Справа № 815/6056/16
22 грудня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про зобов'язання поставити на квартирний облік поліпшення житлових умов,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому позивач просив:
- зобов'язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області відновити ОСОБА_1 зі складом родини з 4-х осіб на квартирний облік, у Головному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 23 листопада 1994 року .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 03 липня 1991 року знаходився на квартирному обліку у військовій частині зі складом родини з 4-х осіб.
В листопаді 1994 року військова частина НОМЕР_1 перейменована у військову частину НОМЕР_2 .
16 лютого 1994 року позивач разом з родиною отримав двохкімнатну квартиру житловою площею 29,9 кв.м.
З 23 листопада 1994 року позивач знаходиться на квартирному обліку у військової частини НОМЕР_2 , в черзі на поліпшення житлових умов зі складом родини з 4-х осіб.
26 жовтня 2005 року військова частина НОМЕР_2 була розформована правонаступником призначена Головне управління МЧС України в Одеській області.
Протягом тривалого часу, родині позивача обіцяли відселити їх шляхом надання їм квартири, але до теперішнього часу цього не зробили.
При усному звернені ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, повідомлено, що його квартира знаходиться на балансі органів місцевого самоврядування. Тоді позивач звернувся з письмовою заявою до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, щоб йому надали письмові роз'яснення у кого на балансі знаходиться квартира.
Позивач отримав відповідь на свою заяву, що його квартира знаходиться на балансі Аварійно-рятувального загону Спеціального призначення, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.
Після цього позивач звернувся з заявою до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про відселення його з родиною з відомчої квартири.
В квітня 2016 року ОСОБА_1 отримав відповідь, що він з членами своєї сім'ї на квартирному обліку не перебуває у Головному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області. При отримані відповіді йому усно пояснили, що документи житловою комісії військової частини НОМЕР_2 , не були передані Головному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області і зараз їх не де немає.
Позивач в квітні 2016 року звернувся з заявою до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про відселення його з родиною з відомчої квартири.
В подальшому ОСОБА_1 отримав відповідь в якій зазначено, що він з членами своєї сім'ї на квартирному обліку не перебуває у Головному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, тому йому необхідно стати на квартирний облік.
Позивач вважає, що ствердження Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про те, що ОСОБА_1 з родиною не знаходиться у них на квартирному обліку не відповідає дійсності.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.4-6).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно.
Від представника відповідача через канцелярію суду 22.12.2016 року надійшли письмові заперечення на позов в, яких він просив у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що належним відповідачем має бути Іванівська районна державна адміністрація Одеської області, де після звільнення зі служби у 2005 році проживає та зареєстрований позивач. Головне управління ДСНС України в Одеській області не має юридичних підстав щодо включення ОСОБА_1 до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Учасники процесу після надання своїх усних пояснень не заперечували проти подальшого розгляду справи в поряду письмового провадження.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ОСОБА_1 проходив військову службу з 10.05.1980 року по 06.12.2005 року .
Позивач 06.12.2005 року був звільнений з військової служби згідно з наказу Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24.10.2005 року № 298 (а.с. 23) та наказу командира Д-0100 № 288 від 06.12.2005 року.
Суд встановив, що позивач зі своєю родиною з 23.11.1994 року знаходився на квартирному обліку у військовій частині Д-0100 в черзі на поліпшення житлових умов зі складом родини з 4-осіб, згідно з рапортом від 23.11.1994 року та протоколу № 57 засідання житлової комісії військової частини Д-0100 від 01.12.1994 року (а.с. 17-18).
Згідно з наказом № 287 Міністерства України з питань з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 26.10.2005 року військова частина НОМЕР_2 була розформована, правонаступником якої стало Головне управління МЧС України в Одеській області (а.с.19-21).
Організацію обліку військовослужбовців Збройних Сил України (далі - ЗС України) та осіб, звільнених у запас або відставку, що залишилися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у ЗС України (далі - особи, звільнені з військової служби) (далі - облік); забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців ЗС України (крім військовослужбовців строкової військової служби), а також осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов (далі - члени сімей військовослужбовців); порядку створення та роботи житлових комісій; контролю за розподілом жилих приміщень у гарнізонах ЗС України, перевірки правильності оформлення облікових справ військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов визначено Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міноборони України № 737 від 30.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України10 січня 2012 р. за N 24/20337 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1.6 Інструкції з метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового житла та контролю за використанням житла в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), гарнізонах створюються житлові комісії.
Згідно до п. 1.11 Інструкції усі питання, пов'язані з перебуванням військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, на квартирному обліку, із забезпеченням їх жилою площею та розміром жилого приміщення, вирішуються за місцем проходження ними служби, перебування на обліку або в судовому порядку.
Відповідно до п. 2.1. Інструкції облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах, гарнізонах та квартирно-експлуатаційних органах.
Згідно з п.п. 10.10, 10.11 п. 10 Інструкції гарнізонна житлова комісія наділена повноваженнями здійснювати: контроль за надходженням і правильністю обліку, розподілу жилої площі між військовими частинами гарнізону; перевірку законності перебування на квартирному обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей в органах військового управління, військових частинах, закладах, установах та організаціях гарнізону; перевірку правильності оформлення облікової справи (додаток 7 до цієї Інструкції) та наявності в ній усіх визначених у цій Інструкції документів. Житлова комісія військової частини наділена повноваженнями приймати рішення щодо: зарахування військовослужбовців на облік, зняття військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов; внесення змін до облікових даних військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у зв'язку зі зміною їх сімейного стану, набуття ними права на пільги для отримання житла; погодження розподілу жилої площі, яка надається для постійного проживання; перенесення черговості надання жилого приміщення на рік, якщо військовослужбовець чи особа, звільнена з військової служби, відмовиться від виділеного жилого приміщення, що відповідає встановленим вимогам та розміру.
Відповідно до п. п. 10.15 п. 10 Інструкції організація та здійснення контролю за законністю перебування військовослужбовців на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, за законністю розподілу жилої площі військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей, за правильністю оформлення облікових справ (додаток 7 до цієї Інструкції) покладаються на гарнізонні житлові комісії, житлові комісії органів військового управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, а також на Комісію з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України. Командири (начальники) органів військового управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, які затверджують рішення житлових комісій, зобов'язані в межах компетенції перевіряти законність прийнятих житловою комісією рішень. Рішення житлових комісій може бути: переглянуто житловою комісією, яка прийняла це рішення, або її правонаступником з підстав, передбачених цією Інструкцією; оскаржено до суду.
Таким чином, згідно до вищевикладених вимог чинного законодавства України питання про прийняття, зняття, поновлення військовослужбовця та членів його сім'ї на обліку потребуючих поліпшення житлових умов належить виключно до компетенції житлових комісій військових частин та житлових комісій військових гарнізонів.
Суд зауважує, що житлова комісія військової частини НОМЕР_2 з 23.11.1994 року на підставі рапорту позивача вже поставила його на квартирний облік в чергу на поліпшення житлових умов зі складом сім'ї чотири особи ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 (а.с.18).
Відповідно до наказу № 287 від 26.10.2005 року до Головного управління МНС України в Одеській області були передані техніка, майно, матеріальних запасів, секретне діловодство, документ обліку.
Таким чином, фактично позивач з родиною з 23.11.1994 року повинен бути на квартирному обліку в черзі на поліпшення житлових умов у Головному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, оскільки останнє є правонаступником військової частини НОМЕР_2 .
При цьому суд не погоджується з позицією відповідача, що належним відповідачем у даній адміністративній справі є Іванівська районна державна адміністрація Одеської області з наступних підстав.
Порядок забезпечення житловими приміщеннями регламентуються Житловим кодексом України, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470 .
Згідно з ст.42 Житлового кодексу України та пунктом 37 Правил жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла..
Сам відповідач у своїх запереченнях посилається на п.2.4 Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України яке передбачає, що особи переведені по службі до іншого органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України беруться на облік за місцем служби.
Що стосується функцій місцевих рад, то вони затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік.
Так, відповідно до ч.3 ст. 39 Житлового кодексу України рішення про взяття на облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської , районної в місті, селищної, сільської ради народних дерутатів.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З метою усунення допущених порушень та поновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що позов належить до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області відновити ОСОБА_1 зі складом родини з 4-х осіб на квартирному обліку, у Головному управлінні державної служби України з надзвичайних ситуацій в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 23 листопада 1994 року .
3. Стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна),20 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя О.Я. Бойко