Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
21 грудня 2016 року справа №805/2336/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Васильєвої І.А.
Суддів: Гайдара А.В.
ОСОБА_2
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 805/2336/16-а за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний госпіталь для ветеранів війни м. Святогірська" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення № НОМЕР_1 від 14 липня 2016 року,-
22 липня 2016 року Комунальна лікувальна-профілактична установа “Обласний госпіталь для ветеранів війні м. Святогірська” (далі - позивач, обласний госпіталь м. Святогірська) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Словянська ОДПІ) з вимогами про скасування рішення відповідача № НОМЕР_1 від 14 липня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 червня 2014 року по 14 липня 2014 року (арк. справи 3-6).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року вищенаведений адміністративний позов задоволено повністю, скасовано рішення відповідача № НОМЕР_1 від 14 липня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (арк. справи 47-49).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на виконання пункту 9-3 розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиною підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669 - VII є ОСОБА_3 ОСОБА_4 палати України та заява про звільнення від виконання своїх обов'язків, які повинні бути подані до контролюючого органу. Проте на дату прийняття контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій та пені у позивача наведеного ОСОБА_3 не було (арк. справи 51-52).
На адресу суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні без участі їх представників, позивач до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, з урахуванням чого справа у відповідності до статті 197 КАС України розглядається у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила, що не є спірним питанням між сторонами у даній справі несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску за травень 2014 року по строку сплати - 20 червня 2014 року, який фактично сплачений позивачем 14 липня 2014 року, а залишились спірним те, що відповідач на дату винесення рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та пені не був обізнаний про наявність у позивача ОСОБА_3 ТПП, а тому діяв правомірно під час винесення цього рішення.
Колегія з приводу викладеного зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-УН до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VІ його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VІ).
Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
До того ж, наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VІ та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VІІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
При цьому підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Як вказувалось колегією суддів вище, позивач під час виникнення за ним обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску за травень 2014 року здійснював свою діяльність на території, де проводилась АТО, що унеможливлювало вчасну сплату останнім єдиного внеску внаслідок проведення бойових дій та збоїв в системі казначейського обслуговування, при цьому позивач скористався наданим йому правом в рамках Закону № 1669 щодо справляння обов'язків, визначених Законом № 2464 та звернувся 14 квітня 2015 року за вихідним № 98 з заявою до відповідача про звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а також позивачу ОСОБА_4 палатою України видано сертифікат від 22.09.2016 року № 6805 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчені настання обставин непереборної сили з 1 серпня 2014 року при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих акті України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (арк. справи 11-15).
До того ж в матеріалах справи міститься лист ДКС України про те, що з 20 травня 2014 року по 07 липня 2014 року була зупинена робота УДКС у м. Слов'янську (арк. справи 16), що ще раз підтверджує те, що позивач не міг вчасно сплатити єдиний внесок, а підстави його несплати у строк, визначений законом прямо не залежали від позивача.
3 урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску,а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування спірного рішення відповідача, а отже судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 200, 205, 197, 198, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 805/2336/16-а, - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 805/2336/16-а, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: Васильєва І.А.
Судді: Гайдар А.В.
ОСОБА_2