13 грудня 2016 року м. Київ К/800/34506/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2016 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 р.
у справі № 826/25484/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Давінчі»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві,
Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві
та Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Державна фіскальна служба України звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 р. у справі № 826/25484/15.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано платіжне доручення від 05.12.2016 р. № 1946, з якого вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 1461, 60 грн., тобто у розмірі меншому ніж встановлено Законом.
Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 05.01.2017 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без руху.
2. Встановити Державній фіскальній службі України строк для усунення недоліків касаційної скарги до 05.01.2017 р.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України (підпис) І.В. Приходько