Провадження № 11-кп/774/2194/16 Справа № 208/4843/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
14 грудня 2016 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016040800001957 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 на вирок Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеність вини у скоєнні злочину та кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень, в іншій частині вирок залишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_7 у виді 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що не передбачено як санкцією ч. 1 ст. 164 КК України так і ст. 51 КК України, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначено покарання у виді 100 НМДГ, що становить 1 700 гривень.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 липня 2010 року зобов'язаний до сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь його матері ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітної плати, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття, починаючи з 18 лютого 2010 року.
Однак, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про свій обов'язок утримання дитини шляхом виплати аліментів, будучи попередженим державним виконавцем Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ про кримінальну відповідальність 25 серпня 2010 року за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, допустив заборгованість зі сплати аліментів.
ОСОБА_7 за період з жовтня 2015 року по червень 2016 року повинен сплачувати аліменти в наступному розмірі: за жовтень 2015 року - 992 гривні, за листопад 2015 року - 992 гривні, за грудень 2015 року - 992 гривні, за січень 2016 року - 1 035 гривень, за лютий 2016 року - 1 035 гривень, за березень 2016 року - 1 035 гривень, за квітень 2016 року - 1 035 гривень, за травень 2016 року - 1 035 гривень, за червень 2016 року - 1 035 гривень.
ОСОБА_7 , будучи працездатною особою, знаючи про обов'язок зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів, злісно ухилявся від сплати аліментів за період часу з 01 жовтня 2015 року по 01 липня 2016 року та допустив заборгованість зі сплати аліментів за 9 місяців, або у твердій грошовій сумі 9 186 гривень.
Кримінальне провадження розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги, обвинуваченого, який не мав заперечень щодо вимог за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали кримінального провадження та частково їх дослідивши, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за кримінальним законом та доведеність його вини в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Доводи апеляційної скарги, поданої прокурором щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів вважає такими, що знайшли підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.
Як вбачається з резолютивної частини вироку, ОСОБА_7 визнанно винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і призначено останньому покарання у вигляді 100 НМДГ, що становить 1 700 гривень.
Санкція частини 1 статті 164 КК України передбачає покарання у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправних робіт на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років.
Частиною 1 статті 65 КК України та абзацом 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Однак суд першої інстанції не врахував вимоги ст.51 КК України, яка передбачає виключний перелік видів покарань, що можуть бути застосовані до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, а також санкцію ч. 1 ст. 164 КК України, якою передбачено можливість призначення за цей злочин таких видів покарань, як штраф, громадські роботи, виправні роботи, обмеження волі, та призначив обвинуваченому ОСОБА_7 покарання без зазначення його виду, вказавши при цьому лише його розмір, у зв'язку з чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що полягає у неправильному тлумаченні закону, яке суперечить його точному змісту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Пункт 3 частини 1 статті 413 КПК України передбачає, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою, зокрема, скасування судового рішення, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
З урахуванням вищезазначеного, вирок Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню в частині призначення покарання на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 3 ч. 1 ст.413 КПК України з ухваленням свого вироку в цій частині.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року- задовольнити.
Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Негайно після проголошення вручити копію вироку обвинуваченому, прокурору.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4