Справа № 372/2665/15-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.
Провадження № 22-ц/780/5954/16 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.
Категорія 58 15.12.2016
Іменем України
15 грудня 2016 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів: Приходька К.П., Верланова С.М.,
при секретарі Дрозду Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, заінтересована особаПублічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», -
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Київській області, яку мотивував тим, що 27 квітня 2015 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 47435530 на підставі виконавчого листа, виданого 26 березня 2015 року Апеляційним судом Київської області про стягнення із нього на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу за кредитним договором в розмірі 272734,09 доларів США, 735953,74 грн. та 3654 грн. судового збору.
В цей же день 27 квітня 2015 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Вважає такі дії державного виконавця неправомірними, а обидві постанови такими, що підлягають скасуванню, поскільки виконавчий лист, видано апеляційною інстанцією, а не судом першої інстанції, що суперечить приписам ст.368 ЦПК України. Крім того, всупереч закону він не отримував ні постанову про відкриття виконавчого провадження, ні постанову про арешт майна. У зв'язку із наведеним, просив визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Київській областіОСОБА_3 щодо відкриття провадження і накладення арешту неправомірними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження і про накладення арешту від 27 квітня 2015 року.
Ухвалою Обухівського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2016 року скарга ОСОБА_2 задоволена у повному обсязі. Визнано неправомірними оскаржувані заявником дії старшого державного виконавця і скасовано постанови.
Не погоджуючись із ухвалою, кредитор ПАТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі,посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що оскаржувана заявником постанова про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку була направлена боржнику ОСОБА_2, а факт неотримання ним цієї постанови не є підставою для її скасування.
ПАТ «Укрсоцбанк» належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, до суду представника не направив, причин неявки не повідомив, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки його представнику ОСОБА_4 (довіреність т.2 а.с.40), до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до приписів ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державну виконавчу службу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення були прийняті відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника порушено не було, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Київській областіОСОБА_3 від 27 квітня 2015 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 47435530.
Виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 372/4346/14-ц, виданого 26 березня 2015 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу за кредитним договором в розмірі 272734,09 доларів США, 735953,74 грн. та 3654 грн. судового збору.
В цей же день 27 квітня 2015 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки фактом порушення старшим державним виконавцем прав, свобод та законних інтересів боржника ОСОБА_2, поскільки постанови про відкриття виконавчого провадження і про накладення арешту на майно боржника не направлялися боржнику у встановленому законом порядку.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (був чинним на момент здійснення виконавчих дій) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
Згідно положень ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова . Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що згідно ст.25 вказаного Закону при відкритті виконавчого провадження державний виконавець має перевірити чи не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, чи відповідає він вимогам, передбаченим цим Законом, і чи пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Визнаючи незаконними дії державного виконавця щодо відкриття провадження і накладення арешту і скасовуючи відповідні постанови, суд першої інстанції на вказані вимоги закону уваги не звернув, не врахував, що оскаржувані дії та постанови державного виконавця вчинені у відповідності з приписами закону, зокрема приписами статей 11, 25 та 31 Закону України «Про виконавче провадження»і підстави для їх скасування відсутні.
Посилання суду на ненаправлення копій оскаржуваних постанов боржнику ОСОБА_2 як підставу їх скасування необгрунтовані. Дані обставини стосується виключно дій державного виконавця, вчинених вже після прийняття постанов, а відтак не мають правового значення для оцінки законності дій державного виконавця в момент їх прийняття.
Отже, вирішуючи скаргу, суд вказаних положень законодавства не врахував, що призвело до неправильного вирішення скарги.
Згідно ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання.
З викладених вище підстав колеія суддів вважає, що при винесенні постанов про відкриття провадження і накладення арешту від 27 квітня 2015 року державний виконавець діяв відповідно до вимог ст.ст.11, 25 та 31 Закону України «Про виконавче провадження» і в межах наданих йому повноважень, прав та законних інетересів боржника не порушував, а тому відсутні підстави для задоволення скарги і скасування оспорюваних постанов.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2016 скасувати і постановити нову ухвалу.
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, заінтересована особаПублічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: