Справа № 209/3383/16-к
Провадження № 1-кс/209/969/16
14 грудня 2016 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі: - секретаря ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника ДДТУ - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_5 , -
ОСОБА_4 12.12.2016 р. подав заяву про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
ОСОБА_5 обґрунтування заяви ОСОБА_4 , зазначив, що слідчий суддя ОСОБА_5 проводить розгляд клопотань Дніпродзержинської місцевої прокуратури за кримінальним провадженням №12014040790002210, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України без участі представників Дніпродзержинського державного технічного університету та без будь-якого їх сповіщення про розгляд клопотання, що дозволяє зробити висновок про обмеженість права сторони на рівність судового захисту та дозволяє зробити висновок про неупередженість судді. Вважає, що секретар суду та суддя, маючи великий досвід роботи, умисно створюють умови для того, щоб представник ДДТУ 12 грудня 2016 року не прибув до судового засідання, нехтуючи його процесуальними правами. Крім того зазначив, що на сайті "Судова влада" також відсутня інформація про дату розгляду клопотання прокурора про проведення слідчого експеременту. У зв'язку з чим вважає дії слідчого судді ОСОБА_5 такими, що викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, а тому вважає занеобхідне заявити відвід судді.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою заяву підтримав, просив її задоволити, посилаючись на наведені вище доводи.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення відводу, посилаючись на необґрунтованість заяви про відвід, та пояснила, що слідчим було особисто повідомлено сторін про розгляд клопотання про проведення слідчого експеременту 12.12.2016 року, оскільки сама ососбисто це погоджувала, що підтверджується особистою участю у судовому засіданні представника ОСОБА_6 .
Суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, звернувся із заявою про розгляд заяви про відвід у його відсутності, висловлювати свою думку щодо відводу бажання не виявив.
Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, відвід судді можуть заявити особи, які є учасниками кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
При вирішенні заяви про відвід суд застосовує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
За замістом п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та виробленою прецендентною практикою Європейського суду з прав людини, суд має відповідати ряду вимог, зокрема бути незалежним та неупередженим. Стосовно вимоги «неупереджений» Єврепейський суд виділяє два аспекти. По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб'єктивно. Тобто жоден його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є неупередженим, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. По-друге, такий орган повинен також бути неупередженим з об'єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р., відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п.49).
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: “ніхто не може бути суддею у власній справі”. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що наведені ОСОБА_4 обставини не є підставами для відводу судді, визначеними вказаними нормами КПК України та грунтуються лише на незгоді заявника із вирішенням процесуальних питань по справі. А отже судом не встановлено, ознак суб'єктивного ставлення, упередженості чи безсторонності у наведених заявником обставинах, тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити, оскільки останній носить суто суб'єктивний характер, не підтверджений належним чином та не грунтується на нормах закону.
На підставі наведеного, відповідно до ст.9 Конституції України, Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р., керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Копію ухвали вручити заявнику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1