Справа: № 825/1745/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
15 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкові О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 171 о/с від 02.09.2016 в частині звільнення ОСОБА_2, старшого сержанта поліції Городнянського відділення поліції Менського міжрайонного відділення поліції зі служби в поліції за підпунктом 5 частини 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» з 05.09.2016; поновити ОСОБА_2, (іпн. НОМЕР_1) з 06.09.2016 на посаді старшого сержанта поліції Городнянського відділення поліції Менського міжрайонного відділення поліції ГУНП; стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2016 по день винесення судового рішення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на службі в органах внутрішніх справ з 21.11.2005 року.
Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.11.2015 № 3 о/с відповідно до п.п. 9, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» було призначено прибулого з МВС України позивача слідчим Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з присвоєнням йому спеціального звання «лейтенант поліції».
Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №37 о/с від 02.09.2016 ОСОБА_2 звільнено із служби в поліції за статтею 77, п.1, п.5 (через службову невідповідність).
Як вбачається з вказаного наказу підставою для звільнення слугував атестаційний лист атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 22.08.2016 року про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а відтак підстави для його скасування відсутні.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, 02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про Національну поліцію", який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набирав чинності з 7 листопада 2015 року.
Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Отже, Законом України "Про Національну поліцію" передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
При цьому, вказаним Законом визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом.
Реалізація цих умов відбувається у визначений строк - упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону ( тобто з 07.08.2015 року до 07.11.2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.
З матеріалів справи вбачається, що наказом від 07.11.2015 № 3о/с було призначено прибулого з МВС України позивача слідчим Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з присвоєнням йому спеціального звання «лейтенант поліції» на підставі п. 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.02.2016 №170 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП В Чернігівській області» (з подальшими змінами) було призначено проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та створено атестаційні комісії.
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.07.2016 № 823 було затверджено персональний склад атестаційної комісії ГУНП в Чернігівській області № 13, яка проводила атестування позивача.
22 серпні 2016 року позивач пройшов атестування, за результатами якого було прийняте рішення, оформлене протоколом ОП №15.00025273.0060979 від 22.08.2016. Згідно вказаного рішення позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову не відповідність.
Порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 (далі - Інструкція № 1465).
Пунктом 24 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Відповідно до пункту 28 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Колегія суддів погоджується з тим, що ні призначення цієї атестації, ні порядок її проведення, ні саме рішення не є предметом позову і їх правомірність судом не досліджується.
Так, атестаційний лист позивача був надісланий до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, оскільки його висновки в обов'язковому порядку враховуються керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, при виданні наказу щодо подальшої служби в поліції особи, яка пройшла атестування.
Згідно з Положенням про Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, начальник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області приймає на службу та звільняє із служби, призначає на посаду та звільняє з посади поліцейських відповідно до закону. В межах повноважень, наданих вказаними нормами, керівником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області був виданий наказ від 02.09.2016 № 171 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пп. 5 (через службову невідповідність) п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Як вбачається зі змісту наказу підставою його видання став саме атестаційний лист позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний наказ виданий з дотриманням норм Закону України «Про Національну поліцію», положень Інструкції та інших законів України, а отже скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 20.12.2016.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.