02 листопада 2016 року м. Київ К/800/1880/13
№ К/800/1880/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012
у справі № 2а-722/12/2170
за позовом Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми" (далі - ФГ "Інтегровані агросистеми")
до Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)
про скасування податкового повідомлення рішення,
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 у задоволенні позову ФГ "Інтегровані агросистеми" відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, позов ФГ "Інтегровані агросистеми" задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ форми "В 1" від 22.02.2012 № 0000031600, яким товариству зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за грудень 2012 року на 889 894,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 222 473,50 грн.
В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 15.02.2012 № 2/15/33734191 камеральної перевірки ФГ "Інтегровані агросистеми" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства за грудень 2011 року, про завищення товариством в податковій декларації за грудень 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ на 889 894,00 грн. внаслідок порушення пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), що полягало у включенні до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року ПДВ в сумах 406 691,00 грн. та 483 204,00 грн., сплачений митному органу в серпні та вересні 2011 року відповідно, які були в повному обсязі зараховані у зменшення податкових зобов'язань, що виникли у наступних звітних (податкових) періодах.
Висновок суду першої інстанції щодо відмови у позові вмотивований тим, що при поданні податкових декларацій за серпень, вересень 2011 року позивач не задекларував бюджетне відшкодування в сумах 406 691,00 грн. та 483 204,00 грн. відповідно, а тому згідно з підпунктом "а" пункту 200.14 ПК ці суми правомірно визнані ДПІ такими, що зараховані у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів внаслідок добровільної відмови позивача від бюджетного відшкодування.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що впродовж липня - грудня 2011 року ФГ "Інтегровані агросистеми" декларувало від'ємне значення «чистої» суми ПДВ, розмір якого в залишку переносився до податкової декларації за наступний податковий період (рядки 21.1, 21.2 декларації). Застосувавши норми пунктів 200.3, 200.4 статті 200 ПК, апеляційний суд дійшов висновку, що ПДВ в сумах 406 691,00 грн. та 483 204,00 грн., як фактично сплачений митниці в серпні та в грудні 2011 року, правомірно заявлений ФГ "Інтегровані агросистеми" до бюджетного відшкодування.
За визначенням підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ, підтвердженого результатами перевірки платника податків, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок бюджетного відшкодування надмірно сплаченої суми ПДВ встановлено статтею 200 ПК, а порядок визначення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ - наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок № 1492) та наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" ( втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (далі - Порядок № 41)).
Відповідно до пунктів 200.3 - 200.4 статті 200 ПК (у редакції, що діяла станом на серпень - грудень 2011 року) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Норми статті 200 ПК встановлюють чіткий порядок податкового обліку від'ємного значення «чистої» суми ПДВ (сума, розрахована відповідно до правил пункту 200.1 цієї статті), визначення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, та від'ємного значення «чистої» суми ПДВ попередніх податкових періодів, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, - фактично не сплаченої суми податкового кредиту, яка перевищує суму податкових зобов'язань.
Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ (Порядок № 1492, Порядок № 41) не передбачає втрату права платника податку на використання залишку від'ємного значення у наступних податкових періодах.
Як встановлено в судовому процесі, на фактично сплачений товариством у серпні та вересні 2011 року митниці ПДВ у сумах 406 691,00 грн. та 483 204,00 грн., але не заявлений до бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах, які йдуть безпосередньо за цими податковими звітними періодами, ДПІ відповідно до підпункту "а" пункту 200.14 статті 200 ПК збільшено в податковому обліку позивача за наслідками перевірки. При цьому зменшення бюджетного відшкодування за серпень, вересень 2011 року на вказані вище суми ДПІ не було здійснено, а тільки зменшено бюджетне відшкодування за грудень 2011 року, при тому, що податкові зобов'язання у наступних за серпнем, вереснем 2011 року податкових періодах (вересень, жовтень, листопад) до грудня 2011 року у товариства не виникали, які останній повинен був погасити за рахунок цих сум. Факт сплати позивачем митниці ПДВ в сумі 889 895,00 грн. ДПІ не оспорює.
Вище викладені обставини щодо декларування ФГ "Інтегровані агросистеми" за грудень 2011 року бюджетного відшкодування у сумі 889 894,00 грн. встановлені судом апеляційної інстанції з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі яких цей суд дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення форми "В 1" від 22.02.2012 № 0000031600, що, у свою чергу, свідчить про наявність у апеляційного суду відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.А. Веденяпін
підписВ.П. Юрченко