пр. № 2-о/759/599/16
ун. № 759/15955/16-ц
02 грудня 2016 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Борденюк В.В., розглянувши матеріали заяви, поданої у порядку окремого провадження ОСОБА_1, зацікавлена особа: Нотаріальна контора № 13, про встановлення факту прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, а саме, встановлення факту прийняття заявником спадщини протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. Постановою від 12 березня 2009 року йому було відмовлено, і вказано, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Частиною 1 статті 234 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У роз'ясненні п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб.
Згідно статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом вказаного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщини. Якщо прийняття спадщини пропущено з поважної причини, суд може за позовом спадкоємця визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в пункті 24 своєї постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Як роз'яснено у пунктах 1 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли було виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це було виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у прийнятті до провадження даної заяви, оскільки з її змісту вбачається спір про право.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 234, 256 ЦПК України, суд
відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Нотаріальна контора № 13, про встановлення факту прийняття спадщини.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня з дня отримання її копії.
Суддя: