Справа № 127/24968/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Романюк Л.Ф.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
20 грудня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправними дій відповідача, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправними дій відповідача, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 25 листопада 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, незаконне та необґрунтоване.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області 25 листопада 2016 року - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2016 позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 12.06.2012 року по 22.03.2016 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, за період з 12.06.2012 року по 22.03.2016 року (доплата до пенсії, підвищення подружжю померлого учасника війни, визнаного за життя інвалідом від загального захворювання).
Суд першої інстанції, з огляду на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Так, позивачу необхідно було звернутись за захистом своїх прав протягом шести місяців з дня, коли вона дізналась про їх порушення. Позовну заяву було подано 24.11.2014 року, тобто після закінчення строку, встановленого КАС України. Вказане підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на позовній заяві ОСОБА_2
Суд не бере до уваги посилання апелянта на те, що вона зверталась до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці ще у 2012 році, оскільки пропущений строк звернення саме до суду з позовом.
При цьому, приймаючи дане рішення, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висвітленої в рішеннях "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року, "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12 березня 2009 року, де вказано, що "право на суд", гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не є абсолютним, воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки звернення до суду (позовної давності).
Згідно зі ст. ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4