Справа № 340/507/16-ц
Номер провадження № 2/340/269/16
13 грудня 2016 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,
з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом до відповідача. Позовні вимоги мотивує тим, що одружилася із відповідачем 25.09.2010 року. Від спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В якості підстав розірвання шлюбу наводить те, що спільне життя з відповідачем не склалося, вони втратили почуття любові та поваги. З листопада минулого року вони живуть окремо, в різних містах. Відповідач має іншу сім'ю та жінка з якою він живе чекає на дитину. На даний час відповідач не цікавиться їхньою спільною дитиною, не надає в необхідній мірі коштів на утримання дитини. Подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе, оскільки це суперечить її інтересам, а тому просить шлюб розірвати, сина залишити проживати з нею та стягнути з відповідача на її користь на утримання сина аліменти у розмірі 40% з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення ним повноліття та судові витрати.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду листа, в якому зазначив, що причиною розпаду сім'ї послужило те, що позивачку під час їхнього спільного проживання не влаштовувало матеріальне становище, а тому вона поїхала на заробітки до Польщі. Він намагався зупинити її, просив щоб вона залишилася, однак вона знялась з реєстрації місця проживання та забравши сина поїхала додому в Івано-Франківську область. Під час її перебування за кордоном, він кожних вихідних спілкувався з сином по телефону та щомісяця надсилав йому по 1000,00 грн. На день народження сина 24 серпня вислав 2000,00 грн. на подарунок. Не приїздить до сина через відсутність порозуміння з позивачкою та далекою відстанню. Не заперечив проти розірвання шлюбу, що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів, то просив суд при визначенні їх розміру, врахувати ст. 182 СК України та те, що на його утриманні перебувають непрацездатні батьки - ОСОБА_4 ,1954 року народження та ОСОБА_5 , 1951 року народження, а також на даний час він має на утриманні ще і малолітню дитину ОСОБА_6 ,2016 року народження. У зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі за контрактом та не може залишити межі свого гарнізону, просить справу розглянути без його участі. Крім цього зазначив, що згоден оплатити судовий збір, але не послуги на правову допомогу.
Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу, оскільки з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що подружні стосунки сторони фактично припинили та позивачка наполягає на розірваннні шлюбу. При таких обставинах суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, а тому шлюб слід розірвати.
Вирішуючи питання проживання дитини, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України згідно якої місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Оскільки син сторін по справі не досяг віку, зазначеного в цій статті, то в силу ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання визначається за згодою батьків. Спору про місце проживання сина між сторонами немає, а тому його слід залишити проживати з матір'ю.
Позивачка в судовому засіданні ствердила, що відповідач не цікавиться життям та здоров'ям сина, не бажає приймати участі у його вихованні, жодних коштів на його утримання не надає, хоча має можливість таку допомогу надавати, так як офіційно працює та отримує заробітну плату.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, у ч. 2 ст.51 Основного Закону зазначається, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини/аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька і /або/ у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом встановлено, що відповідач офіційно працює та отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою, виданою Херсонським обласним військовим комісаріатом 21.10.2016 року за вих.№6/11002 із якої видно, що ОСОБА_2 проходить військову службу в Херсонському військовому комісаріаті за контрактом та розмір його заробітної плати становить в середньому 10000,00 грн., а також має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області 14.11.2016 року).
Таким чином, оцінивши досліджені по справі докази, враховуючи матеріальне становище сторін по справі, інші обставини, що мають істотне значення, а також наявність на утриманні у відповідача малолітньої дитини суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення аліментів слід задовольнити частково та призначити стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно із ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України та на підставі ст. ст. 104, 110, 112, 113, 160,180-182,184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 25 вересня 2010 року у Буковецькій сільській раді Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис №3-розірвати.
Сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за спільною згодою батьків -залишити на проживання при матері ОСОБА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Бериславським РС УДМС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки села Черетів Верховинського району Івано-Франківської області аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 27.09.2016 року та продовжувати до досягнення сином повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Бериславським РС УДМС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки села Черетів Верховинського району Івано-Франківської області судові витрати, а саме: 551,20 грн. судового збору, сплаченого нею з позовної вимоги про розірвання шлюбу та 500,00 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Бериславським РС УДМС України в Херсонській області 551,20 грн. судового збору на користь держави з позовної вимоги про стягнення алментів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення суми аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : ___________________ Атаманюк Р.І.