ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.12.2016Справа №910/20461/16
За позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав";
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 22 909,64 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Сербуль О. Ю., представник, довіреність № б/н від 03.10.2016 р.;
Від відповідача: не з'явилися.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 22 909,64 грн. загальної заборгованості, а також 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 року порушено провадження у справі № 910/20461/16, розгляд справи призначено на 29.11.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року слухання справи № 910/20461/16 відкладено до 13.12.2016 року, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників відповідача.
У судовому засіданні 13.12.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі- УЛАСП) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі-користувач) 10 лютого 2015 року було укладено договір №КБР-16/02/15 (далі - договір).
Відповідно до п. 3.1., 3.3 договору користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених договором, дозвіл (невиключне право) на таке виконання, в тому числі усі необхідні майнові права для використання творів, а також здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до Договору та Закону. Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.
Строк дії договору визначено в п. 6.1. договору: з моменту його підписання, тобто з 10.02.015 та до 10.02.2016р. При цьому у пункті 6.2. договору зазначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення.
Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутнє будь яке повідомлення однієї зі сторін про припинення дії договору, суд приходить до висновку, що договір станом на день розгляду справи є чинним.
Згідно п. 1.2. додатку №2 до договору загальний розмір щомісячного платежу починаючи з 10.02.2015р. складає 600,00 гривень.
Як встановлено судом, відповідачем було здійснено лише 2 платежі за період з 10.02.2015 по 31.03.2015 на суму 1 200,00 грн., проте неоплачений період згідно з договором є з квітня 2015 року по жовтень 2016 року.
Таким чином, основана заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 12 000,00 грн.
Відповідно до приписів статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
Частиною п'ятою статті 32 Закону передбачено, що право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частинами першої та другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Отже, з'ясувавши, що позивач є організацією колективного управління; ним і ФОП укладено договір, за яким користувачу передано невиключні права на використання будь-яких (усіх) творів, що не суперечить чинному законодавству України; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, - господарський суд дійшов висновку, що договір є укладеними в належній формі.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зібрані у справі докази свідчать, що станом на час розгляду спору по суті Договір є чинним, доказів протилежного ФОП ОСОБА_3 не подано.
Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 додатку №2 до договору сторонами погоджено суму щомісячної винагороди, яка повинна перераховуватися на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.
Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання в силу припису статті 525 ЦК України не допускається.
За визначенням, наведеним підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, роялті (винагорода) - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Виходячи з наведеного, за здійснення публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань відповідач зобов'язався виплачувати винагороди (роялті) ПО "УЛАСП" відповідно до умов договору, що і передбачено пунктом 3.1 договору.
Оскільки зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за договором не виконані, то вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню у сумі 12 000,00 грн.
Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 292,14 грн. 3% річних, 1 017,50 грн. втрат від інфляції та 9 600,00 грн. штрафу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що такий розрахунок правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 292,14 грн. 3% річних та 1 017,50 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 3.6. договору сторони встановили, що у разі прострочення користувачем платежу стосовно одного місяця на строк більший ніж чотири місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що такий розрахунок правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 9 600,00 грн. штрафу.
Відповідно до статті 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати винагороди за договором не подав.
За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04123, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 1016; код ЄДРПОУ 37396233) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 14 коп. трьох відсотків річних, 1 017 (одну тисячу сімнадцять) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. штрафу та 1 378, 00 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 16.12.2016 р.