Справа: № 810/2501/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
15 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника позивача Коєвої М.С.,
представника відповідача Гери Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іноземного підприємства "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Іноземного підприємства "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" до Державної служби геології та надр України про визнання нечинним акту перевірки та скасування припису,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просив:
визнати нечинним акт дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) за № 06-04/22/2016-16/п (139), складений Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 07.07.2016 за результатами планової перевірки ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», в частині пункту 5 розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю» «не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні»;
визнати протиправним припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.07.2016 за № 849-14/06 в частині пункту 5 «не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, Зс, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні»;
скасувати припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.07.2016 за № 849-14/06у частині пункту 5 щодо вимоги до ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» провести повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні, та вимоги подати у письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень, що зазначені у пункті 5 припису від 12.07.2016 за № 849-14/06.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, при цьому вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Судом установлено, що ІП "Кока-Кола Беверіджис Україна Лтд." є користувачем надр України - прісних підземних вод Велико-Димерського родовища для виробництва безалкогольних напоїв на підставі спеціального дозволу від 22.02.2007 №4225 серії В №001615 та серії А №00284; угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 21.11.2011 №4225, протоколу №658 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 25.04.2002 про затвердження запасів корисних копалин.
У липні 2016 року Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю ДСГН була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні), за результатами якої складено акт від 07.07.2016 №06-04/22/2016-16/п (139).
Згідно із п. 5 розділу "Порушення вимог законодавства" акта виявлено факт непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Велико-Димерського родовища (скважини №№1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) з включенням резервних скважин №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності в експлуатаційні.
На підставі акта відповідачем винесено припис від 12.07.2016 №849-14/06, яким зобов'язано позивача у строк до 12.08.2016 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документи, що підтверджують факт виконання.
Позивач, посилаючись на протиправність п. 5 названого припису, звернувся до суду із даним позовом, обґрунтовуючи вимоги якого, вказав на відсутність правових підстав для покладення на нього обов'язку з проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів використовуваних ним надр.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем, за результатами реалізації наданих йому функцій контролю за організацією вивчення, обліку та раціонального використання надр, правомірно винесено спірний припис та зобов'язано позивача усунути виявлені порушення, у тому числі шляхом проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів надр.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та правильність застосування судом норм права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно із пп. 12 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
Механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр визначено Порядком здійснення державного геологічного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294.
За змістом пунктів 2 та 5 Порядку державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами шляхом проведення планових і позапланових перевірок надрокористувачів.
Відповідно до пунктів 6 та 8 Порядку планові перевірки надрокористувачів проводяться відповідно до квартального плану проведення перевірок, який затверджується Держгеонадрами до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Інформування надрокористувача про планову перевірку здійснюється не пізніше ніж за 10 днів до дати її проведення шляхом надсилання в установленому порядку повідомлення за формою, затвердженою Держгеонадрами.
Повідомлення підписується керівником або заступником керівника Держгеонадр.
Згідно до п. 11 Порядку для проведення планової або позапланової перевірки Держгеонадра видає наказ, який містить найменування надрокористувача, щодо якого буде здійснюватися державний геологічний контроль, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу державного геологічного контролю або його заступником (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Форма зазначеного направлення затверджується Держгеонадрами.
Направлення є чинним протягом зазначеного в ньому строку здійснення державного геологічного контролю.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі квартального плану проведення планових перевірок користувачів надр у ІІІ кварталі 2016 року, затвердженого наказом Держгеонадр України від 21.06.2016 № 193, а також прийнятого на його виконання наказу Держгеонадр України від 23.06.2015 № 194 «Про проведення планових перевірок користувачів надр у ІІІ кварталі 2016 року» та направлення на перевірку від 01.07.2016 № 805-14/16 було проведено планову перевірку позивача, при цьому про її проведення останнього повідомлено рекомендованим листом від 22.06.2016 № 110812/13/14-16 із повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 107-111).
Отже, відповідачем дотримано вимоги порядку (процедури) проведення перевірки. Позивачем ці обставини не оскаржуються.
Відповідно до пункту 15 Порядку за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.
Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства.
Згідно із пунктом 16 Порядку у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
За визначенням ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як випливає із матеріалів справи, під час перевірки позивача відповідачем установлено та зафіксовано в акті факт непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Велико-Димерського родовища (скважини №№1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) з включенням резервних скважин №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності в експлуатаційні, чим, на думку контролюючого органу, користувачем надр порушено вимоги Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865.
На цій підставі оскаржуваним пунктом 5 припису від 12.07.2016 №849-14/06 позивача зобов'язано усунути зазначене порушення та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документи, що підтверджують факт виконання.
Колегія суддів звертає увагу, що наразі припис та акт не містять конкретної підстави для зобов'язання позивача проведення повторної державної експертизи, при цьому у акті перевірки від 07.07.2016 поміж іншим зазначено, що позивачем дотримуються ліміти видобування води, встановлені дозволом на спеціальне водокористування.
Водночас, згідно із доводами відповідача (а.с. 103), позивач зобов'язаний проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр в силу вимог п. 25 Положення № 865.
З цього приводу колегія суддів звертає увагу на таке.
Так, пунктом 25 Положення № 865 у редакції, яка діяла до 26.03.2008 було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.
У подальшому до Положення № 865 були внесені зміни згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин».
Зокрема п. 25 Положення 865 викладено у новій редакції, якою передбачалося, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:
коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;
коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці.
Проте, згодом, постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 (пункт 140), при цьому названа постанова (№1236) набрала чинності 12.01.2011 - в день її офіційного опублікування, як це передбачено ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
Будь-якими іншими обов'язковими до виконання нормативно-правовими актами, окрім постанови № 264, що втратила чинність з 12.01.2011, не визначено обов'язку суб'єкта господарювання проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр
Як установлено під час вирішення спору, перевірка позивача проведена контролюючим органом 07.07.2016, а оскаржуваний припис винесено 12.07.2016.
Отже, чинним на момент проведення перевірки, складення акта та припису законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.
Як зазначалося вище, відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
На думку колегії суддів, втрата чинності правовою нормою унеможливлює її реалізацію, а тому примусове зобов'язання її виконувати шляхом прийняття припису є протиправним, оскільки це прямо суперечить статті 19 Конституції України, в силу якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
При цьому колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції стосовно того, що прісні підземні водойми є стратегічним ресурсом для України, однак, ця обставина сама по собі не може покладати на надрокористувача обов'язки, які нормами чинного законодавства не передбачені.
Крім того, колегія суддів враховує, що під час проведення перевірки було установлено факт виконання позивачем вимог усіх проектних та дозвільних документів, виконання особливих умов, встановлених спеціальним дозволом на користування надр, а також дотримання установлених дозволом на спеціальне водокористування лімітів. Зазначені обставини відображено у акті перевірки (а.с. 31-32, 34).
За наведеного нормативного регулювання та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що п. 5 припису відповідача від 12.07.2016 №849-14/06, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування щодо овторної державної експертизи та оцінки запасів Велико-Димерського родовища (скважини №№1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) з включенням резервних скважин №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності в експлуатаційні, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не наведено переконливих доказів та не обґрунтовано наявності законних підстав для покладення на позивача обов'язку виконувати названий пункт припису.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у частині визнання протиправним та скасування п.5 спірного припису.
Водночас, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог позивача в щодо визнання нечинним акту дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) за № 06-04/22/2016-16/п (139) в частині пункту 5 розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю.
Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У контексті наведених законодавчих приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1294 за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.
Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства.
Отже, оформлення результатів перевірки актом з викладенням у ньому відповідних фактів, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень контролюючого органу.
Акт перевірки є лише формою фіксації обставин та не являється рішенням суб'єкта владних повноважень. Тому такий акт не несе жодних негативних наслідків для підконтрольного суб'єкта, та, виходячи з приписів ст. 17 КАС України, має лише доказове значення і не може бути оскаржений в адміністративному судовому порядку.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги у частині визнання нечинним акту дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) за № 06-04/22/2016-16/п (139) в частині пункту 5 розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача є помилковим. Вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню.
За правилами частин 1-3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7303 грн. 40 коп.
Таким чином, враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення 2 з 3 позовних вимог, то сума судових витрат, що підлягає присудженню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 4868 грн. 93 коп.
Витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз відповідачем під час вирішення спору не понесено.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Іноземного підприємства «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ Україна ЛІМІТЕД» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Іноземного підприємства «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ Україна ЛІМІТЕД» до Державної служби геології та надр України про визнання нечинним акту перевірки та скасування припису - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов Іноземного підприємства «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ Україна ЛІМІТЕД» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.07.2016 за № 849-14/06 в частині пункту 5 «не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03680, м.Київ, вул. Ежена Потьє, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 37536031) на користь Іноземного підприємства «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ Україна ЛІМІТЕД» (07442, Київська обл., Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, 51-КМ Санки-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код юридичної особи 21651322) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 4868 грн. 93 коп. (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень дев'яносто три копійки).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 15 грудня 2016 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.