9.3
про закриття провадження у справі в частині позовних вимог
20 грудня 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/1419/16
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог у розгляді адміністративної справи за позовом Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_5 (Сєвєродонецький хіміко-механічний технікум Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_5) до управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 підприємство “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 листопада 2016 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_5 (Сєвєродонецький хіміко-механічний технікум Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_5) до управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 підприємство “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні судом на розгляд поставлено питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною діяльності управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганській області, яка полягала у недотриманні пунктів 6, 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме у прийнятті до виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14 з пропущеним строком пред'явлення до виконання, а також визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у недотриманні пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме не направлені на виконання до Казначейства виконавчого документу по справі №913/915/14, і як наслідок визнати протиправним безспірне списання грошових коштів з рахунків Позивача в сумі 368 389, 00 грн. на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі № 913/915/14, оскільки вказані позовні вимоги повинні розглядатись в господарському судочинстві.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
Представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судовому засіданні не заперечували проти закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
Заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розглянувши питання про закриття провадження в частині позовних вимог, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 12 травня 2014 року Господарським судом Луганської області по справі № 913/915/14 видано Наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.04.2014 про стягнення з позивача на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» 1395053,76 грн. боргу, 5906,12 грн. інфляційних нарахувань, 74769,69 грн., 3% річних та 29514,59 грн. судового збору (а.с.8-10).
Між позивачем, як бюджетною установою, та відповідачем укладено договір казначейського обслуговування № б/н від 03.01.2012 (а.с.11-13).
З листа управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку від 18.05.2016 року № 02-26/476, 30.09.2016 № 01-05/1115 вбачається, що наказ господарського суду Луганської області від 12.05.2014 по справі №913/915/14 про примусове виконання рішення надійшов до відповідача 12 травня 2016 року (а.с.14).
08.08.2016 відповідачем здійснено примусове списання коштів з рахунків Позивача в сумі 368 389, 00 грн. на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» з метою погашення боргу на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 12.05.2014, що не заперечують сторони по справі.
На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, та такими, що вчинені з грубим порушенням вимог законодавства.
Позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 вчинено такі протиправні дії - прийнято до виконання наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 по справі №913/915/14 з пропущеним строком пред'явлення до виконання, на підставі якого здійснено, відповідно протиправне, безспірне списання грошових коштів з рахунків Позивача в сумі 368 389, 00 грн. на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль».
З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганській області, яка полягала у недотриманні пунктів 6, 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме у прийнятті до виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14 з пропущеним строком пред'явлення до виконання,
визнати протиправною бездіяльність, яка полягала у недотриманні пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме не направлені на виконання до Казначейства виконавчого документу по справі №913/915/14, і як наслідок визнати протиправним безспірне списання грошових коштів з рахунків Позивача в сумі 368 389, 00 грн. на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно п. 4 Положення про ОСОБА_6 казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань зокрема: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України; здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “Про виконавче провадження”.
Згідно ст. 1 зазначеного Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до п. 2 - п. 4 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;
- виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";
- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.
- Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та "Про виконавче провадження".
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Отже, звернення до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, є можливим за умови, коли таке право визначено у законі.
Статтею 121-2 ГПК України передбачено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Аналізуючи приведене законодавство і нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини, та встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про
визнання протиправними дій управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганській області, яка полягала у недотриманні пунктів 6, 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме у прийнятті до виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14 з пропущеним строком пред'явлення до виконання,
визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у недотриманні пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме не направлені на виконання до Казначейства виконавчого документу по справі №913/915/14, і як наслідок визнати протиправним безспірне списання грошових коштів з рахунків Позивача в сумі 368 389, 00 грн. на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14
підлягає закриттю, оскільки розгляд скарг на дії органу, який здійснює виконання рішень господарських судів, здійснюється в межах господарського судочинства у формі розгляду скарги відповідно до ст. 121-2 ГПК України та не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку про закриття провадження по справі в частині позовних вимог про
визнання протиправними дій управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганській області, яка полягала у недотриманні пунктів 6, 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме у прийнятті до виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14 з пропущеним строком пред'явлення до виконання,
визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у недотриманні пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме не направлені на виконання до Казначейства виконавчого документу по справі №913/915/14, і як наслідок визнати протиправним безспірне списання грошових коштів з рахунків Позивача в сумі 368 389, 00 грн. на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14, оскільки вони не підсудні ОСОБА_1 окружному адміністративному суду та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 157, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Закрити провадження у розгляді адміністративної справи № 812/1419/16 за позовом Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_5 (Сєвєродонецький хіміко-механічний технікум Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_5) до управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 підприємство “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” в частині позовних вимог про
визнання протиправними дій управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганській області, яка полягала у недотриманні пунктів 6, 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме у прийнятті до виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі №913/915/14 з пропущеним строком пред'явлення до виконання,
визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у недотриманні пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а саме не направлені на виконання до Казначейства виконавчого документу по справі №913/915/14, і як наслідок визнати протиправним безспірне списання грошових коштів з рахунків Позивача в сумі 368 389, 00 грн. на користь ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 12.05.2014 року по справі № 913/915/14.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 23 грудня 2016 року.
Суддя ОСОБА_7