Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
22 грудня 2016 року Справа № П/811/1741/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Мошоринської сільської ради Знам'янського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, -
Прокурор звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 371 від 26.06.2015 року "Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на засіданні сесії Мошоринської сільської ради 26.06.2015 р. було прийнято рішення № 371 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1", згідно до якого надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1, загальною площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства з земель с/г призначення, що перебувають в запасі Мошоринської сільської ради в межах с. Васине, вул. Набережна. Відповідно до протоколу пленарного засідання від 26.06.2015 р. за дане рішення проголосувало "за" 11 депутатів сільради та сільський голова ОСОБА_2, разом 12 осіб. Водночас, ОСОБА_1 є близькою особою, а саме зятем сільського голови ОСОБА_2.
Так, за наслідками розгляду протоколу про вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП від 29.07.2016 р., складеного керівником Знам'янської місцевої прокуратури, Знам'янським міськрайонним судом винесено постанову від 02.09.2016 р., якою визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних корупційних правопорушень. Відтак, факт та обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення при прийнятті сільською радою рішення №371 від 26.06.2015 року, встановлений рішенням суду, що не підлягає доказуванню.
Таким чином, оскільки земля є національним багатством українського народу, порядок передачі її у власність та користування регулюється законом, а недотримання порядку передачі земельних ділянок у власність порушує інтереси держави у сфері земельних правовідносин та є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, прокурором заявлено даний позов.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові та додаткових поясненнях.
Представник відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні. При цьому, письмових пояснень (заперечень) по суті заявлених вимог суду не надав. Також, представником заявлено клопотання про розгляду справи у порядку письмового провадження.
Прокурор проти клопотання заперечував (а.с.53).
Третя особа у судове засідання також не з'явилася.
Відтак, заслухавши думку представників сторін, на підставі усної ухвали, прийнятої у судовому засіданні і занесеної до журналу судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказане також передбачено і ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на засіданні сесії Мошоринської сільської ради 26.06.2015 р. було прийнято рішення № 371 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1". Згідно даного рішення надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі Мошоринської сільської ради в межах с. Васине, вул. Набережна.
Відповідно до протоколу пленарного засідання від 26.06.2015 р. за рішення № 371 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 проголосувало "за" 11 депутатів сільської ради та сільський голова ОСОБА_2 (а.с.10-20).
Водночас, ОСОБА_1 є близькою особою, а саме зятем сільського голови ОСОБА_2. Зазначене підтверджено постановою Знам'янського міськрайонного суду від 02.09.2016р., згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, та за накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. (а.с.27-29). Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_1 є близькою особою, а саме зятем Мошоринського сільського голови ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (НОМЕР_1 від 24.11.2006). Крім того, відповідно до актового запису про народження ОСОБА_3 №29 від 24.11.1979 р., зареєстрованого Мошоринською сільською радою, в графі "батько" записано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з інформацією Мошоринської сільської ради за №279 від 25.07.2016 р., усна або письмова заява про наявність конфлікту інтересів під час та після проведення сорокової сесії Мошоринської сільської ради при вирішенні питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 до сільської ради від голови зазначеної сільської ради ОСОБА_2 не надходила, пропозицій щодо внесення відповідного запису до протоколу пленарного засідання сесії не надходило, будь-яких інших заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів не вжито.
Відповідно до ст.12-1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 р. №2493-III посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено у Законі України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII).
Так, стаття 1 Закону № 1700-VII дає поняття, в т.ч., близькі особи, реальний конфлікт інтересів та члени сім'ї, зокрема:
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в т.ч., народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
У відповідності до ч.ч.1, 2, 5 ст.28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Ч.2 ст.35 Закону № 1700-VII вказує, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Отже суд дійшов висновку, що факт голосування сільського голови ОСОБА_2 за рішення від 26.06.2015 р. № 371, яке стосується його зятя у зв'язку з чим виникає реальний конфлікт інтересів, вказує на необ'єктивність прийняття сільською радою рішення № 371 від 26.06.2015 р., упередженість у його прийнятті. Також суд враховує, що постановою Знам'янського районного суду Кіровоградської області від 02.09.2016 р. № 3/389/890/16 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні корупційних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн. на користь держави. Постанова набрала законної сили.
Згідно із ч.1 ст.67 Закону № 1700-VII визначено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
Конституційний Суд України у п.5 рішення №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Водночас, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.
Відтак, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, вимог антикорупційного законодавства при винесенні рішення № 371, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Мошоринської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області № 371 від 26 червня 2015 року "Про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1".
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько