Провадження № 2/760/5369/16
В справі № 760/13964/16-ц
/ заочне /
05 грудня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Бугайчука О.Р.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника 3-ї особи - Фіщук М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа: Служба в справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, суд
Позивачка звернулася до суду і просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилається в позові на те, що з 04 жовтня 2002 року перебувала відповідачем у шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася донька ОСОБА_6.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2006 року шлюб між ними був розірваний.
Після розірвання шлюбу донька проживає разом з нею.
31 травня 2008 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, і саме її чоловік виконує батьківські обов'язки щодо її доньки.
Виходячи з цих обставин, а також того, що відповідач тривалий час не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, не приймає участі в вихованні дитини та спілкуванні з нею, просить задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи сповіщався належним чином в порядку, встановленому ч. 9 ст. 74 ЦПК України, а саме через оголошення в пресі.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку позивачки та її представника, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні позов підтримав.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивачка перебувала в шлюбі з відповідачем, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася донька ОСОБА_6.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2006 року шлюб між сторонами розірваний.
31 травня 2008 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5.
Позивачка в судовому засіданні пояснила, що з моменту розірвання шлюбу, відповідач життям дитини не цікавиться, не приймав участі в її вихованні та не надає матеріальної допомоги на її утримання.
Встановлено також, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1 000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 17 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки №209/8 від 15 серпня 2016 року, виданої Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, заборгованість станом на 01 серпня 2016 року за виконавчим листом становить 39 000 грн. 00 коп..
З психолого-педагогічного висновку дитини від 17 серпня 2016 року вбачається, що донька сторін біологічним батьком не цікавиться, жодного разу не відвідував батьківські збори, шкільні заходи, свята, не спілкувався з класним керівником та вчителями.
/ а. с. 15; 19; 48 - 49 /
Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Встановлено, що відповідач тривалий час не спілкується з дитиною, не утримує її матеріально в належному обсязі відповідно до віку та потреб дитини, життям та здоров'ям дитини не цікавиться, про фізичний та духовний розвиток дитини останній також не турбується.
Опікунська рада Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації своїм висновком від 03 листопада 2016 року №10в-17474 вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно сина.
/ а. с. 50 - 51 /
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, діти мають право на належне спілкування та допомогу.
Дані гарантії закріплені і в інших нормативних документах щодо охорони дитинства.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 150 СК України батьки повинні поважати дитину.
Статтею 155 цього ж кодексу встановлено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
З цього випливає, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що відповідач неналежним чином відносився та відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків, всупереч інтересам та потребам дитини, без врахування її прав, що привело до взаємного відчуження між ними, як батьком та дитиною.
Відповідно до п. п. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей.
В пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї доньки, а тому має бути позбавлений батьківських прав відносно нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно зі ст.79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати, пов»язапні з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 551 грн. 20 коп. та виклик відповідача через оголошення в пресі в розмірі 420 грн. 00 коп.
Виходячи з цього, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 551 грн. 20 коп. судового збору та 420 грн. 00 коп. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 141, 150, 155, 164-165 Сімейного кодексу України, Конвенцією ООН про права дитини, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Рязань Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1, батьківських прав відносно дитини: доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 551, 20 гр. судового збору та 420, 00гр. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Суддя