30 листопада 2016 рокусправа № 808/30/16(ПР/808/21/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2016р. у справі №808/30/16
за позовом:ОСОБА_1
до: треті особи: про:Державного агентства земельних ресурсів України та Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області визнання протиправним рішення, визнання протиправним та скасування наказу
31.12.2016р. ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України та Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України (далі - кваліфікаційна комісія) , третя особа - Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, про визнання протиправним рішення, визнання протиправним та скасування наказу / а.с. 52, 7-11/, який зареєстровано судом першої інстанції 04.01.2016р.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2016р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №808/30/16 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. у справі №808/30/16 позовна заява ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України та Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України про визнання протиправним рішення, визнання протиправним та скасування наказу - залишена без розгляду /а.с. 110-111 том 2/.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р. у справі №808/30/16 апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. у справі №808/30/16 скасована, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи / а.с.157 том 2/
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2016р. у справі №808/30/16 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено третю особу у справі - Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, правонаступником - Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області / а.с. 178 том 2/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що він є сертифікованим інженером-землевпорядником, про що йому було видано відповідний сертифікат №010051 від 16.05.2013р., наказом Державного агентства земельних ресурсів України №84 від 02.04.2015р. цей сертифікат було анульовано, підставою для анулювання сертифікаті у наказі відповідача зазначено - ч. 19 ст.66, ч.3 ст.66-1, ч.3 ст.68 Закону України «Про землеустрій», п.3.20 «Порядку роботи кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста» та подання кваліфікаційної комісії про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників №15/429-430 від 30.03.2015р.. З отриманого позивачем витягу з Протоколу засідання №3 від 26.03.2015 кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України йому стало відомо, що підставою для розгляду питання про анулювання кваліфікаційного сертифіката став лист Держземагентства України №32-28-0.23-4524/2-15 від 06.03.2015р. про порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог законодавства, також згідно витягу кваліфікаційна комісія приймала рішення на підставі негативних висновків державної експертизи землевпорядної документації, як свідчення грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, але при цьому кваліфікаційна комісія Державного агентства земельних ресурсів України обмежилася формальним розглядом листа Держземагентства України №32-28-0.23-4524/2-15 від 06.03.2015р. і не вжила будь-яких заходів щодо перевірки обставин, які викладені у висновках експертиз, їх достовірність, не дослідила самі висновки та матеріали, які лягли в їх основу, не з'ясувала думку інженера-землевпорядника та наявність його вини у зафіксованих порушеннях. Позивач вважає, що такий формальний підхід до розгляду питання про анулювання кваліфікаційного сертифіката призвів до помилкового висновку кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України про наявність в діях ОСОБА_1 грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, яке у подальшому стало підставою для прийняття Державним агентством земельних ресурсів України наказу №84 від 02.04.2015р. в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №010051 від 16.05.2013р. інженера-землевпорядника ОСОБА_1 Тому позивач просив суд визнати протиправним рішення кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України викладене у формі протоколу засідання №3 від 26.03.2015р. щодо звернення до Держземагентства України із поданням про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката №010051 від 16.05.2013 інженера-землевпорядника ОСОБА_1, визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №84 від 02.04.2015р. «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №010051 від 16.05.2013 інженера-землевпорядника ОСОБА_1
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2016р. у справі №808/30/16 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України та Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання протиправним рішення, визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено. (головуючий суддя Прасов О.О. ) / а.с. 222-227 том 2/.
Позивач, не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2016р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 233-235 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 21.09.2016р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги.
Відповідач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 1-17 том 3/, заперечував проти доводів апеляційної скарги, та посилаючись на те, що судом першої інстанції було з'ясовано усі обставини справи, надано належну оцінку усім наданим сторонами у справі доказам та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 21.09.2016р. залишити без змін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 21.09.2016р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 21.09.2016р. у даній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 16.05.2013р. видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №010051 / а.с. 12 том 1/
Також судом встановлено, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України №84 від 02.04.2015р. вищезазначений кваліфікаційний сертифікат позивача було анульовано /а.с. 17 том 1/.
З наданої суду ксерокопії вищезазначеного наказу / а.с. 17 том 1/ вбачається, що наказ відповідачем у справі прийнято на підставі подання кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників №15/429-430 від 30.03.2015р. / а.с. 20 том 1/, яке у свою чергу прийнято відповідно до рішення кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України, яке оформлено у вигляді протоколу засідання кваліфікаційної комісії №3 від 26.03.2015р. / а.с. 18-19 том 1/.
Відповідно до витягу з протоколу засідання кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України №3 від 26.03.2015р. / а.с. 18-19 том 1/ відповідачем було розглянуто лист Держземагентства України від 06.03.2015р. №32-28-0.23-4524/2-15 про порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 вимог законодавства, та інформацію щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованими інженерами-землевпорядниками, за участі яких документація із землеустрою була оцінена негативно за підсумковою оцінкою результатів державної експертизи і за результатами розгляду комісія ухвалили звернутися до Держземагентства України із поданням про позбавлення кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників , у тому числі ОСОБА_1 (сертифікат №010051 від 16.05.2013р., і це рішення було у подальшому реалізовано шляхом звернення з відповідним подання за №15/429-430 від 30.03.2015р. до Державного агентства земельних ресурсів України / а.с. 20-21 том 1/.
З листа Держземагентства України №32-28-0.23-4524/2-15 від 06.03.2015р. / а.с. 76-77 том 1/ вбачається, що за результатами проведення Держземагентством України та його територіальними органами обов'язкової державної експертизи документації із землеустрою видано висновки державної експертизи землевпорядної документації, за підсумковою оцінкою якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оцінені негативно, у зв'язку з чим направляється на розгляд кваліфікаційної комісії інформація щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованими інженерами-землевпорядниками, за участі яких комендація із землеустрою оцінена негативно за підсумковою оцінкою результатів державної експертизи - 32 за списком - ОСОБА_1 , позивач у даній справі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у справі був відповідальним за дотримання законодавства при виконанні робіт із землеустрою під час розроблення Веселівським РВ ЗРФ «Центр державного земельного кадастру» на замовлення ОСОБА_2 проекту землеустрою «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» (для ведення фермерського господарства), зазначені обставини підтверджуються наданими суду належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи / а.с. 180-229 том 1/ та не заперечувались представниками осіб, які беруть участь у розгляді справи, Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області здійснено державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,7303 га у власність громадянину України ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на підставі наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №140 від 25.06.2008р. «Про заходи щодо посилення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері здійснення державної експертизи» /а.с.116-117 том 1/ , та в ході проведення цієї експертизи були встановлені чисельні порушення вимог чинного законодавства розробником цього проекту - інженером землевпорядником ОСОБА_3, що і було відображено у висновку державної експертизи землевпорядної документації №327 від 11.12.2014р., який видано Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, яким також проект землеустрою було визнано таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам та правилам і оцінюється негативно. / а.с.36 том 1/.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, позивачем та його представником не було надано суду належних письмових доказів щодо звернення ними до відповідного органу з метою спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації №327 від 11.12.2014р., який видано Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області та результатів розгляду таких звернень, як і не було надано доказів проведення повторної експертизи та її результатів.
За відсутності результатів повторної експертизи та спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації №327 від 11.12.2014р., повинні бути реалізованими заходи, передбачені Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
Жодних обов'язкових процедур у вигляді опитування розробника об'єкту експертизи, отримання від нього додаткових пояснень та документів, на яких наполягає позивач та представник позивача, під час здійснення державної експертизи землевпорядної документації Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не передбачено.
Відповідно до п. «а» ч.2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій», розробники документації із землеустрою зобов'язані: дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
Отже, з урахуванням результатів державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,7303 га у власність громадянину України ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації №327 від 11.12.2014р., та приписів ст.28 Закону України «Про землеустрій» суд вважає, що ОСОБА_1 повинен був понести відповідальність.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачі у справі, які у спірних правовідносинах виступають у якості суб'єктів владних повноважень, під час прийняття рішення кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України викладене у формі протоколу засідання №3 від 26.03.2015р. щодо звернення до Держземагентства України із поданням про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката №010051 від 16.05.2013 інженера-землевпорядника ОСОБА_1, наказу Державного агентства земельних ресурсів України №84 від 02.04.2015р. «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №010051 від 16.05.2013р. інженера-землевпорядника ОСОБА_1 діяли в межах повноважень та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, під час прийняття відповідачами у справі рішень, які є предметом оскарження у справі, не було порушено порядку(процедури) прийняття рішень, що свідчить про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив правильний висновок стосовно того, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог через їх недоведеність та безпідставність.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення постанову суду першої інстанції від 21.09.2016р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2016р. у справі №808/30/16 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку ста строки встановлені ст. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено - 12.12.2016р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко