Справа №478/2400/16-а пров. №2-а/478/29/2016
30 листопада 2016 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №275 від 08 листопада 2016 року,
21.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 від 08.11.2016 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення вимог ч.7 ст.96 КУпАП, як таку, що є протиправною та суперечить вимогам чинного законодавства.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., як таку, що є протиправною та суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи в його відсутності. Позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що 24.10.2016 року під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було встановлено, що будівельні роботи на об'єкті «Будівництво будівлі невизначеного призначення розміром 12,4х8,4 за адресою: вул. Миру, 266 в смт. Казанка Миколаївської області» ОСОБА_1 проводяться без відповідних документів, що надають право виконувати такі роботи та без затвердженої проектної документації, що вказує на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП. За вчинення даного порушення відносно гр. ОСОБА_1 24.10.2016 року було складено протокол про адміністративне правопорушення та 08.11.2016 року за результатами його розгляду було винесено постанову, яку вважає законною та винесеною у відповідності до чинного законодавства.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Правовий статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження їх посадових осіб безпосередньо визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» (затвердженою Указом Президента України від 08.04.2011 року №439/2011).
У відповідності до приписів ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до частин першої та другої ст.41 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року №533 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (пункт 15 Порядку №553).
Як передбачено у пунктах 17, 19 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.
Так, 24.10.2016 року, на підставі звернення Казанківської селищної ради Миколаївської області, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2, у присутності ОСОБА_1, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об'єкті «Будівництво будівлі невизначеного призначення» за адресою: вул. Миру, 266 в смт. Казанка.
За результатами перевірки складено Акт перевірки від 24.10.2016 року, яким встановлено порушення ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.ст.7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
На підставі перевірки від 24.10.2016 року, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 прийнято припис від 24.10.2016, яким зобов'язано ОСОБА_1: 1) зупинити виконання будівельних робіт з будівництва будівлі невизначеного призначення розміром 12,4х8,4 на об'єкті «Будівництво будівлі невизначеного призначення за адресою: вул. Миру, 266 в смт. Казанка Миколаївської області»; 2) усунути виявлені під час перевірки від 24.10.2016 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів, що надають право виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво будівлі невизначеного призначення за адресою: вул. Миру, 266 в смт. Казанка Миколаївської області», у порядку встановленому чинним законодавством терміном до 24.01.2017 року.
З постанови №275 від 08.11.2016 року, винесеної головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 вбачається, що за порушення ОСОБА_1, вимог ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст.7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», виявленим під час перевірки 24.10.2016 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено порядок розроблення та затвердження проектної документації.
Відповідно до вимог п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Статтею 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» об'єкт будівництва будівлі невизначеного призначення, за адресою: вул. Миру, 266 в смт. Казанка, належить до незначного класу наслідків СС1 та ІІ категорії складності об'єкту.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факт виконання ним будівельних робіт за адресою: вул. Миру, 266 в смт. Казанка, з будівництва будівлі невизначеного призначення, у відсутності проектної документації та документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.7 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів IІ категорії складності, тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з норм, викладених в ст.71 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, при цьому він має спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що відповідачем згідно вимог ст.71 КАС України представлено суду достатньо доказів, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП, а позивачем в свою чергу не наведено жодних доказів щодо відсутності в його діях складу даного адміністративного правопорушення, тому суд приходить до переконання, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 158-163, 167 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №275 від 08 листопада 2016 року, - відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а відповідач, який не був присутнім у судовому засіданні може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя