"13" грудня 2016 р.справа № 205/5011/16-а (2-а/205/5011/16-а)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську
на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровську від 15 липня 2016 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
29 червня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровську з адміністративним позовом до відповідача Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську (далі по тексту - Правобережне об'єднане УПФУ в м. Дніпропетровську) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровську від 15 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач Правобережне об'єднане УПФУ в м. Дніпропетровську оскаржило її в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Дніпропетровську до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою (клопотання апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську про звільнення апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську, суддею не задоволено).
Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року апеляційна скарга Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року залишена без руху, у зв'язку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та апелянту Правобережному об'єднаному УПФУ в м. Дніпропетровську надано строк до 10 грудня 2016 року на їх виправлення, а саме: апелянту Правобережному об'єднаному УПФУ в м. Дніпропетровську пропонувалось в строк до 10 грудня 2016 року надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою на суму 606 грн. 32 коп. на підтвердження сплати судового збору.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року в строк до 10 грудня 2016 року апелянтом Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Дніпропетровську не виконана, зазначені недоліки в строк до 10 грудня 2016 року апелянтом Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Дніпропетровську не усунені, клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську на адресу суду апеляційної інстанції станом на 13 грудня 2016 року не надійшло.
Разом з тим, 06 грудня 2016 року від апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення, на думку апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську, недоліків апеляційної скарги, однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Дніпропетровську знов ж таки не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою на суму 606 грн. 32 коп. на підтвердження сплати судового збору.
Натомість, клопотання апелента Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06 грудня 2016 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт Правобережне об'єднане УПФУ в м. Дніпропетровську звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про відстрочення апелянту Правобережному об'єднаному УПФУ в м. Дніпропетровську сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що апелянт Правобережне об'єднане УПФУ в м. Дніпропетровську є неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору в повному розмірі, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Пенсійного фонду України, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у зв'язка з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Пенсійного фонду України передбачені не були.
Розглянувши клопотання апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06 грудня 2016 року, про відстрочення апелянту Правобережному об'єднаному УПФУ в м. Дніпропетровську сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.
Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Пенсійного фонду України були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.
З огляду на викладене, апелянт Правобережне об'єднане УПФУ в м. Дніпропетровську не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Посилання апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську в своєму клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06 грудня 2016 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.
Водночас, апелянтом Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Дніпропетровську не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.
Суддя критично оцінює надане апелянтом Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Дніпропетровськ клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06 грудня 2016 року, про відстрочення апелянту Правобережному об'єднаному УПФУ в м. Дніпропетровська сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт Правобережне об'єднане УПФУ в м. Дніпропетровська виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровська, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, наведені в клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06 грудня 2016 року, підстави для відстрочення сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровська на адресу суду апеляційної інстанції станом на 13 грудня 2016 року не надійшло.
Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою на суму 606 грн. 32 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 13 грудня 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.
За таких обставин апеляційна скарга Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту Правобережному об'єднаному УПФУ в м. Дніпропетровську.
Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровську від 15 липня 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути апелянту Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Суддя Т.С. Прокопчук