Справа № 344/12578/16-а
Провадження № 2-а/344/575/16
06 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.,
за участі секретаря Прокопів С.Р.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_3 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
в позові вказано, що постановою відповідача від 12/09/2016 р. накладено на позивача штраф за порушення правил розміщення реклами в сумі 1360 гривень. Однак позивачка не є службовою чи посадовою особою на підприємстві, до її посадових обов'язків не входить контроль за розміщенням реклами, дотримання вимог щодо розміщення реклами, на засідання адміністративної комісії позивачку не запросили, про нього не повідомили, позбавили можливості подати свої заперечення пояснення, надати докази. Тому позивач просила суд скасувати постанову про накладення штрафу, а справу закрити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, що в ньому зазначені та надав пояснення про те, що інспектор прийшов із готовим протоколом, в який тільки вписав інформацію про позивачку та повідомив, що протокол складено щодо неї, оскільки нікого іншого в приміщенні немає; відповідно до змісту КУпАП повідомлення має бути вручено, а не відправлено; повідомлення про засідання позивачка не отримувала.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила позов з тих підстав, що інспектор склав протокол на позивачку, оскільки вона не повідомила про те, що не є відповідальною за розміщення реклами, а директора немає; виклик на засідання комісії було направлено; відповідачем розглянуто протокол і тому ухвалено постанову; на час складення протоколу позивач не вказала на його заперечення.
Судом встановлено наступні обставини.
08/08/2016 р. сектором нагляду відділу Муніципальної інспекції з благоустрою складено протокол №499 за ст. 152 КУпАП щодо позивачки за порушення нею порядку розміщення вивісок по вул. Незалежності 34А.
12/09/2016 р. відповідачем ухвалено постанову №10/469, якою накладено штраф у сумі 1360 на позивача за порушення правил розміщення вивісок та порядку розміщення зовнішньої реклами по вул. Незалежності 34А в м. Івано-Франківськ за ст. 152 КУпАП.
В ст. 152 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до посадової інструкції позивачки в приватному підприємстві «Здорова родина» вона працює маркетологом, до її посадових обов'язків не входить дотримання на підприємстві державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Суб'єктом відповідальності за ст. 152 КУпАП є посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.
Суду не надано доказів того, що позивачка є посадовою особою за місцем роботи або суб'єктом підприємницької діяльності.
Суду не надано доказів того, що до службових обов'язків позивачки входить забезпечення не порушення її роботодавцем державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В п. 1 ст. 69 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі …, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому доказування не здійснюється на припущеннях, припущення не спростовуються іншими припущеннями.
Відповідно до п. 2 ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до національного законодавства та практики ЄСПЛ в справах “Танрікулу проти Туреччини” і “Ґюль проти Туреччини” та інших відповідач повинен був вжити усі необхідні засоби для встановлення винуватої особи.
Положення законодавства щодо презумпції невинуватості у вчиненні правопорушення передбачає обов'язок для відповідача спростувати сумніви щодо вини позивача, які підлягають тлумаченню судом на його користь, відповідно до положення ст. 62 Конституції України та рішення Конституційного суду у справі №1-34/2010 від 22 грудня 2010 року з цього приводу та усталеної практики Європейського суду з прав людини.
Так само відповідно до змісту КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247) ; справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249) ; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини відповідачем з урахуванням принципу “раціонального сумніву” повинно бути доведено правові підстави для реалізації наданих йому повноважень щодо приятгнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень КУпАП та КАС України обов'язок доказування спірних обставин та спростування зазначених позивачем сумнівів покладено на відповідача. Проте суду не надано доказів, що відповідачем було вичерпано можливі засоби доказування.
За вказаних обставин перед судом однозначно не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, вказані ним сумніви не спростовано, не надано доказу того, що було вичерпано можливі засоби доказування і вчинено усі можливі дії, передбачені законодавством для відповідача щодо встановлення фактичних обставин спору.
В ст. 162 КАС України встановлено повноваження адміністративного суду при вирішенні справи по суті, до яких не віднесено закриття провадження.
В ст. 247 КУпАП не передбачено правових підстав для закриття провадження за даних обставин.
Так само в постанові Верховного Суду України від 23 червня 2015 року №802/3531/14-а вказано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.78 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з… питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, до повноважень якого належить притягнення особи до відповідної відповідальності.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
адміністративний позов задовольнити частково;
поновити строк звернення до суду в цій справі;
скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради №10/469 від 12/09/2016 р. про накладення на ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу в сумі 1360 гривень за ст. 152 КУпАП;
в іншій частині позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту проголошення.
Головуючий суддя С.О. Бородовський