Справа № 127/15189/16-ц
Провадження 2/127/4988/16
07 грудня 2016 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Коберник О.Л.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_5 УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_6» про відшкодування шкоди, -
14.07.2016 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Ухвалою суду від 21.10.2016 року (а.с. 65) залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_6».
Позов мотивований тим, що 13.12.2015 року приблизно о 21.30 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, виїжджаючи на вул. Свердлова в м. Вінниці з житлової зони, в районі будинку № 172, виконуючи маневр лівого повороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги в русі автомобілю марки «Тоуоtа Аvеnsіs», держномер АВ9820ВО, під керуванням ОСОБА_7, який рухався по вул. Свердлова, зі сторони вул. Міліційної, в напрямку вул. ОСОБА_8, внаслідок чого допустив зіткнення із вказаним автомобілем. Після зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2109», автомобіль «Тоуоtа Аvеnsіs» виїхав за межі проїзної частини вул. Свердлова, де допустив зіткнення із належним позивачеві автомобілем «ВМW», держномер АВ0011СВ, який стояв припаркований на стоянці, та який, у свою чергу, зіштовхнувся з автомобілем «Мерседес Віто», держномер ВО9764АВ, який стояв на стоянці припаркований поряд, та заштовхнувся із автомобілем «Мерседес Спрінтер», держномер А02299ВВ, який стояв припаркований поряд на стоянці.
Відповідно до висновку судової експертизи в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ-21093 ОСОБА_2 вбачається невідповідність дій вимогам п.п. 10.1, 10.2 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП. Таким чином, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 10.2 ПДР. Порушення даних правил відповідачем знаходиться в причинному зв'язку з наслідками даної ДТП.
18.05.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010008506 від 14.12.2015 року закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в діях водія ОСОБА_2
Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2016 року № 127/12540/16-п суд встановив у діях ОСОБА_2 ознаки порушення вимог ст. 124 КУпАП, проте провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрив в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до висновку експерта сектору економічних та товарознавчих експертиз відділу інженерно-технічних, економічних та товарознавчих експертиз НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області № 259 від 23.12.2015 року, вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля «ВМW 316», держномер АВ0011СВ, з урахуванням ПДВ, складає 188 391,29 грн. (вартість без ПДВ - 156 992,74 грн.).
На підставі ст.ст. 22, 1187 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача 156 992,74 грн. у відшкодування шкоди, судовий збір та інші документально підтверджені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задоволити у повному обсязі. Суду пояснив, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена, тому він повинен відповідати за завдання шкоди. Наполягав на стягненні визначеної експертом суми відновлювально-ремонтних робіт автомобіля BMW в розмірі 156 992,74 грн. без ПДВ. Також повідомив, що автомобіль на сьогоднішній день не відремонтований, а до страхової компанії ОСОБА_4 не звертався, оскільки обрав спосіб захисту свого права саме шляхом звернення до винної особи.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов не визнав, суду пояснив, що вина відповідача у вчиненні ДТП не доведена належними доказами, крім того, висновок експерта № 259 від 23.12.2015 року про визначення розміру матеріального збитку він вважає необґрунтованим, оскільки експертиза проведена в кримінальному провадженні за постановою слідчого, а не в зв'язку з розглядом справи про відшкодування шкоди. Також просив врахувати, що відповідач є інвалідом третьої групи з дитинства, отримує пенсію по інвалідності в сумі 1130 грн., інших доходів не має.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_5 УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_6» в судове засідання не з'явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи був повідомлений рекомендованою кореспонденцією, однак, про свою участь у справі не заявив, письмових доказів не надав. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
Враховуючи пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 127/12540/16-п про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2016 року, 13.12.2015 року приблизно о 21.30 год. в м.Вінниці по вул. К. Коріатовичів (Свердлова) водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п. 1.5, 10.1, 10.2 ПДР, виїжджаючи на вул. К.Коріатовичів з житлової зони, виконуючи маневр лівого повороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги в русі автомобілю марки «Тоуоtа», держномер АВ9820ВО, під керуванням ОСОБА_7, та допустив зіткнення. Після зупинення автомобіль «Тоуоtа» виїхав за межі проїзної частини, внаслідок чого допустив зіткнення із припаркованим автомобілем «ВМW», держномер АВ0011СВ, який зіштовхнувся з автомобілем «Мерседес» держномер ВО9764АВ, під керуванням водія ОСОБА_9, який був припарковий на стоянці та зіштовхнувся з автомобілем «Мерседес» держномер А02299ВВ, під керуванням водія ОСОБА_10, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
18.05.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010008506 від 14.12.2015 року, постановою слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області Мельничука А.С. закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
На підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів слідчим було встановлено, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.1.5, 2.1Г, 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху і порушення цих правил водієм знаходиться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 111 від 11.02.2016 року, «зіткнення автомобіля НОМЕР_2 та автомобіля НОМЕР_3 сталося на проїзній частині вул. Свердлова м. Вінниці, при цьому слід зазначити, що на момент контактування автомобіль ВАЗ 21-093 не покинув смугу руху в напрямку вул. ОСОБА_8», «в ситуації, яка склалась, водій автомобіля Toyota Avensis ОСОБА_7 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем ВАЗ 21093 шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля Toyota Avensis до смуги руху автомобіля ВАЗ 21093», «в ситуації, яка склалась, в діях водія автомобіля Toyota Avensis ОСОБА_7 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди», «в ситуації, яка склалась, в діях водія автомобіля ВАЗ 21093 ОСОБА_2 вбачається невідповідність дій вимогам п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Постанова слідчого не оскаржена і на підставі постанови 09.06.2016 року був складений протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП.
23.06.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області розглянув справу про адміністративне правопорушення і, вбачаючи у діях ОСОБА_2 ознаки порушення вимог ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрив в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.
Постанова набрала чинності відповідно до постанови Апеляційного суду Вінницької області від 02.08.2016 року.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.04.2014 року (а.с. 9), ОСОБА_4 є власником автомобіля «ВМW», держномер АВ0011СВ.
Таким чином, між сторонами виникли недоговірні зобов'язальні правовідносини, в зв'язку з завданням шкоди джерелом підвищеної небезпеки, тому при вирішенні спору підлягають застосуванню норми глави 82 ЦК України.
За загальним правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_2 вини суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями ст. 212 ЦПК (п. 7 постанови ПВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»).
Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП і завданні ОСОБА_4 шкоди підтверджується сукупністю доказів, які досліджені в судовому засіданні і наведені у рішенні - постановою про закриття кримінального провадження від 18.05.2016 року, висновком судової автотехнічної експертизи № 111а від 11.02.2016 року, постановою у справі про адміністративне правопорушення від 23.06.2013 року та доказами, що містяться в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Заперечуючи наявність вини ОСОБА_2 представник відповідача згідно ст.ст. 57-59 ЦПК України не надав належних доказів в підтвердження заперечень, а відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно висновку експерта сектору економічних та товарознавчих експертиз відділу інженерно-технічних, економічних та товарознавчих експертиз НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області № 259 від 23.12.2015 року вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля «ВМW 316», держномер АВ0011СВ, з ПДВ складає 188 391,29 грн. Розмір матеріального збитку, спричиненого власникові автомобіля «ВМW 316», держномер АВ0011СВ, з ПДВ складає 93 900,00 грн. (а.с. 11-15).
Також експертом визначено, що ринкова вартість автомобіля НОМЕР_4 становить 93 900 грн., а оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу є більшою, проводити ремонт транспортного засобу є економічно недоцільним.
В зв'язку з тим що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля НОМЕР_4 на момент пошкодження, суд вважає необхідним визначити розмір шкоди за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Тому з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 сума матеріального збитку в розмірі 93 900 грн.
Оскільки в судовому засіданні сторони не обговорювали питання щодо визнання транспортного засобу фізично знищеним і відповідні вимоги позивачем не ставились, спір вирішений судом в межах позовних вимог.
При визначенні розміру матеріального збитку суд враховує вимоги ст. 1192 ЦК України та роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року.
Також суд застосовує правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-2808цс15 від 20.01.2016 року, згідно якої право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
Оскільки позов задоволено частково (на 59,09 %) на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог - 927,71 грн. (1570 грн. ? 57,09% = 927,71 грн.).
Керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 93 900 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, а також 927,71 грн. судових витрат.
В решті позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.
Суддя: