ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" грудня 2016 р. Справа № 809/1597/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боршовського Т.І., за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В., представника позивача Григоріва В.М., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 32693,97 грн., -
23.11.2016 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 32693,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 17.10.2016 року податковий борг, який підлягає стягненню в судовому порядку складає 32693,97 грн. Позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002001712 від 01.04.2013 року по податку на додану вартість. В зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0002001712 від 01.04.2013 року, відповідачу нараховано пеню на суму податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з урахування уточнення позовних вимог та просила позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2016 року за №1001552670 (а.с. 10-11).
Відповідач зареєстрована як платник податку на додану варість в ДПІ у м. Івано-Франківську.
За фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується податковий борг в загальному розмірі 32693,97 грн.
Судом встановлено, що позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002001712 від 01.04.2013 року, яким визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63240 грн.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 оскаржено податкове повідомлення-рішення №0002001712 від 01.04.2013 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2014 року у справі №809/1788/13-а у задоволенні позову відмовлено. Крім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, відсутні судові рішення апеляційної інстанції, з яких би вбачався факт оскарження податкового повідомлення-рішення №0002001712 від 01.04.2013 року.
Позивачем, зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0002001712 від 01.04.2013 року, згідно статті 129 ПК України нараховано пеню за період з 21.08.2013 року по 11.02.2016 року на суму 9364,57 грн., за період з 21.08.2013 року по 24.02.2016 року на суму 14922,46 грн., за період з 21.08.2013 року по 24.02.2016 року на суму 6020,61 грн., за період з 21.08.2013 року по 24.02.2016 року на суму 2386,33 грн.
Таким чином, податковий борг відповідача складає 32693,97 грн., що підтверджується довідкою про борг за платежами по ФОП ОСОБА_2 від 17.10.2016 року (а.с. 6).
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми "Ф" за №1153-11 від 17.09.2013 року (а.с. 9), а саме на адресу державної реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1, яка повернулося назад з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення: "за зазначеною адресою не проживає". З огляду на положення вимог п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вказана податкова вимога вважається належним чином вручена платнику податків - відповідачу у справі.
Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржила у строк, передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного, а також переривання податкового боргу з моменту виставлення зазначеної податкової вимоги, відповідач суду відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подала, а судом таких обставин не встановлено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 32693,97 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Відповідно до частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса державної реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України та місцевих бюджетів Івано-Франківської області в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг в розмірі 32693 (тридцять дві тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 97 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 19.12.2016 року.