14 грудня 2016 рокусправа № 178/482/16-а(2-а/178/12/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 178/482/16-а (№ 2-а/178/12/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої суми пенсії, -
встановив:
ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області (далі - відповідач), у якому просив визнати дії відповідача такими, що були здійснені без урахування вимог п.6 ст. 92 Конституції України відносно здійснення перерахунку пенсії позивача згідно ст. ст. 18,20 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати відповідача перерахувати відповідно до вимог ст. 18, п. “а” ст. 20, 21, 25 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та виплатити суми недоотриманої пенсії внаслідок неправильного нарахування пенсійного забезпечення по час вирішення справи.
Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції, відносно того, що лист відповідача, яким відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, не є рішенням в розумінні КАС України, є необґрунтованим, оскільки позивачем вказаний лист розцінено як протиправну дію, яка й оскаржена до суду. При цьому вказує на наявність у позивача права на підвищення розміру пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС та ч.1 ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їх участі та без фіксування судового розгляду технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, листом від 17.03.2016 року № М-3 управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області надало ОСОБА_1 відповідь, в якій позивачу повідомлено, що він отримує пенсію як інвалід армії, прирівняний до інвалідів ІВВ з 11 березня 2013 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», надано відповідні розрахунки та повідомлено, що пенсія йому призначена та виплачується вірно, згідно чинного законодавства. Відповідь надана згідно приписів ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» (а.с.11).
Незгода позивача з відмовою відповідача здійснити йому перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» та зобов'язання здійснити такий перерахунок і є предметом судового спору.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що лист УПФУ не можна вважати правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, а відповідачем не приймалось рішень, які обмежують реалізацію соціальних гарантій позивача чи які свідчать про відмову у виконанні законних вимог.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно зі ст. 44 цього Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846. Пунктом 4.1 цього Порядку в редакції, яка діє з 29.08.2014 р., передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Пунктом 4.3. вказаного Порядку визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Аналіз діючого законодавства свідчить про те, що органом, який призначає пенсію, є відповідне Управління пенсійного фонду України. Управління може прийняти певне рішення щодо призначення чи відмови у призначенні пенсії лише після надходження заяви встановленого зразка, а прийняті управлінням рішення оформляються розпорядженням.
Судом встановлено та матеріалами адміністративної справи, що заява позивача, подана його представником, до пенсійного органу, фактично носила довільний характер, та містила прохання провести перерахування пенсії ОСОБА_1, а у разі відмови в задоволенні заяви надати обґрунтовану відповідь в письмовій формі з посиланням на норми чинного законодавства, а також розрахунок фактично виплачуваного пенсійного забезпечення з посиланням на норми чинного законодавства.
Така заява була зареєстрована, як звернення громадян, на що позивачу надана відповідь листом УПФУ від 17.03.2016 року № М-3, за підписом начальника управління (а.с.66-67,68-69).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що довільне звернення позивача до відповідача із проханням перерахувати пенсію, як і надання відповіді на таке звернення із зазначенням про відсутність такого права, не свідчать про протиправність дій відповідача при виконанні покладених на нього обов'язків по перерахунку пенсії, як не свідчить і про те, відповідачем взагалі приймалось рішення щодо перерахунку або відмови у перерахунку пенсії, як це передбачено вищевказаним Законом.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягають саме порушені права. В даному випадку позивач не звертався до відповідача з питання перерахунку пенсії у встановленому законодавством порядку, відповідачем не приймалось рішення про відмову у перерахунку пенсії, тобто, відсутні підстави вважати про порушення відповідачем прав позивача з цього питання.
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що лист УПФУ не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, а відповідачем не приймалось рішень, які обмежують реалізацію соціальних гарантій позивача чи які свідчать про відмову у виконанні законних вимог, відповідно відсутнє порушене права позивача, яке підлягає захисту в порядку адміністративного судочинства, що обумовлює обґрунтований висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,- залишити без задоволення.
Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 178/482/16-а (№ 2-а/178/12/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та стягнення невиплаченої суми пенсії - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко