Справа № 761/27275/15-к
Провадження № 1-кс/761/12709/2015
Іменем України
18 вересня 2015 рокуШевченківський районний суд м. Києва у складі:
Слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 42014000000000461 відкритого 02.06.2014 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України та за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 353, ст. 341 КК України.
Своє клопотання слідчий мотивує наступним. У березні 2014 року, за невстановлених обставин, перебуваючи на території Луганської області, ОСОБА_6 й інші невстановлені особи, керуючись мотивом особистого не сприйняття діючої державної влади в Україні, створили терористичну організацію, що в період з березня 2014 року по теперішній час, діє на території Луганської області, чим створює небезпеку нормальній життєдіяльності суспільства, дестабілізує економічну та соціально-політичну сферу життя, порушує нормальне функціонування соціальних та економічних інститутів, породжує обстановку незахищеності населення вказаного регіону тощо. При цьому, у вказаний період часу ОСОБА_6 та інші невстановлені особи погодили між собою єдиний план злочинної діяльності, в якому розподілили функції кожного з них та визначили дії, які кожен мав вчинити для досягнення цього плану. ОСОБА_6 на виконання своїх функцій організатора згідно плану, залучив до діяльності терористичної організації значну кількість осіб, в т.ч. громадян України ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб з числа радикально налаштованих громадян, зокрема колишніх та діючих військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів тощо, на що отримав від них згоду. ОСОБА_6 особисто довів план злочинної діяльності та визначив їх функції, спрямовані на досягнення цього плану, про що повідомив іншим співучасникам вчинення цього та інших злочинів. 16.06.2014 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке направлено за місцем його реєстрації. 20.06.2014, у порядку ст. 281 КПК України, ОСОБА_5 оголошено в розшук. Санкція ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Відповідно до інформаційного листа ЦБДР та АС при МВС України № 45/2698 причіп ЛАВ 81014, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зареєстрований за ОСОБА_5 . Враховуючи викладене, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначений причіп, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, накласти арешт на причіп ЛАВ 81014, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 .
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Вислухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення частково, виходячи із наступного.
Так, в провадженні 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000461 відкритого 02.06.2014 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України та за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 353, ст. 341 КК України.
16.06.2014 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке направлено за місцем його реєстрації.
20.06.2014, у порядку ст. 281 КПК України, ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт можу бути накладено на нерухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Санкція ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до інформаційного листа ЦБДР та АС при МВС України № 45/2698 причіп ЛАВ 81014, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить підозрюваній особі.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна наявні підстави для арешту рухомого майна підозрюваного в розумінні положень ст. 170 КПК України.
Проте, слідчий суддя вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання в частині заборони розпорядження майном, зважаючи на те, що ініціатором клопотання не доведена необхідність такого заходу наряду із накладенням арешту на майно.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 170-172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на причіп ЛАВ 81014, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно з інформаційним листом ЦБДР та АС при МВС України № 45/2698 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя