Головуючий у 1 інстанції - Петунін І.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
21 грудня 2016 року справа № 226/1373/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 09 вересня 2016 року у справі № 226/1373/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання проведення перерахунку пенсії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку призначеної пенсії, в обґрунтування якого вказала, що вона 18.08.2008 року звільнилася з посади головного спеціаліста відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного Фонду України в м. Димитрові Донецької області у зв'язку з виходом на пенсію та з 19.08.2008 року отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу». Згідно за ст. 37 даного Закону пенсія призначена їй у розмірі 84% від суми заробітної плати, так як на час виходу на пенсію її стаж на державній службі складав 14 років. 04.07.2016 року вона звернулась до відповідача про перерахунок пенсії по заробітній платі. При цьому вона подала довідку за формою № 15-1 від 21.06.2016 року № 5980/04 та довідку за формою № 5-1 від 02.07.2016 року № 6400/04, які були надані їй відповідачем як колишньому працівнику. Проте, рішенням Фонду від 07.07.2015 року № 146116 було відмовлено у перерахунку її пенсії із посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивач вважає, що положення вказаного Закону поширюється лише на тих осіб, яким пенсії призначалися після 01.06.2015 року спеціальними законами, а не на тих осіб, яким ці пенсії призначалися в минулому часі. Тобто, ця норма стосувалася лише призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій. А тому в даному випадку необхідно застосовувати законодавство України, яке було чинним на момент призначення її пенсії - на 19.08.2008 року. Такі складові заробітної плати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи враховуються при обчисленні її пенсії, так як на ці суми відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувався збір на обов'язкове державне страхування. Отримувані суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватися в заробіток (дохід) для обчислення пенсії. Оскільки підвищення розміру заробітної плати державного службовця було здійснено з травня 2016 року, вважаючи рішення відповідача таким, що суперечить чинному законодавству та порушує її конституційні права, позивач просив суд визнати протиправним рішення Фонду від 07.07.2016 року № 146116 щодо відмови їй в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати Фонд провести їй перерахунок пенсії з 01.05.2016 року з урахуванням у повному обсязі вищенаведених довідок та загального проценту розрахунку пенсії - 84% від суми заробітної плати.
Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 09 вересня 2016 року у справі № 226/1373/16-а адміністративний позов було задоволено повністю, внаслідок чого:
визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області № 146116 від 07.07.2016р. про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області здійснити ОСОБА_2 з 1 травня 2016 року перерахунок її пенсії на підставі довідок за формою № 15-1 від 21.06.2016 року № 5980/04 та за формою № 5-1 від 02.07.2016 року № 6400/04 з урахуванням загального проценту розрахунку пенсії 84% від суми заробітної плати.
Постанова мотивована тим, що при перерахунку пенсії по заробітній платі до позивач, як державного службовця, має застосовуватися норма, що діяла на момент призначення їй пенсії.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення ст. 37-1 Закону N 3723-XII вже втратили чинність, тому в Управління були відсутні підстави для їх застосування.
Позивач у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.
ОСОБА_2 з 19.08.2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області як отримувач пенсії за віком, призначеної на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХП від 16.12.1993 року (а.с. 11, 26-28).
04.07.2014 року ОСОБА_2 звернулась до Фонду із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 12).
До заяви позивачем надана довідка за формою № 5-1 про отримані позивачем з 01.08.2006 року до 31.07.2008 року суми надбавок та премій (а.с. 15-16).
Згідно з довідкою за формою № 15-1 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, ОСОБА_2Ою працювала в УПФУ в м. Димитрові та заробітна плата за посадою головного спеціаліста відділу пенсійного забезпечення управління, з якої призначено пенсію, для її перерахунку з 01 травня 2016 року становить: посадовий оклад - 2585,00 грн., надбавка за 9 ранг - 200 грн., надбавка за вислугу років (42 %, стаж держслужби 14 років ) - 1085,70 грн. (а.с. 17-18).
Рішенням від 07.07.2016 року № 146116 відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивача по заробітній платі з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, відповідно до якого з 01.06.2015 року норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про державну службу», скасовані, а тому з 01.06.2015 року раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с. 14).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримує пенсію з 19.08.2008, тобто, пенсія була призначена до внесення змін до Закону № 3723-ХІІ та інших законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення. Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що при перерахунку пенсії позивача, як державному службовцю, по заробітній платі має застосовуватися норма, що діяла на момент призначення їй пенсії.
Проте, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, виходячи з наступного.
Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії позивачу, передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.
Як вбачається з позовної заяви, та погоджено судом першої інстанції в своїй постанові, позивач наголошує на тому, що перерахунок його пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів державним службовцям відповідач повинен здійснити на підставі положень статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ в редакції, яка діяла на час призначення пенсії.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIIІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - ОСОБА_3 № 76-VIIІ), який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і її викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». При цьому слід зазначити, що Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (набрав чинності з 01.05.2016, далі - ОСОБА_3 № 889-VІІІ) визнано ОСОБА_3 № 3723-ХІІ таким, що втратив чинність, крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, ст.ст. 37, 37-1 Закону № 3723-ХІІ, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, з 01.05.2016 втратили чинність.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону від 02.03.2015 № 213-VIIІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу”, "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів". "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу". "Про Національний банк України". "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу". Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.
ОСОБА_3 законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.
Навпаки, в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При цьому Закони № 76-VII, № 213-VIIІ та № 889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.
У своєму позові позивач вказує на “звуження його існуючих прав і свобод”. Відносно цього, колегія суддів зазначає, що відмова в перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру отримуваної пенсії, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та ніяким чином не позбавляє його права на соціальний захист.
Право на пенсію позивач реалізував в 2008 році та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення. Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.
Також позивач нагадує, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі, а нормами, які визначають механізм проведення перерахунку йому пенсії є норми статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, який діяв на час призначення йому пенсії. Однак, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що право на призначення пенсії позивачу виникло з 19.08.2008, і їй було призначено пенсію згідно діючого на той час законодавства, без порушень і звуження права позивача на пенсійне забезпечення. При цьому слід зазначити, що розмір заробітної плати спеціаліста відповідної категорії було підвищено з 01.05.2016, тобто, на той момент, коли норми раніше діючого законодавства, якими передбачались перерахунки пенсії державним службовцям, вже втратили чинність.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VІІІ, якими на теперішній час регулюється порядок первинного призначення пенсій державним службовцям, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як наслідок, можливість перерахунку пенсії позивачу з урахуванням загального проценту розрахунку пенсії 84% від суми заробітної плати (в тому числі з урахуванням надбавок і доплат до посадового окладу, зазначених у довідці № 6400/04), суд вважає безпідставним і неможливим.
Стосовно не проведення Управлінням перерахунку пенсії позивачу на підставі нормативних документів, які втратили чинність, колегія суддів наголошує наступне: у мотивувальній частині Рішення від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний в часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Тобто, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в Управління відсутні підстави для їх застосування.
ОСОБА_3 № 889-VІІІ взагалі не містить окремого порядку перерахунку пенсій державним службовцям. Стаття 90 цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ОСОБА_3 № 1058-ІV).
Таким чином, пенсії, призначені згідно із Законом № 3723-ХІІ, перераховуються у відповідності до вимог Закону № 1058-ІV, тобто, тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму.
Крім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами органів місцевого самоврядування та наказами головного управління ПФУ в Донецькій області, Положенням про управління ПФУ в районах, містах, районах у містах а також в об'єднаних управліннях, затвердженим постановою правління ПФУ № 28-2 від 22.12.2014.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів прийшла до такого висновку, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ вже втратили чинність, тому у відповідача відсутні підстави для їх застосування.
З огляду на викладене, суд першої інстанції не встановив належним чином обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову. Відтак, постанова місцевого суду підлягає скасуванню у відповідності до приписів ст. 202 КАС України з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 09 вересня 2016 року у справі № 226/1373/16-а - задовольнити.
Постанову Димитровського міського суду Донецької області від 09 вересня 2016 року у справі № 226/1373/16-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання проведення перерахунку пенсії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена 22.12.2016.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
ОСОБА_4