20 грудня 2016 року Справа № 915/1596/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали справи
за позовом Українсько-Молдавського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Жемчужина”, пл. Заводська,1, м. Миколаїв, 54052,
адреса для листування: вул. Маршала Василевського,40, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 32282821)
поштова адреса: вул. Маршала Василевського,40, м. Миколаїв, 54003
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Бриз-Юг”, АДРЕСА_1, 54001 (код ЄДРПОУ 34607440)
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Перлина Чорномор'я”, вул. Шевченко, 59, оф.14, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 34772381)
до відповідача ОСОБА_3 “Лардіана ОСОБА_3 Лімітед”, 69 Arc, Makarios III Avenue Tlais Tower suite 301, 1070 Nikosia, Cyprus,
поштова адреса: вул. Шевченка, 59, офіс 14, м. Миколаїв, 54001
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 підприємство “Вібропрібор”, 2001, Республіка Молдова, м. Кишинэу, пр. Гагаріна, 10, (фіскальний код 1002600030378, код НДС 0200481)
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Дисконт”, пл. Заводська, 1, м. Миколаїв, 54051
про витребування майна з незаконного чужого володіння.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 - директор, паспорт ЕО228787 виданий 27.11.1996 року;
від позивача: ОСОБА_6, довіреність від 01.04.2015 року;
від відповідача ОСОБА_7 “Бриз-Юг”: представник не з'явився;
від відповідача ТОВ “Перлина Чорномор'я”: ОСОБА_8, довіреність від 26.07.2016 року;
від відповідача ОСОБА_3 “Лардіана ОСОБА_3 Лімітед”: ОСОБА_8, довіреність від 26.07.2016 року;
від третьої особи ДП “Вібропрібор”: ОСОБА_9 - директор;
від третьої особи ТОВ "Дісконт": представник не з'явився.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Українсько-Молдавське спільне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю “Жемчужина” з позовними вимогами до відповідачів ОСОБА_1 підприємства “Бриз-Юг”, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Перлина Чорномор'я” та ОСОБА_3 “Лардіана ОСОБА_3 Лімітед” про витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 «Лардіана ОСОБА_3 Лімітед» на користь Українсько-Молдавське спільне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю “Жемчужина” комплексу бази відпочинку «Магнолія», яка розташована в зоні відпочинку «Коблево» Березанського району Миколаївської області по вул. Морська, 153/1 та складається з двох спальних корпусів, їдальні, відео залу, вбиральні, душових.
Розпорядженням керівника апарату № 423 від 12.12.2016 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1596/15. Підставою повторного автоматизованого розподілу справи № 915/1596/15 є неможливість здійснювати правосуддя головуючим суддею Васильєвою Л.І. (підстава - рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 № 35 про звільнення судді у зв'язку з поданням заяви про відставку).
Справу передано на розгляд судді Олейняш Е. М.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.12.2016 року прийнято справу № 915/1596/15 до провадження судді Олейняш Е. М.
20.12.2016 року на адресу господарського суду Миколаївської області від позивача УМ СП ТзОВ "Жемчужина" надійшла заява про відвід судді вх. № 21238/16, в якій представник позивача просить суд задовольнити заявлений відвід судді Олейняш Е. М. у господарській справі № 915/1596/15.
Заява долучена судом до матеріалів справи.
Заява мотивована тим, що суддя Олейняш Е. М. не може брати участі у розгляді даної справи, так як є підстави, які викликають сумнів у її упередженості. Так, під час розгляду справи № 5016/3073/2012(20/83) суддя прийняла рішення 06.03.2013 року, яким відмовила у задоволенні позову ТзОВ "Фірма "Дісконт" (позивач в той справі був відповідачем та визнав позов) з підстав того, що його права та інтереси не порушуються. При цьому, постановою ВГСУ від 18.12.2013 року постанова винесена судом першої інстанції від 06.03.2013 року була скасована. А 11.06.2015 року під час розгляду справи під головуванням судді Смородінової О. Г. було встановлено, що права та інтереси позивача дійсно порушені відповідачами, а тому є порушеним право, яке підлягало захисту.
З аналогічних підстав було заявлено відвід судді Ковалю С. М., який фактично було задоволено.
Заява про відвід судді обґрунтована приписами ст. 20, 22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2016 року заяву про відвід судді підтримав та з метою уникнення сумнівів просив суд її задовольнити.
Представник третьої особи ТзОВ "Дисконт" усно підтримав вимоги, викладені представником позивача, та просив суд заяву задовольнити. Підстав для відводу не пояснив.
Представник відповідачів ОСОБА_10 "Перлина Чорномор'я" та ОСОБА_3 Лардіана ОСОБА_3 Лімітед" проти задоволення заяви про відвід судді усно заперечив, вказуючи, що між тими ж сторонами вже більше десяти років тривають судові спори. Майже всі судді господарського суду Миколаївської області розглядали справи, в яких учасниками процесу були сторони та треті особи, що у даній справі. Розгляд суддею іншої справи між тими ж учасниками процесу не є підставою для відводу судді по даній справі. У випадку необхідності, суд з метою усунення упередженості у розгляді справи, може призначити колегіальний розгляд справи.
Представник третьої особи ДП "Віброприбор" в судовому засіданні вирішення питання про відвід судді поклав на вирішення суду, просив суд розглянути дане питання відповідно до вимог законодавства.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
За приписами ч. 3 ст. 20 ГПК України відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
Заяву про відвід судді подано представником позивача 20.12.2016 року, тобто до початку розгляду справи по суті.
При цьому, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
Відповідно до п. 1.2.5 вищевказаної Постанови Пленуму ВГСУ № 18 задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в частині першій статті 20 ГПК, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Відповідно до п. 1.2.5 вищевказаної Постанови Пленуму ВГСУ № 18 право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що для вирішення питання про “незалежність” суду з точки зору статті 6 § 1 Конвенції необхідно брати до уваги серед іншого, на ... існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (п. 80 рішення Суду по справі Салов проти України № 65518/01 від 06.09.2005 року).
У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім (див.: Hauschidt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A. No. 154, p. 48).
Аналогічна правова позиція Європейського Суду з прав людини також висловлена в численних судових рішеннях, а саме: рішення суду у справі Фельдман проти України № 76556/01 та № 38779/04 від 08.04.2010 року, рішення Суду у справі Агрокомплекс проти України № 23465/03 від 06.10.2011 року, рішення Суду у справі ОСОБА_11 проти України № 21722/11 від 09.01.2013 року, рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України № 16695/04 від 15.07.2010 року, рішення Суду у справі Бушемі проти Італії № 29569/95 від 16.09.1999 року, рішення Суду по справі Салов проти України № 65518/01 від 06.09.2005 року).
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. ОСОБА_4 відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до п. 1.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Враховуючи вищевикладене, посилання позивача як на підставу для відводу судді Олейняш Е. М. розгляд останньою та прийняття рішення, яке в подальшому скасовано судом вищої інстанції, в іншій справі № 5016/3073/2012(20/83), в якій приймали участь ті ж юридичні особи, що й у даній справі, не може бути в розумінні ст. 20 ГПК України підставою для відводу судді.
Посилання позивача на задоволення відводу судді Коваля С. М. у даній справі також не є підставою для відводу судді Олейняш Е. М. у даній справі, оскільки підствою для відводу судді Коваля С. М. були зазначені додатково інші обставини, зокрема, щодо вчинення дій, які призводять до затягування судового процесу та порушення прав позивача.
Щодо посилань представника відповідачів ОСОБА_10 "Перлина Чорномор'я" та ОСОБА_3 Лардіана ОСОБА_3 Лімітед" щодо можливого призначення колегіального розгляду справи, то слід зазначити наступне. Приписами ст. 20 ГПК України передбачено підстави для відводу судді (неможливість участі судді у новому розгляді справи, порушення порядку розподілу справи, наявність підстав для упереджності судді тощо), а приписами ст. 4-6 ГПК України передбачено правові підстави для призначення колегіального розгляду справи (врахування категорії та складності справи). Таким чином, законодавством не передбачена заміна однієї процесуальної дії на іншу.
Будь-яких інших підстав для відводу судді Олейняш Е. М. не заявлено та доказів на їх підтвердження не подано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень представника позивача та відсутність правових підстав для відводу судді Олейняш Е. М.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 4-3, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача УМ СП ТзОВ "Жемчужина" про відвід судді вх. № 21238/16 від 20.12.2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.М. Олейняш