21 грудня 2016 р.Справа № 816/1995/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.
представника Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області - ОСОБА_1
представника ПСП "Дружба" - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2016р. по справі №816/1995/16
за поданням Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"
про підтвердження обґрунтованості арешту майна,
Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулась до суду із поданням до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків, застосованого на підставі рішення від 02.11.2016 року про застосування адміністративного арешту майна такого платника.
В обґрунтування подання вказує, що оскільки ПСП "Дружба" було відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки підприємства, то наявні встановлені законом підстави для застосування до вказаного платника податків адміністративного арешту майна.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, Карлівською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 року та прийняти нову, якою подання задовольнити в повному обсязі.
Вказує, що відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність встановлених законом підстав для підтвердження обґрунтованості арешту майна ПСП "Дружба", застосованого на підставі рішення Карлівської ОДПІ від 02.11.2016 року про застосування адміністративного арешту майна такого платника.
У судовому засіданні представник Карлівської ОДПІ підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник ПСП "Дружба" у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПСП "Дружба" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів у Чутівському відділенні Карлівської ОДПІ.
У зв'язку з отриманням ухвали Октябрського районного суду м. Полтави про призначення позапланової документальної перевірки ПСП “Дружба”, в.о.начальника Головного управління ДФС у Полтавській області 26.10.2016 року винесено наказ №1454 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПСП "Дружба" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 08.06.2016, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 08.06.2016, тривалістю 10 робочих днів з 27.10.2016.
На підставі вказаного наказу, податковим органом 26.10.2016 року видано направлення на перевірку №№ 2318, 2319, 2320.
27.10.2016 року співробітниками ГУ ДФС у Полтавській області складено акт відмови у допуску посадових осіб до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПСП “Дружба” № 458/16-31-14-04/30652745 та акт про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ПСП “Дружба” № 455/16-31-14-04/30652745.
Начальником управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області було надано на ім'я керівника податкового органу звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків із відповідними документами.
За результатом розгляду звернення, 02.11.2016 року начальником Карлівської ОДПІ винесено рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ПСП “Дружба”, що перебуває (розміщене, зберігається) 38852, Полтавська область, Чутівський район, с. Вільхуватка, вул. Нагірна (Леніна), буд. 81.
Керуючись положеннями п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий орган звернувся до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків, застосованого на підставі рішення від 02.11.2016 року.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення подання через необґрунтованість адміністративного арешту майна платника податку, застосованого рішенням від 02.11.2016 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Обставини, за наявності яких може бути застосований арешт майна встановлені п. 94.2 ст. 94 ПК України.
Так, арешт майна може бути застосовано, серед іншого, у випадку, коли платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України).
Згідно п.94.6 ст.94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п.94.10 ст. 94 ПК України).
Колегія суддів зазначає, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для його застосування.
Як вбачається із рішення Карлівської ОДПІ від 02.11.2016 року, підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податку слугувала наявність, на думку податкового органу, обставин, які визначені п.п.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, а саме, відмова ПСП “Дружба” від допуску посадових осіб ГУ ДФС у Полтавській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків податкового органу та, як наслідок, наявність підстав для задоволення подання, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до положень п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України, обставиною для проведення документальної позапланової перевірки, крім інших, є отримання податковим органом судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Відповідно до пункту 78.2 вищенаведеної статті Кодексу, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст. 78 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.78.5 ст. 78 ПК України).
Відповідно до п.81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Положеннями п. 81.2 ст. 81 ПК України закріплено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Колегія суддів зазначає, що податковим органом ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано доказів виконання положень вищенаведених вимог Закону.
Так, з наданих під час розгляду справи документів не вбачається, що контролюючим органом виконано вимоги п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме пред'явлено або надіслано платнику податків направлення на проведення перевірки від 26.10.2016 №№ 2318, 2319, 2320 та копію наказу від 26.10.2016 №1454.
Колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про те, що акт відмови у допуску до перевірки № 458/16-31-14-04/30652745 від 27.10.2016 є доказом відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від підпису в направленнях на перевірку та ознайомлення з наказом про проведення перевірки, оскільки акт складено саме через відмову платника податків в особі головного бухгалтера ПСП “Дружба” у допуску перевіряючих до перевірки, тобто на виконання положень п. 81.2 ст. 81 ПК України. Крім того, акт не містить підпису платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків.
Контролюючим органом під час розгляду справи не було надано доказів, які б засвідчували факт відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб від підписання акту відмови у допуску перевіряючих до перевірки, а також акту відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від підписання направлень та наказу на перевірку.
Крім того, складений перевіряючими акт № 455/16-31-14-04/30652745 від 27.10.2016 про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ПСП “Дружба” також не може бути прийнятий в якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від отримання наказу на проведення перевірки, оскільки не містить будь-яких відомостей про факти відмови головного бухгалтера ПСП “Дружба” від отримання наказу на проведення перевірки.
Ззгідно вказаного акту та заяви головного бухгалтера ПСП “Дружба” ОСОБА_3 від 27.10.2016, остання повідомила перевіряючим, що директора ПСП “Дружба” ОСОБА_4 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я 27.10.2016 госпіталізовано до Чутівської ЦРЛ та просила перенести терміни проведення перевірки до моменту одужання та виходу директора з лікарняного.
Колегія суддів зауважує, що відмова платника податків від підпису у направленні на перевірку та складення посадовими особами акту, який засвідчує факт такої відмови, не є тотожним акту, який має складатись посадовими особами у разі відмови платника податку у допуску посадових (службових) осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що 12.09.2016 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено наказ № 1136 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПСП "Дружба" по взаємовідносинам з Колективною Фірмою “ВеСТТ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 08.06.2016. В якості підставі для її призначення зазначена ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 26.08.2016.
Перевірку господарських відносин позивача з Колективною Фірмою “ВеСТТ” проведено у період з 14.09.2016 по 27.09.2016, за результатами перевірки складено довідку про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПСП “Дружба” від 04.10.2016 №429/16-31-14-04-15/30652745, за висновками якої, документальною позаплановою перевіркою ПСП “Дружба” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з Колективною Фірмою “ВеСТТ” (код ЄДРПОУ 20975376) за період з 01.01.2011 по 08.06.2016, порушень не встановлено.
На підставі викладеного, ГУ ДФС у Полтавській області винесено наказ від 26.10.2016 №1454 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (код ЄДРПОУ 30652745)", який стосується виключно перевірки обставин, що вже були предметом позапланової документальної виїзної перевірки ПСП "Дружба", проведеної ГУ ДФС у Полтавській області у період з 14.09.2016 по 27.09.2016.
Окрім того, відповідно до п. 4.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 568, рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Як вбачається з матеріалів подання, на підтвердження надіслання відповідачу рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна від 02.11.2016 року заявником додано копію реєстру на відправлення поштової кореспонденції за 02.11.2016. Проте, із вказаного реєстру не можливо встановити, що саме було надіслано ПСП “Дружба”, оскільки графа “назва, дата та вихідний номер документа” не заповнена.
Таким чином, заявником не надано суду доказів безпосереднього вручення платнику податків рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна від 02.11.2016 року під розписку, доказів направлення вказаного рішення за місцезнаходженням та/чи юридичною адресою підприємства або доказів зазначення поштовою службою, в направленому податковим органом повідомленні про вручення поштового відправлення, причин такого невручення.
Розв'язуючи спір колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
За визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не подав належних та допустимих доказів обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку.
В силу ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Вказане завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України, реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення подання Карлівської ОДПІ про підтвердження обґрунтованості арешту майна.
Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 року по справі №816/1995/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2016р. по справі №816/1995/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_5
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлений 23.12.2016 р.