Справа: № 826/25918/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.,
Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
21 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - Позивач, ГУ ДСНС України в місті Києві) з надзвичайних ситуацій у місті Києві) звернулось до суду із адміністративним позовом до Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих (далі - Відповідач, Київське УВП №1 УТОС) у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі міста Києва шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік» та Інструкції з організації роботи державного пожежного нагляду, затвердженої наказом МНС України від 25.05.2012 № 863 «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.06.2012 № 1054/21366 Управлінням з надзвичайних ситуацій у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 18.09.2015 № 25 «Про здійснення планових перевірок».
Відповідно до план-графіка до вказаного наказу головному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Управління з надзвичайних ситуацій у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у м. Києві майору служби цивільного захисту ОСОБА_2 та провідному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Управління з надзвичайних ситуацій у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у м. Києві ГУ ДСНС України у м. Києві капітану служби цивільного захисту ОСОБА_3 доручено в період з 20.10.2015 по 09.11.2015 провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівлі та споруди та Будинку культури Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва.
Враховуючи зазначені документи, державним інспекторам видано посвідчення від 20.10.2015 № 660 та 661 на проведення перевірки Київського УВП №1 УТОС за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва.
За результатами планової перевірки Київського УВП №1 УТОС додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, складено акти від 09.11.2015 № 509 та № 510, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряду правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки.
Встановивши під час проведення планової перевірки Київського УВП №1 УТОС порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей, ГУ ДСНС України в місті Києві звернулось до суду з даним позовом з вимогами застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на усунення частини порушень відповідачем, принцип пропорційності порушення і покарання, відсутня необхідність у примусовому порядку застосовування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повного зупинення роботи шляхом відключення джерела електроживлення, оскільки саме функціонування електрогосподарства не створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік», Державну службу України з надзвичайних ситуацій зобов'язано провести заходи щодо державного нагляду та контролю у сфері техногенної і пожежної безпеки шляхом проведення перевірки стану протипожежного захисту та техногенної безпеки, зокрема, об'єктів, що належать суб'єктам господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 № 306, затверджені «Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» (далі по тексту - Критерії).
Згідно з вимогами Критеріїв, ступінь ризику з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки Київського УВП №1 УТОС за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва встановлено: високий.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р, оскільки встановлено високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки Київського УВП №1 УТОС за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва, Управлінням з надзвичайних ситуацій у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у м. Києві ініційовано проведення планової перевірки, що оформлено наказом від 18.09.2015 №25.
Згідно із ч.4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Так, повідомленнями від 08.10.2015 № 24/3043 та 24/3044, врученими під розписку посадовій особі відповідача, останнього повідомлено про проведення планової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівлі та споруди та Будинку культури УТОС та Київського УВП №1 УТОС за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки посадовими особами позивача встановлено, що відповідач функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема:
- з усіма працівниками при прийнятті на роботу на робочому місці не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки, посадові особи та працівники, які згідно наказу призначені відповідальними за протипожежний стан приміщень не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 року № 444;
- допускається захаращення території горючими відходами виробництва;
- на території об'єкта на в'їздах (виїздах) відсутні встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під'їздів пожежних автомобілів до них. У разі виникнення пожежі відсутність можливості проїзду пожежних машин до житлового будинку і доступу пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення в порушення створить перешкоду діям працівникам підрозділів ДСНС, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у зв'язку з чим збільшується час ліквідації надзвичайної ліквідації, що може призвести до загрози життю та здоров 'ю людей та понесенню значних матеріальних збитків;
- члени добровільної пожежної дружини не застраховані від нещасних випадків у страховій компанії, що є порушенням прямої вказівки законодавства України;
- дерев'яні конструкції горищ не оброблені вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи;
- за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів замикаються на внутрішні запори, які не відкриваються зсередини без ключа що перешкоджає вільній евакуації людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей;
- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням та світловими покажчиками «Вихід» відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ);
- на шляху евакуації влаштований турнікет, що перешкоджає вільній евакуації людей;
- електрощити, групові електрощити не захищені автономними системами пожежогасіння та допускається неоснащення схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
- не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки;
- не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
- системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації) знаходяться в неробочому стані та не готові до виконання покладених на них функцій;
- не проводиться технічне обслуговування системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації) організацією, яка має ліцензію на проведення таких робіт, не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації тощо.
Крім того, в матеріалах справи містяться докази порушень у вигляді фотофіксації, які досліджені колегією суддів в повному обсязі.
Згідно із ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.
Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Крім того, ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі по тексту - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Відповідно до п. 2 Правил, вони є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема, письмовими поясненнями відповідача, що останнім усунуто частину виявлених в ході перевірки його господарської діяльності порушень правил пожежної та техногенної безпеки та вказані заходи продовжують усуватися відповідачем, про що було повідомлено позивача листами від 27.12.2015 №300/02 та від 09.02.2016 №30/02.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів, на даному підприємстві працюють переважно інваліди по зору та загального захворювання, у випадку застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача інваліди по зору залишаться без роботи та засобів існування, а переважна більшість встановлених позивачем порушень не являються такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню, а тому необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень не доведена ГУ ДСНС України в місті Києві.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає не обґрунтованим вищезазначений висновок суду першої інстанції, оскільки підтвердження у ході розгляду справи вчинення відповідачем дій з усунення порушень чинного законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому частиною 2 цієї ж правової норми визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України за шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.
Відтак, законодавець передбачив можливість завдання правомірним застосування санкцій центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шкоди юридичним та фізичним особам, що, на думку колегії суддів, повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
На переконання суду апеляційної інстанції, перелік не усунутих порушень Київським УВП №1 УТОС, які зазначені скаржником в апеляційній скарзі, є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров'ю людей, що в свою чергу помилково не було враховано судом першої інстанції.
Відповідно до п.12 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, адже виявлені позивачем та не усунуті відповідачем порушення законодавства у сфері пожежної безпеки, які допущені Київським УВП №1 УТОС, у сукупності створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Крім того, суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем на підприємстві.
Разом з тим, для забезпечення та функціонування належним чином підприємства, Київське УВП №1 УТОС не позбавлено можливості звернутись до ГУ ДСНС України в місті Києві з відповідною заявою про усунення встановлених порушень для проведення повторної перевірки.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень правил та норм пожежної безпеки.
Між тим, з моменту звернення ГУ ДСНС України в місті Києві з даним позовом до суду (26.11.2015) до моменту розгляду даної справи судом апеляційної інстанції пройшло більше року, а в матеріалах справи не міститься доказів звернення Київського УВП №1 УТОС до ГУ ДСНС України в місті Києві для повторної перевірки усунення порушень підприємства, яке має високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи приходить до висновку, про необхідність задоволення позовних вимог та застосування до Київського УВП №1 УТОС заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи товариства, розташованого за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, для усунення небезпеки та загрози життю та здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
21.11.2016 (вх.31471) на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача від 17.11.2016 №65/1/9395 про повернення наміру сплаченого судового збору в розмірі - 1339, 80 грн. за подання апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та додане до вищезазначеної заяви від 17.11.2016 платіжне доручення № 1586 від 15.11.2016, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апелянтом повторно сплачено судовий збір в розмірі - 1339, 80 грн. за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року, а тому зазначена заява підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до п.2 ч.4 ст. 207 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 про залишення апеляційної скарги без руху, ГУ ДСНС України в місті Києві сплачено судовий збір в розмірі - 1339,80 грн.
Між тим, правовими положеннями ст. 94 КАС України не передбачено повернення сплаченого судового збору в разі задоволення апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень, а тому сплачений пенсійним органом судовий збір не підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - задовольнити повністю.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.
Застосувати до Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 03967719) заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи товариства, розташованого за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень.
Обов'язок щодо забезпечення виконання даної постанови покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
Заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 17.11.2016 №65/1/9395 про повернення наміру сплаченого судового збору в розмірі - 1339, 80 грн. за подання апеляційної скарги - задовольнити.
Повернути з Державного бюджету України Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві надміру сплачений судовий збір в розмірі 1 339, 80 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя: М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Карпушова О.В.
Епель О.В.