14 грудня 2016 рокуСправа № 804/8123/15
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
до Державної судової адміністрації України, Дніпропетровського окружного адміністративного суду
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної судової адміністрації України (далі - перший відповідач або ДСА України), Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - другий відповідач, або ДОАС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Зобов'язано Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, перерахунок та виплату заробітної плати, з урахуванням встановленого законом розміру посадового окладу працівника апарату суду за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, із змінами, внесеними Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ та за період з 29 березня 2015 року по 8 вересня 2015 року, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ (далі - Закон №2453-VІ), в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІ, з урахуванням усіх надбавок, залежно від розміру посадового окладу.
03.03.2016 позивачами отримано виконавчі листи у даній справі.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішеннями суду апеляційної інстанції, перший відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, яку відповідно ухвали від 05.10.2016 задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 скасовано, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 залишено в силі.
Крім того, 04.05.2016 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вх. № 13850) про відстрочення виконання судового рішення, в якій просить відстрочити виконання судового рішення, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 по справі в частині зобов'язання другого відповідача здійснити позивачам перерахунок та виплату заробітної плати до 01.01.2017.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, проте 13.12.2016 надіслав до суду за допомогою електронної пошти клопотання (вх. № 35617) про розгляд заяви без його участі.
Позивачі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату судового засідання були повідомлений належним чином.
Представник першого відповідача у судове засідання також не з'явився, 14.12.2016 надав заяву про розгляд справи без його участі, а також пояснення (вх. №35665), у яких зазначає, що на теперішній час постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 скасована, а отже не є чинною та не підлягає виконанню, у зв'язку із чим посилається на приписи ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» на вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду про відстрочку виконання якого просить заявник виконанню не підлягає.
Згідно частиною другою статті 263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів частини шостої статті 12 та частини першої статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.
Частиною першою статті 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Таким чином, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Задоволення заяв про відстрочення або розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин. Зокрема, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що згідно із приписами статті 263 КАС України відстрочення і розстрочення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення.
При цьому, підставою для виконання за правилами частини другою статті 257 КАС України є судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016, про відстрочення виконання якої просить заявник.
Крім того, 09.11.2016 на адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшли постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.11.2016 ВП№50600521 (вх. №31935), ВП№50600391 (вх. №31937), ВП№50600240 (вх. №31939), ВП№50600023 (вх. №31941) при примусовому виконанні виконавчих листів №804/8123/15, виданих 09.03.2016 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Дніпропетровського окружного адміністративного суду здійснити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, перерахунок та виплату заробітної плати, з урахуванням встановленого законом розміру посадового окладу працівника апарату суду за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, із змінами, внесеними Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ та за період з 29 березня 2015 року по 8 вересня 2015 року, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ (далі - Закон №2453-VІ), в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІ, з урахуванням усіх надбавок, залежно від розміру посадового окладу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку зі скасуванням рішенням, на підставі якого виданий виконавчий документ).
Ураховуючи викладене, а також всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про відстрочення виконання судового рішення, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160,165, 263 КАС України, суд
В задоволенні заяви Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №804/8123/15 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Батрак