Доманівський районний суд Миколаївської області
35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
Справа № 475/796/16-к
Провадження № 1-кп/475/78/16
Провадження слідчих органів № 2016 15 021 0000427
14.12.2016смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілого: ОСОБА_4 ,
підсудного: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІІН НОМЕР_1 , уродженця с.Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, судимого
1) 14.04.2016 р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289, ст.69, ч.2 ст.289, ст.ст.70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
2) 10.06.2016 р. тим же судом за ст.185 ч.3, ч.4 ст.70, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, вчинив злочин за наступних обставин.
04 вересня 2016 р. близько 22 год. ОСОБА_5 на місцевому стадіоні в с.Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області вживав спиртні напої з ОСОБА_8 .
Близько 22.30 год. 04 вересня 2016 р. ОСОБА_5 вирішив заволодіти мотоциклом, належним ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний корисний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 , впевнившись, що його дії є таємними, підійшов до огородженої території домоволодіння ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_2 . На вказаній території знаходився мотоцикл “ИЖ-Ю-4_К”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , 1982 р.випуску, салатового кольору, з переобладнаним двигуном “ИЖ-П3” номером Б172227.
Підійшовши до вказаної території з південно-східної сторони, обвинувачений відчинив прикриту хвіртку та проник на територію домоволодіння, де підійшов до мотоцикла, взяв його за кермо та почав викочувати з території. Підкотивши мотоцикл до металевих воріт, розташованих з північної сторони домоволодіння, зачинених з внутрішньої сторони за допомогою металопластикової труби, відчинив їх та викотив викрадений мотоцикл з вказаної території та покотив у напрямку місцевого відділення пошти, залишивши у такий спосіб місце скоєння злочину та маючи реальну змогу розпорядитися викраденим на власний розсуд.
Внаслідок злочину потерпілому завдано шкоди на суму 3022 грн., яка повністю відшкодована.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України.
Підсудний ОСОБА_5 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю. Пояснив суду, що 04 вересня 2016 р. увечері він вживав спиртні напої з односельцем ОСОБА_8 . Після чого вирішив викрасти мотоцикл у місцевого мешканця ОСОБА_4 . З цією метою він прийшов до його місця проживання в с.Зелений Яр Доманівського району. На територію домоволодіння він проник через хвіртку, яка була прикрита, але не зчинена. Мотоцикл знаходився на подвір'ї, проникнувши на територію домоволодіння він взяв мотоцикл за кермо та відкотив до металевих воріт. Після чого, відчинивши замкнені за допомогою трубки металеві ворота, викотив мотоцикл з подвір'я та почав котити до центру села. Намагався завести мотоцикл, але не зміг. Відкотивши на деяку відстань мотоцикл та не змігши його завести, покинув його серед дороги. Транспортний засіб повернутий потерпілому у тому ж вигляді, що був викрадений. У скоєному розкаюється. Просив суворо його не карати та не позбавляти волі.
Вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, крім його пояснень, підтверджена поясненнями потерпілого та письмовими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 04 вересня 2016 р. у вечірній час йому повідомили про те, що ОСОБА_5 викрав його мотоцикл. Вийшовши на подвір'я, він побачив, що дійсно з двору зник транспортний засіб. Потерпілий зазначив, що у подвір'ї у нього є гараж, в якому він зберігає мотоцикл, проте на момент його викрадення мотоцикл знаходився на подвір'ї. Йому повністю відшкодована завдана шкода, будь-яких претензій до ОСОБА_5 він не має, просив не позбавляти його волі.
Крім усних пояснень підсудного, потерпілого, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Так, з витягу з ЄРДР, рапорту та протоколу прийняття заяви від 05.09.2016 р. встановлено, що 05.09.2016 р. до ЄРДР внесена заява ОСОБА_4 про викрадення з території його домоволодіння належного йому мотоцикла та розпочате кримінальне провадження №12016150210000427.
Залишкова вартість мотоцикла “ИЖ-Ю-4_К”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер рами НОМЕР_3 , 1982 р.випуску, салатового кольору, за висновком товарознавчої експертизи від 06.09.2016 р., проведеної на підставі постанови слідчого про її призначення від 06.09.2016 р., склала 3022 грн.
Вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом та переданий на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_4 .
Доказом вини ОСОБА_5 у скоєнні злочину є протокол проведення слідчого експерименту від 22.09.2016 р. з таблицями зображень за участю обвинуваченого, у ході якого ОСОБА_5 на території домоволодіння ОСОБА_4 показував у який спосіб він викрав мотоцикл. Його пояснення у ході слідчого експерименту узгоджуються з поясненнями даними у судовому засіданні, по суті є аналогічними.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, дослідивши протокол слідчого експерименту, суд приходить до висновку, що кваліфікуюча ознака - проникнення в інше сховище, зазначена обвинуваченням, у ході судового розгляду свого підтвердження не знайшла та підлягає виключенню з обвинувачення.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що подвір'я домоволодіння потерпілого, звідки ОСОБА_5 незаконно заволодів мотоциклом, не можна визнати іншим сховищем. У цьому випадку подвір'я, де знаходився транспортний засіб, є лише місцем, де розташований жилий будинок потерпілого, а не місцем для зберігання транспорту.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №358 від 16.09.2016 р., проведеної на підставі постанови слідчого про її призначення від 08.09.2016 р., ОСОБА_5 на час проведення експертизи та скоєння злочину виявляв ознаки легкої розумової відсталості з поведінковими порушеннями. На момент скоєння злочину він хворобливим розладом психіки не страждав, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. Ступінь вираженості та глибина наявної у нього розумової відсталості та порушень поведінка є такою, що він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення експертизи також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не потребує застосування заходів примусового медичного характеру.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину та особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючу покарання обставини.
Підсудний ОСОБА_5 у період іспитового строку вчинив закінчений тяжкий злочин, переслідуючи корисливий мотив, за місцем фактичного проживання характеризуються позитивно, не потребує лікування від алкоголізму чи наркоманії.
Як обставини, що пом'якшують покарання підсудному, суд бере до уваги відповідно до ч.1 ст.66 КК України: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку. Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає пом'якшуючими обставинами: повне визнання своєї вини, психічний стан здоров'я, відсутність претензій з боку потерпілого.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” №7 від 24.10.2003 року зі змінами, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Враховуючи особу підсудного, тяжкість вчиненого ним злочину, пом'якшуючі та обтяжуючу покарання обставини, вчинення злочину у період іспитового строку, виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах, пов'язаних з ізоляцією від суспільства.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 10.06.2016 р. та остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Речовий доказ: мотоцикл “ИЖ-Ю-4_К”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_4 , залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення його копії, особами, які не були присутні при його оголошенні, в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1