Справа: № 826/7203/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
13 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мамчура Я.С. Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Розбудова» звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису від 14.03.2016р. № С1403/1 та постанови від 28.03.2016р. № 3-2803/1-10/10-55/2803/06/01.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Розбудова» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
13 грудня 2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитися для захисту своїх прав.
Колегія суддів вважає, що вказане клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки таке відкладення може призвести до затягування строків розгляду справи, та, як наслідок, вчинення таких дій - порушення судом норм процесуального права. Крім цього, в обґрунтування поданого клопотання, представником позивача не надано жодних доказів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
З огляду на те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Розбудова» на об'єкті будівництва «Реконструкція будівель житлово-оздоровчого комплексу вул. Толстого, 24, м. Ірпінь, Київська область», за результатом якої складено Акт від 22.02.2016р. (далі - Акт перевірки).
З Акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки встановлено наступні порушення: ТОВ «Розбудова» не отримано вихідних даних для розроблення проектної документації, а саме: містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на будівництво «Реконструкція будівель житлово-оздоровчого комплексу вул. Толстого, 24, м. Ірпінь, Київська область», а проект виконання підготовчих робіт розроблений ПП «Суми-ЮЖАНИ» без розроблення проектної документації, чим порушено ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Враховуючи викладене, замовником наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання підготовчих робіт від 09.07.2015р. КС 030151900419, чим порушено ст.ст. 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі Акту перевірки, відповідачем складено припис від 14.03.2016р. №С-1403/1, яким позивача в строк до 07.04.2016р. зобов'язано усунути порушення вимог ст.ст. 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім цього, 22.03.2016р. відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-2203/1.
За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2016р. № 3-2803/1-10/10-55/2803/06/01, якою, за порушення вимог ст.ст. 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 27 560 грн.
Не погоджуючись з вказаним приписом та постановою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
В силу п. 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, підставами для проведення позапланової перевірки позивача, крім іншого, було, зокрема, колективне звернення членів територіальної громади м. Ірпеня від 11.02.2016р.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 29, 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Згідно п. 4.7 ДБН А.2.2-3-2014, за необхідністю виконання підготовчих робіт замовник може в завданні на проектування передбачати розроблення окремого розділу проектної документації - проект підготовчих робіт.
Так, позивачем при проведенні перевірки надано проект виконання підготовчих робіт стадії РП розділ ПОБ - проект організації будівництва, однак, затвердженого проекту на повний обсяг будівництва надано не було.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Згідно п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011р. № 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 913/19651, містобудівні умови та обмеження не надаються при проведенні реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
З огляду на те, що апелянтом не надано належних доказів того, що на об'єкті «Реконструкція будівель житлово-оздоровчого комплексу вул. Толстого, 24, м. Ірпінь, Київська область» проводиться реконструкція без зміни зовнішньої конфігурації будівель, посилання позивача на п. 25 вищевказаного Переліку, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим.
Крім цього, згідно ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.
Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.
Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.
Зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, декларація про початок підготовчих робіт скасована наказом від 14.03.2016р. № 71 (а.с.45).
Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем положень ст.ст. 29, 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.
Оскільки, позивачем у декларації про початок виконання підготовчих робіт 09.07.2015р. № КС 030131900419 вказано недостовірні дані, висновок відповідача про порушення позивачем положень ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є обґрунтованим, а доводи позивача в цій частині - безпідставними.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем положень ст.ст. 29, 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а відтак, оскаржуваний припис та постанову прийнято відповідачем відповідно до норм законодавства.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова» та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Мамчур Я.С. Сорочко Є.О.
Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2016 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Мамчур Я.С
Сорочко Є.О.