Справа № 760/11553/16-ц
2/760/4783/16
02 грудня 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Трейдінг» про визнання недійсними штатних розкладів, -
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кармен Трейдінг» та просив:
-визнати таким, що не відповідає чинному законодавству та погіршує умови праці працівників наказ №2 від 26 лютого 2015 року про затвердження штатного розкладу та додаток до нього - штатний розклад, з моменту їх складання;
-визнати таким, що не відповідає чинному законодавству та погіршує умови праці працівників штатний розклад від 01 травня 2015 року з моменту його складання;
-визнати таким, що не відповідає чинному законодавству та погіршує умови праці працівників штатний розклад від 01 червня 2015 року з моменту його складання;
-визнати таким, що не відповідає чинному законодавству та погіршує умови праці працівників штатний розклад від 01 липня 2015 року з моменту його складання.
Позивач вказує, що з 01 листопада 2007 року він працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кармен-Трейдінг» на посаді бухгалтера. З 30 листопада 2007 року його було призначено головним бухгалтером товариства.
Позивач вказує, що з лютого 2015 року у товаристві діяв штатний розклад, згідно з яким посадові оклади були визначені у гривнях. Проте 26 лютого 2015 року Відповідачем було видано наказ №2 від 26 лютого 2015 року про затвердження нового штатного розкладу, згідно з яким посадові оклади були затверджені в іноземній валюті - Євро.
Позивач вказує, що у зазначеному наказі не врегульовано питання, за яким курсом та на яку дату місяця мав обчислюватись розмір заробітної плати. В травні, червні та липні, як вказує Позивач, директором товариства також були затверджені штатні розклади, посадові оклади в яких були виражені в Євро.
Позивач вказує, що ТОВ «Кармен Трейдінг» не погоджувало схеми посадових окладів з представником трудового колективу (в товаристві відсутня профспілка), а еквівалент посадового окладу в перерахунку на національну валюту згідно з Наказом №2 від 26 лютого 2016 року суттєво зменшився порівняно з попередніми окладами, які були виражені у національній валюті.
Позивач також вважає, що сам факт вираження посадових окладів в іноземній валюті не відповідає чинному законодавству, оскільки офіційною грошовою одиницею в Україні є гривня.
У судовому засіданні Позивач та представник Позивача підтримали заявлений позов а також звернули увагу на те, що окрім викладеного у позовній заяві, оспорювані штатні розклади затверджені директором всупереч Статуту товариства, оскільки п.11.2.1 статуту відносить питання затвердження штатного розкладу та посадових окладів до компетенції дирекції, до складу якої мають входити Генеральний директор, Фінансовий директор та Технічний директор.
Представник Відповідача проти позову заперечував, звертаючи увагу на те, що чинне законодавство не забороняє затвердження посадових окладів з прив'язкою до іноземної валюти, оскільки стаття 23 Закону України «Про оплату праці» зобов'язує лише виплачувати заробітну плату в національній валюті. З урахуванням цим положень законодавства генеральним директором товариства було видано наказ №6 від 29.12.2014 про затвердження облікової політики підприємства, згідно з п.9 якої штатний розклад складається виходячи з даних, затверджених у бюджеті підприємства на поточний рік. З цим наказом усі працівники товариства були ознайомлені за два місяці до введення в дію нових штатних розкладів, з новими умовами вони погодились, і саме за новими посадовими окладами Позивач отримував заробітну плату до дня свого звільнення 29 липня 2015 року.
Суд, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Встановлено, що на підставі наказу № 13-к від 01.11.2007 ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ТОВ «Кармен-Трейдінг» на посаду бухгалтера.
Згідно з наказом №15-к від 30.11.2007 ОСОБА_1 було переведено на посаду головного бухгалтера.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оплату працi» заробiтна плата працiвникам пiдприємств на територiї України виплачується в грошових знаках, що мають законний обiг на цiй територiї.
Згiдно з Указом Президента України вiд 25.08.96 р. № 762 «Про грошову реформу в Українi» нацiональною валютою України є гривня.
Таким чином не суперечить чинному законодавству визначення посадових окладів працівників у прив'язці до іноземної валюти за умови виплати заробітної плати в гривнях.
Наказом №6 генерального директора ТОВ «Кармен-Трейдінг» від 29.12.2014р. було затверджено нову редакцію Облікової політики підприємства, згідно з п.9 якої штатний розклад складається виходячи з даних затверджених у бюджеті підприємства на поточний рік в Євро. Перерахунок заробітної плати відбувається щомісяця за курсом НБУ на останній робочий день місяця та виплачується у національній валюті гривні.
Наказом №1 від 02 лютого 2015 року, який не оспорюється, підписаним Генеральним директором ТОВ «Кармен-Трейдінг», був затверджений штатний розклад товариства, згідно з яким посадовий оклад головного бухгалтера визначений у сумі 45600 гривень.
Відповідно до частини четвертої ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
В частині четвертій ст. 97 КЗпП зазначено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Натомість, частиною третьою ст. 32 Кодексу законів про працю України встановлено, що зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою допускається у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
Встановлено, що наказом №2 від 26.02.2015 був затверджений штатний розклад товариства, який вступив у дію з 01 травня 2015 року, в якому посадовий оклад головного бухгалтера визначений на рівні 1381 Євро, а фактично нарахована заробітна плата Позивачу за травень 2015 року склала 31672,06 гривень. (а.с. 40) Зазначене підтверджує, що видання наказу №2 від 26.02.2015 та затвердження нових посадових окладів суттєва погіршило умови оплати праці Позивача, який до травня 2015 року отримував заробітну плату в розмірі 45600 гривень.
Безспірно встановлено, що Відповідач не погоджував у встановленому ст. 97 КЗпП України зміну (зменшення) розмірів посадових окладів працівників товариства із представниками трудового колективу.
Відповідач, обґрунтовуючи заперечення проти позову, посилається на ч. 3 ст. 32 КЗпП України, яка надає право власнику змінювати істотні умови праці у випадку змін в організації виробництва та праці.
В той же час подані заперечення не містять жодних доказів та посилань на те, які саме зміни в організації виробництва та праці стались в ТОВ «Кармен-Трейдінг».
Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.
Враховуючи відсутність будь-яких підстав для застосування до правовідносин між сторонами ч.3 ст.32 КЗпП України, суд приходить до висновку про те, що позиція Позивача щодо протиправності затверджених штатних розкладів на травень - липень 2015 року є обґрунтованою.
Суд також погоджується з Позивачем у тому, що оспорювані штатні розклади затверджені генеральним директором з перевищенням повноважень, оскільки пункт 11.2.1 Статуту ТОВ «Кармен-Трейдінг» відносить повноваження на затвердження штатного розкладу до колегіального виконавчого органу - Дирекції, яка діє в складі Генерального директора, Фінансового директора та Технічного директора.
Натомість, статтею 233 КЗпП України встановлені строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів.
Так, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Оскільки Позивач працював головним бухгалтером в ТОВ «Кармен-Трейдінг», часно отримував заробітну плату, він безперечно мав дізнатися про порушення своїх трудових прав з моменту ознайомлення з оспорюваними ним штатними розкладами, або в момент виплати йому заробітної плати.
Позивач же звернувся до суду з вимогами про захист своїх прав лише 01 липня 2016 року, тобто більше, ніж через рік після затвердження штатних розкладів.
При цьому, не зважаючи на те, що Позивач стверджує про порушення Відповідачем законодавства про оплату праці, вимог про стягнення належної йому заробітної плати він не заявляє, а тому ця обставина виключає застосування в даній справі необмеженого строку для звернення до суду.
Судом не встановлено поважних причин пропуску Позивачем строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 32, 97, 232-235 КЗпП України, ст. ст. 3-4, 10-11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: