Справа № 2-1434/10
Категорія
12 грудня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, особа рішення, дії або бездіяльність, якої оскаржуються: начальник Управління ДВС ГУЮ у м. Києві Воробйов Олексій Володимирович, суд,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною скаргою мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 25836896, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 2-1434/10 виданого 24.02.2011 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 5 921 049,51 грн.
Зазначає, що в ході здійснення виконавчих дій по вказаному вище виконавчому провадженню, з прилюдних торгів було реалізовано майно боржника, яке перебувало в іпотеці, а саме чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3.
Посилається на те, що у відповідності до Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакціях, які були чинні на день складення Акта про реалізацію предмета іпотеки, з моменту реалізації квартири на прилюдних торгах, іпотека припинилася, її припинення було зареєстровано у встановленому законодавством порядку та запис про іпотеку був виключений з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є наслідком припинення договору іпотеки.
Звертає увагу суду на те, що згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка була чинна на день складення Акта про реалізацію предмета іпотеки, обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися - нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка, виникає на підставі договорів.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, яка була чинна на день складення Акта про реалізацію предмета іпотеки, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень а електронній формі може подаватися виключно державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем.
Зазначає, що з вищезазначених норм вбачається, що заборона є похідною від іпотеки, а тому головний державний виконавець Крайчинський С.С. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, після державної реєстрації припинення іпотеки та внесення запису про припинення іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повинен був скасувати обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та виключити запис про обтяження (номер запису про обтяження: 2727420) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак останнім запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключений не був.
Посилається на те, що наявність зазначеної заборони на її нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує її права та охоронювані законом інтереси, оскільки вона на сьогоднішній день вже не є боржником по зобов'язанням Іпотеки, а тому зареєстрована заборона містить інформацію про неіснуючі боргові зобов'язання за припиненим договором іпотеки.
На підставі вищевикладеного, звертається з даною скаргою до суду та просить визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження за № 2727420.
Скаржниця, представник скаржниці та представник Управління ДВС ГУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника скаржниці до суду надано заяву згідно якої останній просить розглядати справу без його участі, вимоги викладені в скарзі підтримує в повному обсязі. Причини неявки інших учасників процесу суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 169, 386 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 23.03.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11132232000.
23.03.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, згідно умов якого, Іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_3
У зв'язку з посвідченням Договору іпотеки, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. було накладено заборону відчуження квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_1, до припинення договору іпотеки (номер запису про обтяження: 2727420).
В подальшому, 16.06.2010 року Подільським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11132232000 від 23.03.2007 року з розмірі 5 921 049,51 гри.
24.02.2011 року судом на виконання вищезазначеного рішення було видано виконавчий лист № 2-1434/10, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 5 921 049,51 грн.
12.04.2011 року головним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Магдою С.Г. на підставі виконавчого листа № 2-1434/10 було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 25836896, якою зокрема було накладено арешт на все майно ОСОБА_1
02.10.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. києві Крайчинським С.С., було складено Акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме: чотирикімнатної квартири АДРЕСА_3.
02.10.2013 року державним виконавцем Крайчинським С.С. була винесена Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту, якою звільнено з-під арешту квартиру загальною площею 137,5 кв.м., житловою площею 89,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7
Крім того, 02.10.2013 року державним виконавцем Крайчинським С.С. була винесена Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту та скасування заборони його відчуження, якою було звільнено з-під заборони чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 137,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки, відповідно до цього Закону.
З врахуванням приписів вказаної норми закону, суд приходить до висновку, що дійсно з моменту реалізації квартири АДРЕСА_2 на прилюдних торгах, іпотека на неї припинилася, що є наслідком припинення і самого договору іпотеки, оскільки вони є взаємопов'язаними.
Зі змісту статті 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, вбачається, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, зокрема іпотека, інші речові права на нерухоме майно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За приписами статті 16 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, у разі придбання (передачі) за результатом, прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.
Судом встановлено та об'єктивно підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 25.10.2013 року № 11553856, що на підставі заяви державного виконавця, за рішенням Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Максименко Л.А., про припинення іпотеки, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки - запис про припинення іпотеки із наступними значеннями: підстава припинення: акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, серія та номер: 627/2, виданий 02.10.2013, видавник: ОСОБА_9, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, м. Київ.
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка, виникає на підставі договорів.
Зі змісту глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, в редакції чинній на день виникнення правовідносин, вбачається, що заборона відчуження майна накладається, зокрема при посвідченні договору застави (іпотеки) житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, а також транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації, або при посвідченні договору про внесення змін щодо предмета застави (іпотеки), якщо це передбачено договором.
За приписами статті 16 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі може подаватися виключно державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем.
З системного аналізу зазначених норм законодавства України, яке було чинне на день виникнення спірних правовідносин, можна зробити висновок, що дійсно заборона відчуження майна є похідною від іпотеки і у випадку припинення останньої, припиняється і заборона відчуження.
Крім того, виходячи із специфіки реєстрації відомостей про припинення іпотеки відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також враховуючи те, що відповідно до вимог вказаного закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі може подаватися виключно державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем, суд приходить до висновку, що у випадку реалізації предмета іпотеки із публічних торгів в межах виконавчого провадження, обов'язок із виключення запису про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лежить саме на державному виконавцю.
Судом же встановлено та об'єктивно підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.10.2016 року № 70834735, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм законодавства України, яке було чинне на день виникнення правовідносин, державним виконавцем після реалізації з прилюдних торгів належного ОСОБА_1 майна, яке було предметом іпотеки, не було вжито дій із виключення запису про обтяження такого майна за № 2727420 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так статті 1, 2 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, визначають, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст. 6, 11 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати заходів необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасного і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При аналізі зазначених норм Закону вбачається, що належне виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача так і боржника.
Суд дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження № 25836896, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, приходить до висновку, що бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень
управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві
Крайчинського Станіслава Станіславовича, в виконавчому провадженні № 25836896,
яка виразилася у не виключенні запису про обтяження за номером: 2727420 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, носить характер протиправної, оскільки допущена в порушення вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ЗУ «Про іпотеку», які покладають на останнього обов'язок із вчинення такої дії.
З врахуванням вищевикладеного, зазначена бездіяльність повинна бути усунута шляхом зобов'язання державного виконавця здійснити вказані дії.
В той же час судом встановлено, а суб'єктом оскарження не спростовано, що на момент пред'явлення скаржницею скарги до суду, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинський С.С. звільнений із займаної посади, а тому дії із виключення запису про обтяження за номером: 2727420 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повинен здійснити саме керівник відділу примусового виконання рішень
управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.
Крім того, згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги скаржниці знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 11, 18, 12, 82, 83 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, ЗУ «Про іпотеку» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 383-389 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, особа рішення, дії або бездіяльність, якої оскаржуються: начальник Управління ДВС ГУЮ у м. Києві Воробйов Олексій Володимирович - задовольнити.
Визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського Станіслава Станіславовича, в виконавчому провадженні № 25836896, яка виразилася у не виключенні запису про обтяження за номером: 2727420 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, неправомірною.
Зобов'язати начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Воробйова Олексія Володимировича виключити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:
- Номер запису про обтяження: 2727420
- Дата, час державної реєстрації: 23.03.2007 року 19:27:09
- Державний реєстратор: приватний нотаріус Суляєва Аделя Рашидівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ
- Підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: р/№ 440з, виданий 23.03.2007, видавник: Приватний нотаріус Скляр О.С., Заборона р/№ 441з від 22 березня 2007 року
- Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 6422435 від 04.10.2013 15:09:21, приватний нотаріус Суляєва Аделя Рашидівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ
- Вид обтяження: заборона на нерухоме майно
- Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1
- Відомості про реєстрацію до 01.01.2013 р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4692106, 23.03.2007 19:27:09, реєстратор: Київський міський нотаріальний округ.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко