КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
22 грудня 2016 року справа № П/811/840/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення витрат , -
Перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.72-73), стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 16 525,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено обов'язок громадян, відрахованих з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання). У разі відмови від добровільного відшкодування таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
В судове засідання прокурор та відповідач не з'явились, причин неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.123).
При цьому, від командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , де проходить службу відповідач, надійшла заява, що ОСОБА_1 не прибуде в судове засідання, в зв'язку з несвоєчасним повідомленням про дату та час судового розгляду справи.
Суд, не приймає до уваги зазначену інформацію, оскільки згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав ухвалу з зазначенням дати наступного судового засідання 05.12.2016 р. (тобто за 11 днів до судового засідання) , про що свідчить його підпис в зазначеному повідомленні (а.с.123).
Представник Національної академії сухопутних військ ім.гетьмана Петра Сагайдачного Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.126).
Керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
21.08.2015 р. наказом начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №45-КС ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (а.с.8).
Начальником Академії 31.08.2015 р. видано наказ №204, яким відповідача зараховано у списки особового складу на 1-й курс навчання до Академії, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та зараховано на котлове забезпечення зі сніданку 01.09.2015 р. (а.с.9).
Відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України з 31.08.2015 р. відповідач вважався таким, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами ВВНЗ, військового навчального підрозділу ВНЗ до закінчення навчання та присвоєння первинного офіцерського звання "лейтенант" (а.с.9).
Так, встановлено, що ОСОБА_1 було подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зазначено про зобов'язання ним провести відшкодування вартості навчання (а.с.10).
Відповідним Наказом начальника Академії від 22.01.2016 р. №8-КС, у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, ОСОБА_1 , відраховано з числа курсантів, розірвано контракт про проходження військової служби у Збройних силах України, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу Академії (а.с.11).
Так, згідно з довідкою-розрахунком витрат на утримання солдата ОСОБА_1 , на його навчання у Національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана П.Сагайдачного витрачено 21516,92грн., з яких:
- 20449,90 грн. грошового забезпечення;
- 726,24 грн. продовольчого забезпечення;
- 0,00 грн. речового забезпечення;
- 10,92 грн. медичного забезпечення;
- 329,86 грн. спожитих комунальних послуг та енергоносіїв;
- 0,00 грн. транспортних послуг.
З довідкою-розрахунком витрат на навчання відповідач ознайомлений, про що свідчить відповідна відмітка на розрахунку (а.с.14).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України "Про прокуратуру", на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підставою для звернення Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону до суду з даним позовом стала загроза порушення інтересів держави внаслідок невжиття заходів позовного характеру, направлених на стягнення заборгованості з витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у Національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, добровільно невідшкодованих колишніми курсантами.
Правовідносини, які виникли між сторонами регламентовані Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі також - Закон України № 2232-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006р. "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах".
Відповідно до преамбули Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
У відповідності до пункту 4 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” одним із видів військової служби - є військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 6 ст.2 Закону України №2232-ХІІ визначені види військової служби, якими є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 24 Закону України №2232-ХІІ, початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону України №2232-ХІІ визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 ч.2 ст. 23 цього Закону.
Частиною 10 ст.25 Закону України №2232-ХІІ визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до статті 25 Закону України №2232-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі Порядок №964).
Так, згідно з пунктом 3 Порядку №964, відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
За приписами пункту 4 Порядку №964 відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до п. 8 Порядку №964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, Міністерства Внутрішніх Справ, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Служби Безпеки України, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач - ОСОБА_1 у період з 31.08.2015 р. по 22.01.2016 р. проходив військову службу у Збройних силах України (військове звання солдат) за контрактом про проходження військової служби (навчання), а саме, курсантом Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного.
Судом враховується, що курсантом ОСОБА_1 за власним бажанням розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана П.Сагайдачного, усвідомлюючи про зобов'язання щодо відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у ВНЗ, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання (рапорт).
З довідкою-розрахунком витрат на навчання від 22.-1.2016 р. за вих. №753 відповідач ознайомлений та заперечень не зазначив. Крім того, в довідці розрахунку відповідач зобов'язався сплатити суму в касу або на рахунок Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до 22.02.2016. (а.с.14).
Крім того, судом враховано, що відповідачем частково погашено суму заборгованості, що підтверджено довідкою від 29.09.2016 р. за вих.№897/ФСС (а.с.108).
Доказів добровільного відшкодування витрат у повному обсязі, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у вищому військовому навчальному закладі Збройних Сил України - Національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, відповідачем до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача як щодо наявності у нього обов'язку відшкодування, так і щодо розміру відповідних виплат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
При прийнятті рішення, суд також враховує, що у відповідності до п. 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 р. “Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів”, спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.
Відповідно, аналогічно має вирішуватися питання і щодо навчання особи у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 16 525 (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько