донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
Іменем України
10.05.2007 р. справа №14/258
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
М'ясищева А.М.
суддів
Алєєвої І.В. , Шевкової Т.А.
При секретарі: Жильцовій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача -Пасько М.І. -юрисконсульт, довіреність № 1-220 від 22.09.2006р.
від відповідача -Петров О.В. -головний державний виконавець, довіреність № 3 від 17.04.2007р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Харцизький трубний завод» м.Харцизьк
на постанову
господарського суду Донецької області
від 16.02.2007р.
по справі № 14/258 (суддя Зубченко І.В.)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Харцизький трубний завод» м.Харцизьк
до відповідача - Державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Макіївки
про визнання дій державних виконавців ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод»; відшкодувати збитки, понесені внаслідок неналежного виконання державними виконавцями ДВС у Центрально -Міському районі м. Макіївки своїх посадових обов'язків у сумі 48 381,02 грн.
Відкрите акціонерне товариство “Харцизький трубний завод» м.Харцизьк Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача -Державної виконавчої служби у Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій державних виконавців ДВС у Центрально -Міському районі м.Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод»; зобов'язання ДВС у Центрально -Міському районі м. Макіївки виконати накази Господарського суду Донецької області № 14/347 від 10.09.2004р. та № 6/181 від 30.07.2004р., а до осіб, винних в тяганині та халатному виконанні своїх посадових обов'язків, прийняти заходи дисциплінарного стягнення; відшкодувати збитки, понесені внаслідок неналежного виконання державними виконавцями ДВС у Центрально -Міському районі м. Макіївки своїх посадових обов'язків у сумі 51930 грн.
Поясненнями від 18.09.2006р. позивач в порядку ст. ст. 51, 137 КАС України змінив позовні вимоги в частині розміру збитків та просив стягнути 48 381,02 грн.; а згідно змін до позовної заяви від 07.02.2007р. № 1.5-8/126п просив визнати дії державних виконавців ДВС у Центрально -Міському районі м. Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод»; відшкодувати збитки, понесені внаслідок неналежного виконання державними виконавцями ДВС у Центрально -Міському районі м. Макіївки своїх посадових обов'язків у сумі 48 381,02 грн.
Постановою господарського суду Донецької області від 16.02.2007р. по справі № 14/258 (суддя Зубченко І.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Закрито провадження у справі щодо вимог про визнання дій державних виконавців ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод».
Постанова суду мотивована тим, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Крім того суд не вбачає зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіяними збитками, з огляду на те, що позивач прийняв на себе зберігання майна, яке належить ПП “Онікс», на добровільній основі.
Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання дій державних виконавців ДВС у Центрально -Міському районі м.Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод» повинні розглядатися в порядку, передбаченому ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, тому провадження у справі в цій частині слід закрити в порядку п.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржуючи постанову суду, позивач просить її скасувати та задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач проігнорував вимоги п. 5.8.2 Інструкції “Про проведення виконавчих дій» від 15.12.1999р. № 865/4158, відповідно якого зберігач має право на одержання винагороди за зберігання майна.
Позивач не передбачав, що арештоване майно буде знаходитися в опечатаних кімнатах 19 місяців, що значно перевищує термін здійснення виконавчого провадження та до теперішнього часу буде знаходитися на відповідальному зберіганні позивача.
Посилання суду на те, що на відносини зберігання не поширюється дія ст. ст. 937, 946, 947 ЦК України, спростовується п. 5.8.2 Інструкції “Про проведення виконавчих дій», яким передбачено укладення угод зберігача з державним виконавцем про платне зберігання тільки відповідно до вимог глави 66 ЦК України.
Суд безпідставно зазначив, що ДВС у Центрально-Міському районі м.Макіївки не є належним відповідачем по цій справі, оскільки відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу» вона є єдиним органом, що здійснює своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень.
На підставі неодноразових скарг на дії відповідача вищим органам виконавчої служби, 22.06.2006р. позивач отримав лист-відповідь ДВС Донецької області від 21.06.2006р. № 2-1-322, в якому вказано, що наказ господарського суду Донецької області від 10.09.2004р. по справі № 14/347 про стягнення з ПП “Онікс» на користь позивача дійсно знаходиться на виконанні у відповідача, а арештоване майно вартістю 7 109 грн. 30 коп. дійсно належить ПП “Онікс».
Згідно повідомлення-відповіді № 8193 ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки повідомила позивача про знаходження у неї на виконанні вищевказаного наказу, а виявленого майна боржника ринковою вартістю 7109, 30 грн. - у м. Харцизьку.
Державним виконавцем відповідача Заваквасковим В.В. 25.05.2006р. знято пломби та розкриті арештовані кімнати № 14 та № 22, перевірено речі, які в них знаходяться, в акті опису й арешту майна боржника встановлена схоронність всіх речей у повному обсязі та складено два відповідних акта, які підписані та скріплені печаткою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його дій чи бездіяльності.
Предметом неодноразового звернення позивача до господарського суду за захистом своїх законних прав та інтересів з'явилось не стільки невиконання державними виконавцями своїх професійних обов'язків -виконання наказів господарського суду, а грубі порушення як спеціальних законів, так і загальних норм цивільного і господарського права при здійсненні дій по примусовому виконанню стягнення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2004р. у справі № 14/347 стягнуто з ПП “Онікс» на користь ВАТ “Харцизький трубний завод» грошові кошти в сумі 172 530 грн., витрати за державним митом у сумі 1700 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та 10.09.2004р. видано відповідний наказ.
За заявою стягувача 13.09.2004р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 14/347.
Державним виконавцем 01.10.2004р. складено акт опису та арешту майна серії АВ № 865037 (оригінал серії АА № 545508).
Описане майно згідно додатку до акту прийняте на відповідальне зберігання Алексєєвою І.П., адреса зберігання майна: вул. Патона, 10 кімнати 14, 22 м. Харцизьк.
Внаслідок тривалого знаходження майна в кімнатах готелю “Трубник», який є власністю ВАТ “Харцизький трубний завод» та невиконання наказів господарського суду Донецької області № 14/347 та № 6/181, що позбавило його можливості користуватися цими кімнатами та отримувати відповідні доходи, ВАТ “Харцизький трубний завод» звернулося до господарського суду Донецької області як адміністративного суду із позовною заявою про відшкодування збитків у зв'язку з бездіяльністю державних виконавців.
З урахуванням уточнень до адміністративного позову, ВАТ “Харцизький трубний завод» просить господарський суд визнати дії державних виконавців ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод»; відшкодувати збитки, понесені внаслідок неналежного виконання державними виконавцями ДВС у Центрально -Міському районі м. Макіївки своїх посадових обов'язків у сумі 48 381,02 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2007р., яка набрала законної сили, встановлено, що вимоги позивача про визнання дій державних виконавців ДВС у Центрально -Міському районі м. Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права і інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод», згідно ст.17 Кодексу адміністративного судочинства розглядаються адміністративними судами.
Вимоги позивача про стягнення збитків на суму 48 381 грн. 02 коп. відповідно до вимог ст.21 КАС України розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що вимоги позивача щодо визнання дій державних виконавців ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки такими, що не відповідають діючому законодавству та грубо порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод» повинні розглядатися в порядку, передбаченому ст. 121-1 ГПК України, а провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю в порядку п.1 ст. 157 КАС України.
Посилання господарського суду на те, що оскаржувані дії виконувалися державним виконавцем ВДВС Центрально-Міського РУЮ м.Макіївки, який на момент подання позовної заяви ліквідовано наказом Міністерства юстиції України № 1482/к від 19.08.2005р., який не містить приписів щодо правонаступництва відповідача по відношенню до ВДВС є помилковим, оскільки статтею 181 КАС України встановлена можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби безвідносно до того, який правовий статус мають ці органи на час подання та розгляду відповідного позову.
Крім того, згідно ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2007р. у справі № 14/258 відповідачем у справі є ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки.
Згідно листа № 8193 від 06.07.2006р. (а.с. 59 т.1) Макіївського міського управління юстиції, наказ господарського суду Донецької області про стягнення з ПП “Онікс» на користь ВАТ “ХТЗ» знаходиться на виконанні ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки. Зазначений факт також підтверджено листом ДВС Донецької області № 2-1-322 від 21.06.2006р.
Статтею 1 Закону України “Про державну виконавчу службу» встановлено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень.
Частиною 1 статті 25 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
З матеріалів справи вбачається, що арештоване майно передано на відповідальне зберігання позивача 01.10.2004р., і на теперішній час відповідач доказів зупинення виконавчого провадження та реалізації арештованого майна або звільнення займаних приміщень не надав.
Таким чином, в порушення вимог ч.1 ст.25 вищеназваного Закону виконавче провадження не закінчено, а дії державних виконавців ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки є такими, що не відповідають діючому законодавству та порушують законні права та інтереси ВАТ “Харцизький трубний завод» а його вимога в цій частині позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а постанова господарського суду -скасуванню.
Вимоги позивача про відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання державними виконавцями ДВС у Центрально-Міському районі м. Макіївки своїх посадових обов'язків у сумі 48 381 грн. 02 коп., з яких 6753 грн. 84 коп. -винагорода за зберігання арештованого та описаного майна, 16628 грн. 18 коп. -утримання двох кімнат у 2004-2006 роках та 24999 грн. 00 коп. - оплата позивачем за проживання відрядних у готелі “Централь» м. Донецьк обґрунтовано відхилені господарським судом за недоведеністю з огляду на наступне.
Статтею 86 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що збитки заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
В обґрунтування завданих збитків позивач посилається на те, що описане та арештоване майно не давало можливості позивачу використовувати займані житлові площі кімнат готелю по прямому призначенню, а саме заселяти відрядних та відвідувачів, а за збереження майна він має право на отримання винагороди.
Частиною 1 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно п. 5.8.2 Інструкції про проведення виконавчих дій зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, має право на одержання за зберігання майна винагороду або прибуток від зберігання майна, розмір яких установлюється за угодою зберігача з державним виконавцем, укладеною відповідно до вимог глави 66 Цивільного кодексу України.
Позивач не надав доказів укладення із виконавчою службою угоди про зберігання арештованого майна, а майно (за матеріалами справи) на зберігання прийняв на добровільній основі.
Тому господарський суд дійшов вірного висновку про те, що прийнявши на себе зобов'язання безоплатного та добровільного зберігання арештованого майна, позивач мав би передбачити, що кімнати готелю № 14, № 22 не будуть використовуватись за своїм призначенням, що можливо в майбутньому може спричинити збитки.
Разом з тим, при розрахунку суми понесених збитків по факту неможливості заселення приїжджаючих у 2004 -2006 р.р. в кімнати готелю № 14,22 позивачем не відраховані суми, які він зберіг внаслідок такого зменшення витрат на поточний ремонт, споживання води, вивіз сміття тощо, та не надано доказів необхідності проведення капітального та поточного ремонтів в цих кімнатах.
Надані позивачем докази понесених витрат: платіжні доручення № 7772 від 19.10.2004р. та № 40041 від 17.06.2005р. на загальну суму 24990 грн. за проживання у готелі “Централь» м. Донецьк не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ними не підтверджено факту того, що у позивача виникло зобов'язання по сплаті цієї суми саме у зв'язку з неможливістю розмістити у готелі “Трубник» осіб, які перебували у відрядженні.
Крім того, ним не надані докази того, що неможливість використання саме кімнат №№ 14, 22 у готелі “Трубник», особами яки були у відрядженні та відвідувачів міста, у зв'язку з нестачею місць у готелі (причинний зв'язок), обумовило їх направлення до іншого тимчасового місця проживання -готелю “Централь» м. Донецьк.
Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що не вбачає зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіяними збитками.
Тому постанова господарського суду в цій частині позову є такою, що відповідає приписам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції частково не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 94, 167, 196, ч. 1 п. 3 ст. 198, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Харцизький трубний завод» м. Харцизьк на постанову господарського суду Донецької області від 16.02.2007р. по справі № 14/258 -задовольнити.
Постанову господарського суду Донецької області від 16.02.2007р. по справі № 14/258 скасувати частково.
Визнати дії державних виконавців Державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Макіївки по тривалому зберіганню описаного та арештованого майна у кімнатах № № 14, 22 готелю “Трубник» такими, що не відповідають діючому законодавству та порушують законні права та інтереси відкритого акціонерного товариства “Харцизький трубний завод» м. Харцизьк.
В іншій частині постанову господарського суду Донецької області від 16.02.2007р. по справі № 14/258 залишити без змін.
Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу.
Постанова складена в повному обсязі 15.05.2007 року.
Головуючий: А.М. М'ясищев
Судді: І.В. Алєєва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 1. позивачу
2. відповідачу
3. господарському суду
4. ДАГС
5. у справу