Справа № 761/32321/16-ц
Провадження № 2-о/761/409/2016
22 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзьковій О.Л. при секретарі Голопич Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, -
Заявники звернулись до суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з 28 серпня 2010 року перебувають у шлюбі від якого мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя не склалось. З липня 2016 року сторони проживають окремо один від одного через протилежні погляди на сімейне життя і різні характери, спільного господарства не ведуть, шлюбно-сімейних відносин не підтримують, мають окремий бюджет. Вжиття будь - яких засобів щодо примирення вважають недоцільними, збереження шлюбу не відповідає як інтересам сторін так і дитини. Дитина проживає разом із матір'ю, спір щодо порядку виховання сина відсутній. За таких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд розірвати шлюб.
Сторони в судовому засіданні спільну заяву підтримали в повному обсязі, просили вище зазначену заяву задовольнити та розірвати шлюб між ними.
Вислухавши пояснення заявників дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що між сторонами 28 серпня 2010 року було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 896.
При укладанні шлюбу заявник ОСОБА_4 отримала прізвище «ОСОБА_1».
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, про що було зроблено актовий запис № 2465.
Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме участь той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, згідно до вимог 109 СК України.
Як вбачається з договору між подружжям про виховання та утримання дитини від 26 серпня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1615, відповідно до умов якого ОСОБА_3 залишається проживати разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 з можливістю зміни місця проживання (перебування) дитини і матері.
Також, умовами договору передбачено, що ОСОБА_1 сплачує на утримання сина ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття, а також інші виплати передбачені цим договором, тобто (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).
Умови договору укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про утримання неповнолітньої спільної дитини, сторони підтримали в судовому засіданні.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як зазначили сторони в спільній заяві, шлюбні відносини припинені з липня 2016 року, спільне господарство не ведеться, проживають окремо один від одного.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що вжиття будь - яких заходів щодо примирення та збереження сім'ї є недоцільними.
Також сторони вказали, що спору щодо місця проживання дитини, її виховання, а також спору щодо поділу спільного майна відсутні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 234 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Зважаючи на подану спільну заяву про розірвання шлюбу, враховуючи визнання подружжям неможливості збереження сім'ї та їх твердження щодо тієї обставини, що подальше перебування у шлюбі не відповідає як їх інтересам так і інтересам дитини, беручи до уваги домовленість про сплату аліментів та участь в утриманні та вихованні дитини, суд вважає за можливе задовольнити вимоги заявників та розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В судовому засіданні встановлено, що заявник отримала при реєстрації шлюбу прізвище «ОСОБА_1» та бажає його залишити.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,10,57, 234 ЦПК України, ст. ст. 112, 113 СК України, суд -
Заяву задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований28 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 896 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків або якщо його не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суддя: