79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.12.2016р. Справа№ 914/2829/16
За позовною заявою: Громадянина ОСОБА_1 штатів ОСОБА_2, м. Сан-Франциско, США
до відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “МАГІК”, м. Львів
про: визнання недійсними рішення загальних зборів
Суддя Ділай У.І.
Секретар Климишин Ю.О.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_4 - представник (Довіреність №б/н від 24.05.2016р.)
Від відповідача: ОСОБА_5 - директор, ОСОБА_6 - представник (Довіреність б/н від 22.08.2016р.), ОСОБА_7-Р. В. (Довіреність б/н від 12.05.2014р.)
Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається справа за позовною заявою Громадянина ОСОБА_1 штатів ОСОБА_2, до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “МАГІК”, про визнання недійсними рішення загальних зборів.
Ухвалою суду від 08.11.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.11.2016р.
23.11.2016р. за вх.№ 47144/16 відповідачем подано Відзив на позовну заяву про визнання недійсним рішення загальних зборів, в якому ТзОВ “Магік” просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
23.11.2016р. за вх.№ 47142/16 відповідачем подано Клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника.
24.11.2016р. за вх.№ 47165/16 позивачем подано Письмові пояснення, в яких зазначено те, що ОСОБА_2 ніяких доручень ні усних, ані письмових ОСОБА_8 відносно його участі від імені ОСОБА_2 у загальних зборах ТОВ “Магік” 08.12.2013р. не надавав, приймати будь-які рішення та голосувати від його імені на зборах довірену особу не уповноважував. ОСОБА_2 взагалі не був повідомлений про проведення 08.12.2013р. загальних зборів учасників ОСОБА_3 та дізнався про їх проведення значно пізніше. Враховуючи той факт, що відповідач взагалі не виконав власних обов'язків щодо належного повідомлення в передбачений Законом та Статутом строк та спосіб ОСОБА_2 про час, місце та порядок денний загальних зборів, неможливо вести мову про те, що ОСОБА_3 звільняється від відповідальності перед позивачем. Отже реєстрація учасників товариства в день проведення загальних зборів не могла бути проведена так як зазначено в Протоколі, також не відповідають дійсності ті результати голосування, які зазначені в Протоколі, а відтак рішення загальних зборів ОСОБА_3 від 08.12.2013р. є недійсними.
Окрім того, позивачем 24.11.2016р. за вх..№47166/16 подано клопотання про витребування у відповідача у справі оригіналів та належним чином засвідчених копій змін до Статуту ТОВ “Магік” від 08.12.2013р. та Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ “Магік” №08/12-2013 від 08.12.2013р.
В судовому засіданні 24.11.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити подане клопотання про витребування документів у відповідача.
Ухвалою суду від 24.11.2016р. розгляд справи відкладено на 08.12.2016р.
07.12.2016р. від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по суті наданих позивачем письмових пояснень.
Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2016р. підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
В судовому засіданні 08.12.2016р. представники відповідача проти задоволення позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд -
встановив:
Громадянин ОСОБА_1 Штатів, ОСОБА_9, станом на 08 грудня 2013 року був учасником ТзОВ «Магік». Частка позивача у Статутному капіталі ТзОВ «Магік» складала 6,67 % статутного капіталу.
08 грудня 2013 року відбулися Загальні збори учасників ТзОВ «Магік», на якому було розглянуто, наступні питання: 1. Про відступлення (відчуження) часток (частини частки) у статутному капіталі та пов'язану з цим зміну у складі учасників товариства; 2. Про перерозподіл часток учасників у статутному капіталі товариства; 3. Про внесення змін до статуту; 4. Про доручення вивчення питання щодо зміни розділу 15 статуту товариства.
Зазначені рішення Загальних зборів учасників ТзОВ «Магік» оформлені про токолом № 08/12-2013 від 08 грудня 2013 року.
За результатами розгляду питань порядку денного Загальні збори учасників товариства прийняли наступні рішення:
1.Надати згоду та затвердити відчуження і передачу частки ОСОБА_10, а саме 6,66% статутного капіталу товариства, що складала 666,00 грн. ОСОБА_5 Вивести ОСОБА_11 зі складу учасників товариства. Надати згоду та затвердити відчуження частини належної ОСОБА_12 частки, а саме, в розмірі 3,34 % статутного капіталу, що складала 334,00 грн. ОСОБА_5 Надати згоду та затвердити відчуження частини належної ОСОБА_13 частки статутного капіталу товариства, а саме, у розмірі 5 % статутного капіталу товариства, що складала 500,00 грн. ОСОБА_5 Надати згоду та затвердити відчуження частини належної ОСОБА_14 частки статутного капіталу товариства, а саме, у розмірі 5 % статутного капіталу ОСОБА_3, що складала 500,00 грн. ОСОБА_5
2.Затвердити розподіл часток у статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_5 - 50%; ОСОБА_12 - 3,33%, ОСОБА_14 - 20%, ОСОБА_13 - 20%, ОСОБА_2 - 6,67%.
3.Внести зміни до статуту товариства, пов'язані зі змінами у складі учасників товариства та перерозподілу їх часток, шляхом підписання змін до статуту товариства. Затвердити запропоновані зміни до статуту товариства. Уповноважити відповідальну особу здійснити усі необхідні дії щодо реєстрації змін до статуту товариства та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
4.Доручити ОСОБА_12 та ОСОБА_7-Р. В. вивчити питання щодо можливості спадкування за правонаступниками (спадкоємцями) учасників їхніх часток у статутному капіталі товариства, а також можливості внесення змін у розділі 15 статуту товариства з формулюванням про те, що товариство не вправі відмовити правонаступникам (спадкоємцям) вступити до товариства.
Позивач вважає, що вказані рішення були прийняті на зборах з порушеннями вимог чинного законодавства України щодо їх організації та проведення, внаслідок чого порушено його право на участь та здійснення ним своїх прав відносно управління товариством. Відтак, за твердженням позивача, вказані рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.
По перше, позбавлення позивача права на участь в управлінні товариством. Зокрема.
У п. 12.2 статуту ТзОВ «Магік» зазначено, що учасник товариства має право взяти участь у загальних зборах особисто або призначити для цього свого представника.
З тексту Протоколу від 08 грудня 2013 року вбачається, що ОСОБА_12 діяв як представник позивача.
Водночас, позивач зазначає, що не передавав ОСОБА_8 право самостійно приймати участь у загальних зборах товариства. Тобто, ОСОБА_12 не мав повноважень на участь у зборах від імені позивача. Загальні збори ТзОВ «Магік» проведені без особистої участі позивача чи його належним чином уповноваженого представника, чим грубо порушено право позивача на участь в загальних зборах товариства і участь у прийнятті відповідних рішень, а отже, і право на участь в управлінні товариством в цілому.
Також позивач звернув увагу, що згідно тексту довіреності від 29 квітня 2011 року, виданою ОСОБА_2 вбачається наступне. Громадянин ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_8, у тому числі, представляти його інтереси на загальних зборах ТзОВ «Магік», приймати рішення та голосувати від його імені з будь-яких питань, що попередньо узгоджені з ним (у тому числі з питань, пов'язаних із його майновими правами як учасника товариства). Тобто, ОСОБА_12 мав право реалізовувати права позивача та діяти від його імені, як співзасновників ТзОВ «Магік», при участі у загальних зборах 08.12.2013р. виключно за умови узгодження таких дій з ОСОБА_2
Однак, як зазначив позивач, він ніяких доручень ні усних, а ні письмових ОСОБА_8 відносно його участі від імені ОСОБА_2 у загальних зборах ТзОВ «Магік» 08 грудня 2013 року не надавав, приймати будь-які рішення та голосувати від його імені на зборах довірену особу не уповноважував. ОСОБА_2 взагалі не був повідомлений про проведення 08 грудня 2013 року загальних зборів учасників товариства та дізнався про їх проведення значно пізніше. ОСОБА_12 не узгоджував з ОСОБА_2 жодних дій, що додатково підтверджується заявою ОСОБА_2 від 27 травня 2016 року, посвідченою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_15 (копія долучена до матеріалів справи).
При цьому, зазначив, що фраза довіреності «без доказування факту такого узгодження третім особам» не може підмінювати собою того факту, що відбулося порушення прав ОСОБА_2 ОСОБА_3 на власний ризик без додаткової перевірки погодилося вважати ОСОБА_8 належним представником ОСОБА_16 на загальних зборах.
Посилання відповідача на той факт, що товариство не знало та не могло знати про відсутність погодження з позивачем, тобто є добросовісним, позивач вважає неправомочним. Відповідач міг би вважатися таким, що діяв добросовісно, якби ним було виконано вимоги законодавства та статуту товариства щодо належного повідомлення позивача про дату та місце проведення загальних зборів учасників.
Позивач вважає, що відповідач взагалі не виконав власних обов'язків щодо належного повідомлення в передбачений Законом та Статутом строк та спосіб ОСОБА_2 про час, місце та порядок денний загальних зборів. Отже, реєстрація учасників товариства в день проведення загальних зборів не могла бути проведена так як зазначено в протоколі. Не відповідають дійсності і результати голосування, які зазначені в спірному протоколі.
По друге, неповідомлення позивача як учасника товариства про скликання та проведення загальних зборів, що призвело до позбавлення позивача, як учасника ТзОВ «Магік», можливості взяти участь в загальних зборах від 08.12.2013р.
За твердженням позивача, йому не було відомо про час та місце проведення цих зборів. Про факт проведення зборів позивач дізнався вже після того як останні відбулися. Відтак, позивач не мав змоги ні підготуватися до зборів, ні викласти свої пропозиції щодо порядку денного. Фактично його було позбавлено можливості завчасного ознайомитись з питаннями, що розглядалися загальними зборами для визначення своєї внутрішньої волі і прийняття власного та особистого рішення.
Відповідно до п. 12.14 Статуту ТзОВ «Магік», про проведення зборів учасни ків товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням дати, часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до дати їх проведення.
Повідомлення про скликання зборів на 08 грудня 2013 року не складалося та позивачу не надсилалося, проекти рішень з питань порядку денного для попереднього ознайомлення у передбачений законом і статутом товариства термін не надсилалися, таким чином, обмеживши та позбавивши позивача права бути своєчасно обізнаним в порядку встановленим законом та статутом товариства про час та місце проведення зборів, відповідач обмежив права позивача на управління товариством.
Крім того, позивач вважає, що також мають бути визнані недійсними зміни до статуту ТзОВ «Магік», затверджені Загальними зборами учасників ТзОВ «Магік» від 08 грудня 2013 року і зареєстровані Державним реєстратором.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши наступне.
Протокол Загальних зборів учасників від 08.12.2013 року, підтверджує те, що на загальних зборах при прийнятті оспорюваних рішень були присутні всі учасники (особисто або через представників), які в сукупності володіли 100% голосів товариства. Зокрема; від імені ОСОБА_2 по довіреності діяв п. Серебрянний Ю.Л., решта учасників (ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13) - діяли особисто.
Оскільки, позивач мав право взяти участь у загальних зборах як особисто, так і через уповноваженого представника - яким був ОСОБА_12, то участь представника у загальних зборах, фактично, прирівнюється за правовими наслідками до такої участі у зборах особи, яку він представляє.
Таким чином, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на порушення його права, як учасника, оскільки, останній взяв участь у загальних зборах товариства від 08.12.2013р. через свого представника.
За твердженням відповідача, позиція позивача щодо нібито відсутності відповідних повноважень у довіреності суперечить реальному змісту довіреності, яка передбачала право представника приймати оскаржувані рішення від імені учасника, що підтверджують наведені вище положення з тексту довіреності.
Як зазначив відповідач, право участі в загальних зборах, що належить учаснику ОСОБА_3, може бути делеговане представнику, в тому числі і на підставі довіреності, що діє від імені такого учасника та не суперечить законодавству України. Довіреність видана позивачем є оформленою належним чином з дотриманням усіх вимог цивільного законодавства щодо форми та інших необхідних реквізитів такого документу. Так, довіреність завірена нотаріально, вказаний строк дії - три роки, в документі вказана дата вчинення довіреності, вказані місце, відомості про довірителя та повіреного, обсяг повноважень.
Довіреність на ОСОБА_12 за змістом і формою відповідає главі 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції' України від 22.02.2012 року №296/5, чинного на момент видачі довіреності. В тому числі, дотримано вимоги щодо нотаріального посвідчення та зазначено строк дії довіреності.
При цьому, відповідач зазначив, що чинним законодавством України не встановлено жодних особливих вимог до форми та змісту довіреності на участь у загальних зборах господарського товариства. Саме довіреність, а не договір доручення, посвідчує перед третіми особами права повіреного діяти від імені довірителя (ч. 3 ст. 244 ЦК України) і визначальним для третіх осіб (товариства, голови та секретаря загальних зборів, реєстратора) є визначені в довіреності мета та обсяг повноважень. Метою видачі довіреності є представництво інтересів довірителя саме як учасника товариства, зокрема, шляхом прийняття рішень загальних зборів як органу управління товариства, які створюють права та обов'язки для товариства та інших осіб. Обсяг повноважень не встановлює конкретних обмежень по діях, які може вчиняти повірений, а навпаки, достатньо деталізує такі дії, допускаючи при цьому вчинення інших дій, необхідних для досягнення поставленої перед повіреним мети.
Згідно Роз'яснення Міністерства юстиції України «Особливості нотаріального посвідчення довіреності» від 22.01.2014р., при посвідченні довіреності на ведення справи в суді нотаріус роз'яснює довірителю, що уповноважена особа (представник) вправі вчиняти від його імені як позивача всі процесуальні дії. Обмеження повноважень представника щодо вчинення конкретних процесуальних дій мають бути обумовлені в довіреності.
Оскільки, довіреність прямо передбачає відсутність необхідності доведення факту погодження дій представника із довірителем, то таке погодження презюмується і порушення такої умови про попереднє погодження є відповідальністю представника і не може покладати негативні наслідки на третіх осіб.
Відповідач також звернув увагу, що питання необхідності підтвердження перед третіми особами дій представника за вказаною довіреністю вже було предметом розгляду господарського суду, а саме рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2016р. у справі № 914/1913/16, яким встановлено достатність обсягу повноважень ОСОБА_12 на вчинення дій від імені ОСОБА_2 як учасника товариства по вказаній довіреності без необхідності доведення будь яких погоджень таких дій перед третіми особами, мав повноваження на участь у Загальних зборах ТзОВ «Магік» від імені позивача, мав право голосувати при прийнятті оспорюваного рішення, а також голосувати за оспорювані зміни до статуту ТзОВ «Магік».
Як зазначив відповідач, позивач фактично взяв участь в загальних зборах - через свого представника. Всі інші учасники-нерезиденти взяли особисту участь у зборах. Тому вважає безпідставними твердження позивача про його неповідомлення про збори, оскільки, всі учасники були належним чином повідомлені про проведення зборів, що підтверджується їх участю у зборах (особистою або через представника) та їх ж підтвердженням про те, що оспорювані рішення були прийняті за спільним погодженням.
Щодо належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів товариства відповідач зазначив наступне.
Нормальною практикою в діяльності товариства було скликання загальних зборів учасників різним шляхом та в різні способи з метою, щоб повідомлення про їх проведення, було своєчасним та забезпечувало заздалегідь поінформованість учасників. Натомість, повідомлення учасників зазвичай здійснювалося по телефону, а також іншим шляхом і в інший спосіб з метою визначення найбільш прийнятного для всіх учасників часу та дати проведення зборів, в аналогічних випадках надсилалися і письмові повідомлення. Але, оскільки, позивач проживає в США з 2003 року і його вік, відстань та вартість витрат на переліт не дозволяли йому забезпечити ефективну участь в управлінні товариством шляхом особистої участі зборах, то по вказаній довіреності ОСОБА_12 уже неодноразово представляв інтереси учасника на попередніх зборах.
При цьому, щодо скликання, проведення загальних зборів товариства і представництва інтересів позивача повіреною особою на таких загальних зборах товариства, які мали місце без особистої присутності позивача, окрім 08.12.2013р., позивач не ставить ані сумнівів дійсності, ані заперечень щодо їх проведення з огляду на неповідомлення про такі збори, хоча усі попередні збори скликались в такий же спосіб, як вказано вище. На день подання позову немає жодних звернень, позовів чи скарг, претензій позивача щодо дій повіреного (ОСОБА_12Л.), хоча очевидним є той факт, що якщо б порушення прав позивача мали б місце, то в першу чергу через незаконність дій повіреного. Натомість, позивач лише ставить вимогу щодо зборів 08.12.2013р., фактично маніпулюючи своїм правом щодо вигідної йому ситуації.
Відповідач звернув увагу, що відносно позивача рішення по суті не приймалися; він не був стороною угод, що стали підставою для прийняття оспорюваних рішень; його частка в товаристві не була змінена; склад учасників не змінився, відбувся виключно перерозподіл часток: переважне право на купівлю частки, що відчужувалася не застосовувалося; не приймалося рішення про розподіл прибутку, виплату дивідендів, управління товариством, чи про накладення зобов'язань на товариство (кредит/позика/порука) чи відчуження майна товариства; всі рішення були фактично констатацією рішень про укладені між іншими учасниками угоди і в позивача не було підстав заперечувати такі угоди. Більше того, усі інші учасники підтверджували, що відповідні рішення прийняті на зборах від 08.12.2016р. та 13.12.2016р. були спільно погоджені між учасниками.
Водночас, відповідач зазначив, що стосується рішень, прийнятих від імені ОСОБА_2, то представник не міг голосувати інакше, ніж викладено в оскаржуваних рішеннях, оскільки підставою для прийняття таких рішень було укладення договорів купівлі-продажу часток інших учасників. ОСОБА_2 таку довіреність ніколи не скасовував, як ніколи і не оспорював численні дії, вчинені представником на підставі вказаної довіреності.
На підставі вказаної довіреності представник позивача в минулому вчиняв як правочини, так і підписував рішення загальних зборів, в подальшому, на підставі вказаної довіреності представник неодноразово звертався до товариства від імені довірителя. Жодних дій по повідомленню товариства чи інших учасників про обмеження повноважень представника, вчинення ним дій поза межами повноважень, до звернення до суду ОСОБА_2 не здійснював.
Крім того, за твердженням відповідача, у 2014 році, після прийняття оспорюваних рішень, ОСОБА_2 видає на того ж ОСОБА_12 нові довіреності - аналогічні по змісту і повноваженнях. Вказана довіреність також не була відкликана довірителем.
Також відповідач наголосив, що доводи позивача про порушення порядку скликання загальних зборів товариства у зв'язку із неповідомленням про такі збори особисто учасника не можуть слугувати належною підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів чи статуту ТзОВ, адже позивач взяв участь у загальних зборах - його права та інтереси представляв представник за довіреністю - ОСОБА_12, право участі якого, як уже зазначалося вище, передбачено у дійсній на момент проведення зборів довіреності. При цьому, жодне право позивача не порушене в результаті прийняття оскаржуваних рішень, а його особистий голос, зважаючи на суть рішень, не міг вплинути на їх прийняття чи неприйняття.
До матеріалів справи відповідач також долучив постанову про закриття кримінального провадження від 21.04.2016р., якою встановлено, що під час одночасних допитів між потерпілими ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_5, а також свідком ОСОБА_7-Р.В., приватним нотаріусом ОСОБА_17 потерпілі визнали той факт, що реалізувати належні їм частки в статутному капіталі ТзОВ «Магік» ОСОБА_5 по номінальній вартості було спільно-досягнутим ними рішенням, що було відображено в протоколі загальних зборів товариства.
Як зазначив відповідач, уповноваження ОСОБА_12 на участь у загальних зборах віл 13.12.2016р. та участь останнього у таких зборах, що підтверджується і рішенням господарського суду м. Львова від 17.11.2016р. у справі № 914/1913/16.
Погодження ОСОБА_2 дій представника на зборах 13.12.2016р. - є беззаперечним доказом подальшого схвалення дій представника від 08.12.2016р. В подальшому, ОСОБА_2 ставив свій особистий підпис під документами, де його частка вказана, як 0,01%, а саме листом-вимогою про доповнення порядку денного зборів від 25 травня 2016 року, що підписана ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_2І, в якій зазначено, що останній володіє часткою 0,01%, а ОСОБА_12 - 3,33%, ОСОБА_11 - 6,66% в Статутному капіталі товариства. При цьому, частки інших учасників на зазначених документах визначені в розмірі, що був затверджений 08.12.2013р. Такі дії є погодженням рішень прийнятих 08.12.2013р. та 13.12.2013р. ОСОБА_12 від імені ОСОБА_2
Також за твердженням відповідача ОСОБА_2 визнавав розмір своєї частки (0,01%) та часток інших учасників згідно рішень від 08.12.2013р. та 13.12.2013р. на зборах 23.06.2016р. шляхом реєстрації через свого іншого представника Шварцмана М, згідно із реєстром учасників ТзОВ «Магік», які з'явилися на загальні збори учасників від 23.06.2016р. При цьому, вже інший представник позивача, що був присутній на відповідних зборах від 23.06.2016р. також не висловлювали заперечень щодо розподілу часток, повноважень повіреного чи загалом - дійсності оскаржуваних рішень чи прийнятої на зборах від 08.12.2013р. редакції статуту товариства.
У 2014 році, після прийняття оспорюваних рішень, ОСОБА_2 видає на того ж ОСОБА_12 нові довіреності - аналогічні по змісту і повноваженнях.
При прийнятті рішення суд виходить і наступного:
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодекс) України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, Інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих па запобігання правопорушенням.
Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64. 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року дав офіційне тлумачення такого змісту.
«частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод;
відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене:
частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі».
Окрім того, Конституційний Суд України в мотивувальній частині цього рішення зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить, загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив:
1.Визнати недійсними рішення, прийняті Загальними зборами учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Магік» 08 грудня 2013 року, оформлені Протоколом № 08/12-2013 від 08.12.2013р.
2.Визнати недійсними зміни до Статуту ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Магік», затверджені Загальними зборами учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Магік» від 08 грудня 2013 року і зареєстровані Державним реєстратором.
Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України..
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
В даному випадку, як було встановлено судом, виходячи із змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач вважає, що відповідач порушив його інтереси, в частині неналежного повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства та позбавлення права на участь в управлінні товариства.
Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України).
Рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Пунктом 2.14. вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України унормовано, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства".
Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є зокрема: прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень про зміну статутного фонду товариства, якщо не дотримана процедура надання учасникам відповідної інформації.
Отже, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Пленум Вищого господарського суду України у постанові N 4 від 25.02.2016р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" у п. 2.13 та 2.14 вказав аналогічне, зокрема зазначив, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"; відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Протокол №8/12-2013 загальних зборів учасників ТзОВ «Магік» від 08.12.2013р. у встановленому порядку підписаний головою, секретарем зборів, учасниками товариства та підтверджує, що на Загальних зборах при прийнятті оспорюваних позивачами рішень були присутні всі учасники (особисто або через представників), які в сукупності володіли 100% голосів ОСОБА_3. Від імені позивача - ОСОБА_2 по довіреності діяв ОСОБА_12, решта учасників (ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11Г.) діяли особисто.
Однак, позивач вважає, що ОСОБА_12 не мав повноважень на участь у зборах від його імені. Загальні збори ТзОВ «Магік» проведені без особистої участі позивача чи його належним чином уповноваженого представника, чим грубо порушено право позивача на участь в загальних зборах товариства і участь у прийнятті відповідних рішень, а отже і право на участь в управлінні товариством в цілому.
У п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” зазначається, що учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам , передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України.
Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.
Відтак, учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Передача учасником (акціонером) своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства, тобто довіреності учасників (акціонерів) повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.
Відповідно до п.12.1, п.12.2 Статуту ОСОБА_3 Загальні збори Учасників складаються з Учасників ОСОБА_3 або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника у Загальних зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників. Учасники ОСОБА_3 вправі передати свої повноваження на Загальних зборах Учасників іншому Учаснику або представникові іншого Учасника ОСОБА_3.
Статтею 58 Закону України “Про господарські товариства” передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.
Таким чином, право участі в загальних зборах, що належить учаснику ОСОБА_3, може бути делеговане представнику (в тому числі і на підставі довіреності), який діє від імені такого учасника.
Згідно ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов”язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору,закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
У ч.3 ст.244 ЦК України зазначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. За змістом цієї норми довіреністю є письмовий документ, що підтверджує повноваження представника діяти від імені довірителя у відносинах з третіми особами.
Згідно ч.5 ст.245 ЦК України в редакції, що діяла на дату прийняття оспорюваних рішень загальних зборів товариства, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.
Довіреність позивача є вчиненою й оформленою належним чином з дотриманням усіх вимог цивільного законодавства щодо форми та інших необхідних реквізитів такого документу: завірена нотаріально, строк дії - три роки, вказана дата її вчинення, вказане місце вчинення, відомості про довірителя та повіреного, обсяг повноважень. За змістом і формою довіреність відповідає не тільки вимогам цивільного законодавства, але і глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, чинного на момент видачі довіреностей.
Оскільки, саме довіреність посвідчує перед третіми особами права повіреного діяти від імені довірителя (ч.3 ст.244 ЦК України), важливим для третіх осіб є визначені в довіреності мета та обсяг повноважень.
Виходячи із змісту довіреності, виданої позивачем ОСОБА_12, метою видачі останньої є представництво інтересів довірителя - ОСОБА_2 саме як учасника товариства, зокрема шляхом прийняття рішень загальних зборів як органу управління товариства, які створюють права та обов'язки для товариства та інших осіб. При цьому слід зазначити, що обсяг повноважень не встановлює конкретних обмежень по діях, які може вчиняти повірений, а навпаки, достатньо деталізує такі дії, допускаючи при цьому, вчинення інших дій, необхідних для досягнення поставленої перед повіреним мети.
Довіреність від 29.04.2011р., якою позивач уповноважує ОСОБА_12 представляти його інтереси як учасника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Магік” та діяти від його імені із наступним обсягом повноважень:
“… управляти та розпоряджатися від його імені корпоративними правами, що належать йому як учаснику (засновнику) ТзОВ “Магік”.
“… представляти інтереси довірителя на загальних зборах ТОВ “Магік”, приймати рішення та голосувати від імені довірителя із будь-яких питань, що попередньо усно узгоджувалися з довірителем, проте без доведення факту такого узгодження третім особам, в тому числі з питань, що пов”язані з майновими правами як учасника ОСОБА_3. Розпоряджатися належними довірителю корпоративними правами (часткою у статутному капіталі) ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Магік” у межах, що допускається чинним законодавством України та статутними документами ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Магік”.
“… підписувати протоколи зборів учасників ОСОБА_3, підписувати нову редакцію Статуту…. Підписувати заяви та /або інші правочини про продаж чи інше оплатне відступлення належної мені частки (або частини від цієї частки) у статутному капіталі ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Магік”.
“… розписуватися на будь яких документах, пов'язаних з цією довіреністю і стосуються управління та розпорядження корпоративними правами”.
“ виконувати всі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду повноважень, які будуть необхідними для правильного й ефективного ведення справ та захисту інтересів як засновника ТОВ “Магік”.
Довіреність посвідчена належним чином приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, ОСОБА_20 та зареєстрована у реєстрі за №279, видана на строк - 3 роки. Тобто, довіреність була належно оформлена та містила необхідні повноваження для прийняття оспорюваного рішення, чим спростовується твердження позивача, щодо нібито відсутності відповідних повноважень у довіреності, яка передбачала право представника ОСОБА_12 приймати оскаржуване рішення від імені учасника (позивача), що підтверджують наведені вище положення з тексту довіреності.
Відтак, повірений мав право приймати участь у зборах та реєструватися від імені довірителя на Загальних зборах при визначенні кворуму таких зборів, оскільки участь в загальних зборах та реєстрація на них є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень та реалізації прав учасників (співзасновників) ОСОБА_3, тобто невід'ємною частиною тих прав, які були надані повіреному довірителем, як представнику учасника товариства, а чинним законодавством України не встановлено жодних особливих вимог до форми та змісту довіреності на участь у загальних зборах господарського товариства.
Законодавство окремо не розмежовує право на участь в загальних зборах та право голосувати на загальних зборах, як і право реєструватися на зборах, які є складовими реалізації права учасника на управління товариством та складовими представництва особи, як учасника ОСОБА_3. Неможливим є прийняти рішення від імені учасника ОСОБА_3 та голосувати на загальних зборах без участі на таких зборах. Для реалізації права голосувати та приймати рішення на загальних зборах від імені учасника особа також повинна обов'язково зареєструватися на зборах.
Згідно п.2 гл.4 розд.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, в довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику. Дії, які належить вчиняти представнику, мають бути правомірними, конкретними та дійсними.
Таким чином, право представника на голосування в загальних зборах чи прийняття рішень, підписання протоколів, згідно довіреностей, було б нездійсненним, а відповідні повноваження такими, які б неможливо було реалізувати, за умови необхідності окремого погодження права на участь та права на реєстрацію учасників, без зазначення таких повноважень буквально в довіреності.
Вказана довіреність передбачає право вчиняти інші дії (на розсуд повіреного) необхідні для представництва прав довірителя саме як учасника товариства. Відтак, оскільки довіреність не вичерпуються виключним переліком повноважень і позивач наділив свого представника ОСОБА_12, правом представляти інтереси, як учасника ТзОВ “Магік”, в тому числі і на загальних зборах ТзОВ “Магік”, приймати рішення та голосувати від імені довірителя із будь-яких питань, підписувати будь-які документи, які будуть необхідні в процесі виконання даної довіреності, а також виконувати інші дії, пов'язані із виконанням такої довіреності, то право на участь в загальних зборах та на реєстрацію на загальних зборах також належить до повноважень представника.
Отже, ОСОБА_12 мав повноваження на участь у Загальних зборах ТзОВ “Магік” від імені позивача, мав право на реєстрацію учасників ТзОВ “Магік” при визначенні кворуму таких зборів, мав право голосувати при прийнятті оспорюваного рішення, а також голосувати за оспорювані зміни до Статуту ТзОВ “Магік”. Це право підтверджене належно, з дотриманням усіх вимог цивільного законодавства, оформленою довіреністю.
Посилаючись на ст.1000 та ст.1003 ЦК України, позивач просить задоволити позов. Однак, приписи вказаних статей ЦК України стосуються змісту довіреності, виданої на підставі договору доручення, в той час як судом не встановлено наявності договірних відносин між представником та довірителями. Доказів зворотнього позивач суду не надав.
Як встановлено судом, довіритель (позивач) не оспорював факт представництва за вказаною довіреністю ОСОБА_12, та дії представника, пов'язані із участю у загальних зборах ТзОВ “Магік” 08.12.2013р. та голосуванням по питаннях порядку денного. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
ОСОБА_2 не відкликав виданої п.Серебрянному Ю.Л. довіреності; не вжив заходів до призупинення/припинення її дії і позбавлення повіреного (тобто ОСОБА_12Л.) повноважень, які перелічені в довіреності; ОСОБА_2 не оспорював факт представництва за вище переліченою довіреністю ОСОБА_12, та дії представника, пов'язані із участю у загальних зборах ТзОВ “Магік” 08.12.2013р. та голосуванням по питаннях порядку денного. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Отже, суд не вбачає обґрунтованими наведені твердження позивача, виходячи із реальних обставин справи, оцінки наявних у справі належним чином оформленої довіреності, яка містить перелік повноважень, що дозволяли представнику позивача ОСОБА_12 представляти інтереси довірителя, як учасника товариства, приймати оскаржуване рішення та, у тому числі, брати участь у загальних зборах ТзОВ “Магік” та реєструватися на таких зборах. При цьому, неналежність виконання своїх обов'язків повіреного перед довірителем не несе юридичних наслідків для третіх осіб.
Щодо підстав визнання недійсними рішень, прийнятих 08.12.2013р. загальними зборами учасників ТзОВ “Магік”, позивач зазначає неповідомлення його, як учасників, про скликання та проведення зборів.
Однак, як встановлено судом, позивач фактично взяв участь в загальних зборах - через свого представника. А порушення процедури скликання загальних зборів саме по собі не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, тим більше, за присутності всіх учасників (особисто або через представників), які під час зборів не висували зауважень до порядку їх скликання та голосували “за” по всіх питаннях порядку денного, також не висували зауважень по суті питань порядку денного, в тому числі щодо відсутності в повіреного права на підписання відповідних документів.
Згідно п.2.13 Постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин”, під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. ВГСУ виділяє безумовні підстави для скасування рішень загальних зборів, та такі, які лише можуть бути підставою для скасування. (ст.ст.59,60 Закону України “Про господарські товариства”).
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв”язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Згідно п.2.14 Постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин”, права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних- зборів, якщо такий учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися до участі у загальних зборах тощо.
Якщо під час розгляду судом буде встановлено факт присутності на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників недійсними ( п.2.27 Постанови Пленуму ВГСУ).
Встановивши факт присутності позивача (через свого уповноваженого представника) на спірних (08.12.2013р.) загальних зборах, навіть за відсутності доказів його повідомлення про проведення зборів, та враховуючи встановлену судом наявність кворуму на спірних загальних зборах, суд приходить до висновку про те, що неповідомлення учасника про проведення загальних зборів в такому випадку не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними, за відсутності безумовних підстав для їх визнання такими.
За змістом протоколу, яким оформлені оспорювані рішення, учасники особисто (або через своїх представників) були присутні на загальних зборах товариства і голосували “за” по всіх питаннях порядку денного. Тобто, доводи позивача про порушення порядку скликання загальних зборів товариства, у зв'язку із неповідомленням про такі збори особисто кожного учасника, не можуть слугувати належною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів чи статуту ТзОВ, позивач брав участь у Загальних зборах - його права та інтереси представляв представник за довіреністю - ОСОБА_12, право участі якого, як уже зазначалося вище, передбачено у дійсній на момент проведення зборів довіреності, яка належним чином була оформлена і завірена нотаріально і його участь (через представника) відображена у Протоколі загальних зборів.
Відповідно до п.12.8 Статуту ОСОБА_3, з питань не включених до порядку денного рішення можуть прийматися за згодою учасників присутніх на зборах. Таким чином, будь-яке питання , що не було включено до порядку денного може бути винесено на голосування безпосередньо на зборах, якщо буде отримана згода інших учасників.
Представник позивача на загальних зборах учасників товариства не висловлював жодних заперечень чи зауважень щодо порядку денного чи повідомлення його чи його довірителя про збори, як і про включення додаткових питань для голосування на зборах, що свідчить про те, що посилання позивача на порушення процедури скликання загальних зборів є безпідставним та таким , що не могло вплинути на прийняті загальними зборами рішення.
Присутність на оспорюваних загальних зборах представника позивача ОСОБА_12, який діяв на підставі довіреності, виданої позивачем, також підтверджує факт обізнаності позивача про проведення спірних загальних зборів (аналогічної правової позиції про те, що факт присутності представника особи на загальних зборах, учасником яких є ця особа, підтверджує факт обізнаності цієї особи про проведення загальних зборів, дотримується Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №910/11794/14).
Згідно з приписами ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься внесення змін до статуту товариства, в тому числі зміна розміру його статутного капіталу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.
ОСОБА_3 зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Пунктом 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" унормовано, що суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за наявності таких умов: - на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; - порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; - відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.
Згідно з п. 14 вказаної постанови пленуму, статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
При цьому, позовна заява не містить викладу підстав та правового обґрунтування необхідності визнання недійсним статуту товариства. Рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Магік” від 08.12.2013р., не підлягають визнанню недійсними з мотивів, на які посилається позивач та з вищенаведених судом підстав, то внесення змін до статуту та викладення статуту в новій редакції на підставі цього рішення не може вважатися неправомірним, у зв'язку з чим, вимога позивачів про визнання недійсним Статуту ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “МАГІК” у новій редакції, затвердженого Загальними зборами учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “МАГІК”, є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 08.12.2013р., задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що позивач не надав доказів та не обґрунтував яким чином оскаржуване рішення порушує корпоративні права останнього, суд прийшов до висновку про відсутність порушення суб'єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у даному спорі.
Судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 28, 33. 34. 44. 48, 49. 82-84 ГПК України суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 13.12.2016р.
Суддя Ділай У.І.