ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.12.2016Справа № 910/21122/16
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діпі Інжинірінг"
простягнення 31 813 грн 63 коп. та зобов'язання повернути майно
Представники:
від позивача: Кузовова О.Ю. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явились,
18.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі Інжинірінг" про стягнення 31 813 грн 63 коп. заборгованості за договором № 181113-Г від 18.11.2013, в тому числі: 24 800 грн 00 коп. основного боргу, 1 926 грн 58 коп. 3 % річних, 2 607 грн 05 коп. пені та 2 480 грн 00 коп. штрафу, а також про зобов'язання повернути майно.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та умов договору № 181113-Г від 18.11.2013, укладеного між сторонами, не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення суми попередньої оплати за ремонт обладнання та повернення позивачу отриманого на ремонт обладнання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 24 800 грн 00 коп., крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 1 926 грн 58 коп. 3 % річних, 2 607 грн 05 коп. пені та 2 480 грн 00 коп. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 порушено провадження у справі № 910/21122/16, розгляд справи призначений на 20.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 описку, а саме розгляд справи призначено на 19.12.2016.
05.12.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
19.12.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача у судове засідання 19.12.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 40191171 та № 01030 40191679.
У судове засідання 19.12.2016 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 19.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
18.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпі Інжинірінг" (виконавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Луганськтепловоз" (замовник за договором) укладено договір № 181113-Г відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання ремонти робіт газифікатора холодного кріогенного ГХК-8 / 1,6-500.
Відповідно до пункту 7.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2013, цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014 включно, а в частині фінансових зобов'язань до повного їх виконання.
Перелік і вартість робіт, виконаних виконавцем, визначається договірною ціною (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1 договору).
Згідно з розділом 2 договору термін виконання робіт за даною угодою - п'ятнадцять календарних днів з моменту надходження 80% передоплати на рахунок виконавця. Роботи виконуються на території замовника.
У відповідності до пункту 3. договору замовник оплачує виконавцю передоплату 80% від суми договору протягом 5 банківських днів після письмового повідомлення виконавця про готовність обладнання до ремонтних робіт. Решта 20% - протягом 3 (трьох) банківських днів, після підписання акту виконаних робіт Ф-2.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, на виконання умов договору № 181113-Г від 18.11.2013 позивачем 29.11.2013 було проведено попередню оплату за ремонт на загальну суму 64 800 грн 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 17285 від 29.11.2013, а також відповідачу передано обладнання (газифікатор холодний кріогенний ГХК-8/1,6-500), що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі обладнання для виконання ремонтних робі від 04.12.2013.
Листом № 131 від 12.02.2014 відповідач повідомив позивача, що обладнання не підлягає відновленню та подальшій експлуатації, в зв'язку з чим запропонував розірвати договір № 181113-Г від 18.11.2013, а також повідомив позивача про готовність обладнання до відвантаження на адресу останнього.
30.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпі Інжинірінг" (виконавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Луганськтепловоз" (замовник за договором) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 181113-Г від 18.11.2013, відповідно до умов якої у зв'язку з невиконанням виконавцем взятих на себе зобов'язань за договором, виконавець зобов'язується повернути замовнику отриману передоплату в розмірі 80% від вартості робіт за договором в термін до 29.03.2014.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення попередньої оплати в повному обсязі та з повернення отриманого на ремонт обладнання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем з повернення попередньої оплати на суму 24 800 грн 00 коп., а також обов'язок щодо повернення отриманого на ремонт обладнання, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення попередньої оплати у розмірі 24 800 грн 00 коп. та повернення позивачу отриманого на ремонт обладнання
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами статей 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати за договором № 181113-Г від 18.11.2013, враховуючи встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення попередньої оплати на загальну суму 24 800 грн 00 коп. та повернення прийнятого на ремонт обладнання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 800 грн 00 коп. та про зобов'язання повернути прийняте на ремонт обладнання, а саме: газифікатор холодний криогенний ГХК-8/1,6-500, підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язаньщодо повернення попередньої оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 926 грн 58 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 31.03.2014 по 31.12.2015, 2 607 грн 05 коп. пені, нарахованої за період прострочення з 31.03.2014 по 30.09.2014, та 2 480 грн 00 коп. штрафу.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Відповідно до пункту 2 додаткову угоду № 1 від 30.12.2013 до договору № 181113-Г від 18.11.2013 у разі несвоєчасного повернення Виконавцем отриманої передоплати, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% від отриманої суми передоплати за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує 10% від отриманої суми передоплати
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 7 додатку № 10 до договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведенням факту не виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 18113-Г від 18.11.2013 щодо сплати 24 800 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 926 грн 58 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 31.03.2014 по 31.12.2015, 2 607 грн 05 коп. пені, нарахованої за період прострочення з 31.03.2014 по 30.09.2014, та 2 480 грн 00 коп. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд зазначає, що викладене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строк позовної давності до вимог про нарахування пені та штрафу не можу бути прийняте судом до уваги, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем було подано 20.12.2016, тобто вже після прийняття судом рішення у даній справі в судовому засіданні 19.12.2016, про дату та час якого відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 40191679. Даний відзив долучено судом до матеріалів справи.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі Інжинірінг" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7 А, офіс 8-21, ідентифікаційний код 36887033) на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52-Б, ідентифікаційний код 05763797) 24 800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп. основного збору, 2 607 (дві тисячі шістсот сім) грн 05 коп. пені, 1 926 (одна тисяча дев'ятсот двадцять шість) грн 58 коп. 3 % річних, 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 00 коп. штрафу та 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпі Інжинірінг" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7 А, офіс 8-21, ідентифікаційний код 36887033) повернути Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" (93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52-Б, ідентифікаційний код 05763797) обладнання: газифікатор холодний кріогенний ГХК-8/1,6-500 переданий для проведення ремонтних робіт за договором № 181113-Г від 30.12.2013.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 21.12.2016
Суддя Н.Б. Плотницька