ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15220/16-ц
провадження № 2/753/6891/16
"26" вересня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
Встановив:
До Дарницького районного суду м.Києва надійшов вказаний позов.
Вказана заява була подана з недотриманням вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, а саме: не надано документу на підтвердження повноважень представника позивача відповідно до положень ст.42 ЦПК України; не вказано загальної ціни позову; не вказано номерів засобів зв"язку сторін; не вказано поштового індексу адреси реєстрації позивача; в заяві міститься посилання на норми ЦК України щодо нарахування процентів з посиланням на розрахунок пені (а не процентів) і обгрунтування цього відсутнє; відсутнє обгрунтування щодо вимоги про стягнення судового збору в сумі 551 грн. 25 коп.; додатки до позову читаються не у повному обсязі.
Згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вказану заяву було залишено без руху, а заявнику надано строк для виконання зазначених вимог - 5 днів.
Копія вказаної ухвали була отримана 19 вересня 2016 року (згідно з розпискою у рекомендованому листі), проте недоліки позову були усунуті не у повному обсязі.
Так, до Дарницького районного суду м.Києва, зокрема надійшли нові додатки до Заяви ОСОБА_4 від 23 вересня 2016 року, в тому числі, у виді копії квитанції від 29.08.2016 року та від 02.09.2016 року у якості доказу оплати правової допомоги, проте в одному примірнику - всупереч вимогам ч.1 ст.120 ЦПК України (що підтверджується актом Дарницького районного суду м.Києва №47501 від 26.09.2016 року).
Так, щодо ненадання для відповідача копії вказаного звернення, то заявником не враховано, що відповідно до положень ст.120 ЦПК України - позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, позивачем не враховано, що не надання вказаних додатків здійснено без врахування і принципу змагальності сторін (ст.10 ЦПК України), якому кореспондує необхідність здійснення пропозиції відповідачу подати в зазначений строк (в ухвалі про відкриття провадження) письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, що передбачено п.5) частиною 5 ст.122 ЦПК України.
Крім того, до вказаної заяви, додано заяву ОСОБА_4 "Про уточнення до позовної заяви", всупереч імперативним вимогам ст.42 ЦПК України, а саме положенням, якими передбачено наступне.
Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:
1) довіреністю фізичної особи;
2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;
3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Довіреність фізичної особи, яка є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якої прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.
Проте, заявником була долучена незавірена фотокопія договору про надання правової допомоги між "громадянкою" ОСОБА_2 та Адвокатським об"єднанням "ОСОБА_4 і партнери", в якій відсутнє посилання на наявність у ОСОБА_4 повноважень щодо підписання вказаної заяви, при цьому вказана фотокопія не засвідчена підписом ОСОБА_2, а також з наданої фотокопії вбачається, відсутність підпису останнього на сторінках, які містять перелік повноважень виконавця.
Крім того, регламентований ст.42 ЦПК України перелік належних документів, які підтверджують повноваження представника особи у цивільному судочинстві, не передбачає можливості належного підтвердження відповідних повноважень представника шляхом надання вказаної фотокопії відповідних документів. При цьому, ст.42 ЦПК України імперативно встановлює, що саме оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи, проте заявником навіть на вимогу суду не було надано до суду належного документу на підтвердження відповідних повноважень, в тому числі, у вищевказаному порядку, визначеному ст.42 ЦПК України і тому суддя був позбавлений можливості посвідчити копію з нього.
Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
При цьому з положень ч.2 ст.121 ЦПК України вбачається: якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до положень ч.5 ст.121 ЦПК України - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до ст.121 ЦПК України заяву належить повернути.
Керуючись ст.121 ЦПК України,
Ухвалив:
Повернути позов ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя: