35 від 02.09.2010 р., № 03/36 від 11.03.2014 р., № 63/1 від 04.11.2008 р., № 63/3 від 18.11.2008 р. на загальну суму 4250755882,11 грн., а також наявність достатніх підстав для реалізації позивачем права на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою часткового погашення зазначеної суми заборгованості третьої особи, суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Решта матеріалів справи, наявних у ній доказів та доводів сторін були ретельно досліджені судом і наведених вище висновків суду не спростовують.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код 09807856) за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008 р., № 03/4 від 16.02.2009 р., № 03/18 від 18.05.2009 р., № 03/28 від 10.07.2009 р., № 03/33 від 12.11.2009 р., № 03/35 від 02.09.2010 р., № 03/36 від 11.03.2014 р., № 63/1 від 04.11.2008 р., № 63/3 від 18.11.2008 р. (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 00032106) в загальній сумі заборгованості 4250755882,11 (чотири мільярди двісті п'ятдесят мільйонів сімсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 11 копійок), яка складається з заборгованості:
- за кредитним договором № 48 від 21.10.2008 р.: залишок заборгованості за кредитом 275000000,00 грн.; заборгованість за процентами 35765068,49 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 111837,12 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9. кредитного договору) 30000,00 грн.;
- за кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009 р.: залишок заборгованості за кредитом 330000000,00 грн.; заборгованість за процентами 42918082,19 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 134204,54 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.;
- за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009 року: залишок заборгованості за кредитом - 8771454,60 грн., сума заборгованості за процентами - 3347350,30 грн., штраф згідно кредитного договору 30000,00 грн.;
- за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009 р.: залишок заборгованості за кредитом 1082400000,00 грн.; заборгованість за процентами 146509512,33 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 308043,63 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.;
- за кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009 р.: залишок заборгованості за кредитом 200000000,00 грн.; заборгованість за процентами 27071232,87 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 56935,26 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010 р.: залишок заборгованості за кредитом 388769151,98 грн.; заборгованість за процентами 52622301,25 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 110673,36 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008 р.: залишок заборгованості за кредитом - 600000000,00 грн.; заборгованість за процентами 78032876,71 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 244008,26 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.14 кредитного договору) - 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 р.: залишок заборгованості за кредитом - 400000000,00 грн.; заборгованість за процентами - 52021917,81 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 162672,17 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.14 кредитного договору) - 30000,00 грн.
- за кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014 р.: залишок заборгованості за кредитом 480434780,00 грн.; заборгованість за процентами 43140410,73 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 129498,31 грн.; штраф (п.п. 2.2.9, 2.3.15 кредитного договору) 30000,00 грн.
звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.06.2009 року, укладеним між Національним банком України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 00032106) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Еко-Буд Сервіс” (54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чайковського, 28, офіс 57, код 35760478), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 410, а саме - на наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 6,4404 га, кадастровий номер 3220881300:04:003:0225, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку. Опис меж: А до А землі загального користування. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 200256, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 03.06.2008 року, на підставі Протоколу загальних зборів від 18.03.2008 року № 3, акту передачі майна до статутного фонду від 20.03.2008 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300057, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, за початковою ціною, визначеною договором іпотеки, а саме - 16977000 (шістнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят сім тисяч) гривень 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Еко-Буд Сервіс” (54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чайковського, буд. 28, офіс 57, код 35760478) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 00032106) 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 29.11.2016 р.
Суддя В.М. Бабкіна