Справа № 182/2545/16-ц
Провадження № 2/0182/2514/2016
Іменем України
08.12.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Рунчевої О.В.
секретарі Власенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Нікополя в особі виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач 16.05.2016 року звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.
22.02.2015 року помер ОСОБА_2, який до дня смерті проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить ? частини квартири АДРЕСА_1, що належали померлому ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання від 17.02.1998 року, реєстровий № 2-467, посвідченого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою та свідоцтва про право на спадщину від 15.10.1999 року, реєстровий № 2190, посвідченого Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою.
За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 15.03.2011 року, посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 86, згідно якого усе його майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів їй - ОСОБА_1
Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадкуванні немає.
На її звернення до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 22.02.2015 року, вона отримала постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії від 23.12.2015 року, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини, згідно ст. 1270 ЦК України та не надано правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначене майно.
Таким чином вона має право на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2, померлого 22.02.2015 року, але не може реалізувати своє право.
На підставі викладеного, просить визнати за нею право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 42,8 кв. м, житловою площею 28,3 кв.м. у порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_2, померлого 22.02.2015 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить суд прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, 22.02.2015 року помер ОСОБА_2, який до дня смерті проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 4)
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить ? частини квартири АДРЕСА_1, що належали померлому ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання від 17.02.1998 року, реєстровий № 2-467, посвідченого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою та свідоцтва про право на спадщину від 15.10.1999 року, реєстровий № 2190, посвідченого Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою. (а.с. 7-9).
За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 15.03.2011 року, який був посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 86, згідно якого усе його майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів позивачу по справі - ОСОБА_1 (а.с. 5).
Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадкуванні судом не встановлено.
На звернення позивача до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 22.02.2015 року, позивач отримала постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії від 23.12.2015 року, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини, згідно ст. 1270 ЦК України та не надано правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначене майно (а.с. 10-11).
Таким чином позивач має право на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2, померлого 22.02.2015 року, але не може реалізувати своє право.
Як вбачається з листа завідувача Другої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 за № 1428/01-09 від 03.06.2016 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 44060397, виданої 03.06.2016 року, після смерті ОСОБА_2 померлого 22.02.2015 року спадкова справа не відкривалася (а.с.26-31).
На підставі викладеного, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 1217,1218,1220-1223,1225,1233,1235,1268-1270,1296 ЦК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 42,8 кв. м, житловою площею 28,3 кв.м. у порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_2, померлого 22.02.2015 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: ОСОБА_6