Справа № 197/1065/16-к
Номер провадження № 1-кп/197/118/16
14 грудня 2016 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040740000182 від 09.02.2016 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, неодруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, раніше судимого: 24.12.2008 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки 6 місяців; 30.09.2009 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 16.09.2011 року на підставі ст. 3 п. А Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, 2012 року народження, та 2016 року народження, освіта середня спеціальна, не працюючого, раніше судимого: 01.03.2004 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст. 69, 307 КК України до 3 років обмеження волі, звільнений 17.11.2004 р за ст. 82 КК України невідбуте покарання 1 рік 5 місяців 25 днів обмеження волі замінено на виправні роботи з утиманням 10%; 16.11.2005 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 10 днів позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково 27.06.2008 року на не відбутий термін покарання 1 рік 2 місяці 16 днів; 03.03.2011 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 07.04.2015р. по відбуттю покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України,
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи повторно, 24 січня 2016 року в денний час доби знаходились в квартирі АДРЕСА_3 , де ОСОБА_8 продемонстрував ОСОБА_7 відеозапис, отриманий ним від ОСОБА_9 , із зображенням статевого акту у відношенні малолітньої дитини з чоловіком відомим їм як ОСОБА_10 . Після перегляду відеозапису у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник єдиний злочинний умисел, направлений на пред'явлення вимоги передачі грошових коштів близькими родичами вказаного чоловіка, зображеного на відео, за нерозповсюдження відомостей, які його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, тим самим вступили у злочинну змову між собою.
Після того, цього ж дня, близько 10:00 години ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , з метою вимагання грошових коштів достовірно знаючи, що чоловік на прізвище ОСОБА_11 мешкає у с. Тихий Став Широківського району Дніпропетровської області, на автомобілі «Део Ланос» під керуванням ОСОБА_8 прибули до вказаного населеного пункту, де ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ввірвавшись до подвір'я будинку АДРЕСА_4 , керуючись єдиним злочинним умислом, умисно, протиправно, із корисливих спонукань, із погрозою застосування насильства яке є небезпечним для життя потерпілого та погрозою знищення майна, супроводжуючи це демонструванням і розмахуванням предметів у вигляді дерев'яної битки та саперної лопатки, тримаючи їх у руках, зажадали від ОСОБА_12 інформацію відносно місцезнаходження її сина ОСОБА_11 , супроводжуючи це погрозою позбавлення життя ОСОБА_11 та спалення будинку останніх. В цей же час до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_13 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи протиправність своїх дій, погрожуючи застосуванням насильства яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, за нерозповсюдження відомостей про дії неправомірного характеру ОСОБА_11 та неповідомлення до правоохоронних органів про такі дії, стали вимагати у ОСОБА_13 , грошові кошти в сумі 40000 гривень, при цьому в підтвердження виконання своїх погроз, ОСОБА_8 , наніс ОСОБА_13 дерев'яним предметом один удар в область лівого передпліччя ОСОБА_13 , завдавши фізичний біль ОСОБА_13 , який в свою чергу сприймаючи такі погрози реально, побоюючись за своє здоров'я та здоров'я матері, зателефонував своїй сестрі ОСОБА_6 , та повідомив про необхідність сплати коштів в сумі 40000 гривень.
В цей же день 24.01.2016 року, близько 11:00 години до вказаного домоволодіння приїхала ОСОБА_6 , у якої ОСОБА_7 та ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел на вимагання коштів, наполегливо стали вимагати кошти, за нерозповсюдження відомостей щодо її брата ОСОБА_11 , на що остання реально сприймаючи протиправну поведінку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , знаючи про погрози брату та матері, погодилась на їхні умови, та в цей же день 24.01.2016 року близько 14:00 години, ОСОБА_6 передала ОСОБА_8 та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 40000 гривень.
Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, чим спричинили ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану суму, розпорядившись грошима на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та підтвердив час, місце, спосіб та обставини вчинення злочину, викладеного у обвинувальному акті, при цьому пояснив, що ОСОБА_14 показав йому відео зі статевим актом за участю дитини та ОСОБА_15 , він запропонував знайти ОСОБА_15 , поїхали в с. Тихий Став, там були мати ОСОБА_15 та брат ОСОБА_16 , він запропонував, щоб не розповсюджувати відео, передати їм 40000 грн., ОСОБА_16 зателефонував сестрі, потім сестра привезла їм 40000 грн., він пропонував ОСОБА_17 половину, а той взяв 200 грн. за паливо. В дворі він держаком від лопати вдарив по огорожі. Він просив ОСОБА_18 організувати їм зустріч з ОСОБА_19 , той погодився, вимагали гроші він та ОСОБА_20 . Зараз повернули потерпілій 40000 грн., просить пробачення у потерпілої.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та підтвердив час, місце, спосіб та обставини вчинення злочину, викладеного у обвинувальному акті, при цьому пояснив, що в січні 2016р. йому знайома показала відео з порно за участю ОСОБА_15 , щоб він передав поліції, він це відео показав ОСОБА_21 , який запропонував вимагати за відео гроші, він погодився. Приїхали в село, вийшов молодший брат, питали, де старший брат ОСОБА_19 , вони йому казали, що якщо це відео всі побачать, то їм хату спалять і вб'ють, також була присутня мати ОСОБА_22 . Молодший брат подзвонив сестрі, вони поїхали на район, потім другий раз до села, просив ОСОБА_23 знайомого ОСОБА_18 організувати зустріч з ОСОБА_19 , другий раз до села поїхали він з ОСОБА_24 , а також ОСОБА_25 , гроші вимагали тільки вони з ОСОБА_24 , гроші 40000 грн. сестра передавала ОСОБА_26 , з цих грошей він взяв 200 грн. на бензин. Він у дворі вдарив ОСОБА_27 .Зараз повернули потерпілій 40000 грн., просить пробачення.
Також вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, повністю підтверджується показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 .
Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що 24.01.2016р. їй зателефонував брат ОСОБА_16 , що його б'ють, вимагають гроші, вона з цивільним чоловіком їхали до с. Тихий Став, в с. Олександрії зустріли ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , ті показували їм відео, вимагали 40000 грн, вони роз'їхались, вона з чоловіком поїхала до с. Тихий Став, потім приїхали ОСОБА_29 та ОСОБА_31 з ОСОБА_32 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 вимагали гроші за те, щоб відео далі нікуди не пішло, щоб її брата ОСОБА_15 не чіпали, вона 40000 грн. передала ОСОБА_29 , а той флешку, ОСОБА_25 гроші не вимагав, а пропонував ОСОБА_29 про це писати розписку. Зараз гроші їй повернули повністю, не наполягає на суворому покаранні.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він є братом потерпілої, 24.01.2016р. в першій половині дня в їх двір в с. Тихий Став, зайшли ОСОБА_29 з лопатою та Грусс з бітою, Грусс кричав, що вони покривають брата, вдарив його бітою, Грусс показував відео, там була маленька дівчинка з чоловіком, ОСОБА_29 сказав, щоб заплатили 40000 грн. і вони віддадуть флешку з відео, він подзвонив сестрі, ОСОБА_29 з Груссом від'їхали, приїхала сестра, потім ОСОБА_29 і Грусс приїхали з ОСОБА_33 , який товаришував з його братом ОСОБА_19 , ОСОБА_29 і Грусс вимагали гроші, сестра передала ОСОБА_21 40000 грн, він знімав це на відео.
Свідок ОСОБА_34 суду показав, що він проживає з потерпілою ОСОБА_6 в цивільному шлюбі, в січні 2016р. брат ОСОБА_16 подзвонив ОСОБА_35 , що хлопці приїхали вимагати гроші, по дорозі в с. Тихий Став вони зустрілися, ОСОБА_29 і Грус були з бітою, показували відео, вимагали 40000 грн. Потім в с. Тихий Став ОСОБА_36 передавала їм гроші, він при цьому присутній не був.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що в січні 2016р. до неї у двір приїхали двоє хлопців з бітою, лопатою, розмахували телефоном, казали спалять хату, зайшов її син ОСОБА_16 , його вдарили бітою, потім їй стало погано.
Суд, приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи визнаються сторонами, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 себе винуватими за ч.2 ст. 189 КК України визнають повністю, підтверджують всі обставини скоєння кримінального правопорушення, та з'ясувавши, що обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, що дає підстави не сумніватися у добровільності їх позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів (показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ), письмових доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливим обмежитися допитом обвинувачених, потерпілої, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , письмовими матеріалами, які характеризують особу обвинувачених та щодо речових доказів.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення, яке полягає в вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 189 КК України.
Визначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними злочину, який належать до тяжких злочинів, особу обвинувачених, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, зі слів має малолітню дитину, 2013 року народження, з матір'ю дитини не проживає, не працює, неодружений, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , є рецидив злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_8 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох малолітніх дітей, 2012 та 2016 року народження, не працює, одружений, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , є рецидив злочинів.
Таким чином суд вважає за необхідне з врахуванням думку потерпілої щодо призначення обвинуваченим несуворого покарання, з метою виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню ними нових злочинів призначити обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити їх від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, надавши їм можливість виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
В ході досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обирався в вигляді цілодобового домашнього арешту. Оскільки, ризики, зазначені в ухвалах суду про обрання запобіжного заходу не зменшилися, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнати винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України і призначити їм покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі кожному .
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від відбування призначеного їм покарання, з випробуванням, якщо протягом іспитового строку - 2 /два/ роки, вони не вчинять нового злочину та виконають покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. 1, 2 ч.1 та п. 2 ч.2 ст. 76 КК України зобов'язати засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово та покладення на них обов'язків:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися з місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 за адресою:
АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого прокурору або суду;
3) повідомляти слідчого прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Речові докази:оптичний диск, на якому міститься відеозапис процесу передачі грошових коштів у сумі 40000 грн невстановленим особам, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику кримінального провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1