14 грудня 2016 року Справа № 915/239/16
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Сьяновій О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача (стягувач): представник не з'явився;
від відповідача (боржник): ОСОБА_1, довіреність № 30 від 20.09.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 24.11.16 р. № 3350/02/юр ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду від 26.05.2016 у справі № 915/239/16
За позовом (стягувач): Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6
до відповідача (боржник): Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго”, 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А,
про: стягнення 2 843 136,82 грн. -
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2016 року у справі № 915/239/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволено частково та стягнуто з обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” грошові кошти у сумі 300000 грн. - пені за неналежне виконання, 54043 грн. 43 коп. - 3 % річних; 1068919 грн. 86 коп. - суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 26795 грн. 15 коп. судового збору.
21.07.2016 р. на виконання рішення господарського суду Миколаївської області видано відповідний наказ.
21.07.2016р. боржник у справі звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою про розстрочення та відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/239/16 від 26.05.2016 р. строком до 01.02.2017 р.
В обґрунтування своєї заяви обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” посилається на неможливість стягнення всієї суми у зв'язку із фактичною відсутністю необхідної суми грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства, окрім цього відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області накладені арешти на всі поточні рахунки від 06.09.2016 та 20.10.2016 за рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі №915/297/16 щодо стягнення заборгованості з ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”.
Представник позивача (стягувача) повідомлений про час та місце розгляду заяви у судове засідання не з'явився, письмові пояснення на заяву не надав.
Оскільки, відповідно до приписів cт.121 ГПК України, неявка стягувача у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, суд вважає за можливе розглянути заяву ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” без участі представника ПАТ “НАК “Нафтогаз України”.
Розглянувши заяву, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді даної заяви судом також досліджувалась ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Судом встановлено, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенцій на погашення різниці у тарифах на теплову енергію, які до цього часу не відповідають фактичній собівартості теплової енергії.
Вказані обставини, на думку суду, підтверджують відсутність можливості виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2016 по справі №915/239/16 на даний момент та свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства та реальну загрозу його банкрутства.
При розгляді заяви судом взято до уваги, що ПАТ “НАК “Нафтогаз України” має стратегічне значення для економіки і безпеки держави і для безперервного постачання газу споживача повинно має проводити розрахунки з іноземними постачальниками природного газу в іноземній валюті, що, за умови стрімких інфляційних процесів та здешевлення національної валюти по відношенню до іноземної, призводить до значних складнощів у разі несвоєчасного проведення розрахунків вітчизняними споживачами.
Що стосується виробничої діяльності боржника, то згідно Статуту відповідача з доповненнями, основною метою діяльності ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста.
Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію.
Згідно наданої відповідачем довідки про обсяг заборгованості по заробітній платі вих.№2065/01/юр від 22.11.2016, станом на 16.11.2016 ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” має непогашену заборгованість по заробітній платі та обов'язковим податкам і платежам з неї за серпень - жовтень місяці 2016 року в сумі 9612387,55 грн. (т. 2 а.с.99).
В підтвердження максимального вчинення залежних від нього дій на погашення заборгованості перед позивачем, боржником надані суду здійснення претензійно-позовної роботи відносно абонентів-боржників, проводяться заходи направлені на примусове виконання судових рішень. Так, за інформацією відповідача за 2015 рік відповідачем направлено 52534 претензії боржникам на загальну суму 168856937,53 грн., пред'явлено 1521 позовів на суму 9251865,81 грн., направлено до відділів державної виконавчої служби 7987 виконавчі документи про стягнення заборгованості на загальну суму 19670127,60 грн., а за десять місяців 2016 року відповідачем направлено 62146 претензії боржникам на загальну суму 189810941,18 грн., пред'явлено 7 позовів на суму 50108,40 грн., направлено до відділів державної виконавчої служби 7316 виконавчі документи про стягнення заборгованості на загальну суму 18376729,76 грн. (т. 21 а.с. 93, 94).
Вказані обставини, на думку суду свідчать про те, що боржник не уникає від свого обов'язку перед стягувачем, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак у зв'язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави в цілому, підвищення тарифів та низький рівень платоспроможності населення, не може виконати рішення суду негайно.
При цьому, згідно з Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, переважна більшість грошових коштів (в жовтні - це 11,33% від населення, 10,14% - бюджетні установи, 10,16% - інші споживачі; листопаді - це 12,31% від населення, 9,85% - бюджетні установи, 9,87% - інші споживачі), що надійшли від споживачів, перераховуються відповідачем за спожитий природний газ на рахунок гарантованого постачальника природного газу ПАТ “НАК “Нафтогаз України“, і в розпорядження відповідача не потрапляють.
За вказаних обставин, вжиття на даний час Державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи підприємства та неможливості виконувати покладені на нього завдання у розпал опалювального сезону. Поступове збільшення розміру збитків підприємства свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства, що, враховуючи соціальну значимість останнього, може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Миколаєва, лікувальних закладів, шкіл, інших об'єктів соціальної сфери міста, бюджетних установ та державних закладів. В свою чергу, в умовах існуючої соціальної напруги та суттєвого погіршення платоспроможності населення, такі дії можуть призвести до соціального вибуху.
Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані боржником в обґрунтування своєї позиції, суд вважає, що соціальний статус відповідача, його матеріальний стан, вжиття ним заходів до стягнення заборгованості з безпосередніх споживачів теплової енергії, відсутність вини у несвоєчасному погашенні заборгованості перед позивачем та наявність реальної можливості виконати рішення суду в повному обсязі протягом 2016/2017 років, надають суду достатньо підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.
Що стосується розстрочення виконання рішення суду, то в цій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, заявником не конкретизований графік погашення в частині визначення щомісячних платежів; по-друге, запропонований заявником строк розстрочення є достатньо значним, що з урахуванням наявності кризових явищ в економіці держави може мати негативний вплив на майнові інтереси стягувача.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” частково та відстрочити виконання рішення суду №915/239/16 від 26.05.2016 до 01.02.2017.
Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -
1.Заяву обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” про розстрочку та відстрочку виконання рішення суду від 26.05.2016 задовольнити частково.
2. Виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2016 по справі № 915/239/16 відстрочити до 01 лютого 2017 року.
3. В іншій частині -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.
Суддя С.М. Коваль